Switch to English
Вход
Инвестиционные предложения
Новости
Аналитика
инвестировать Найти инвестора
3655 Статьи

Гроші на «зелений старт»: де знайти фінансування екологічним компаніям?

Як вже сьогодні український бізнес може залучати кошти на свої «зелені» проекти. Про це ми попросили розповісти співзасновника української мережі енергетичних інновацій Greencubator Романа Зінченка.

Бізнеси та стартапи, що виробляють дружні до довкілля продукти уже стали трендом у цілому світі. Інвестори з Кремінєвої Долини, Гонгконгу та Берліну активно шукають бізнеси, що вже сьогодні роблять доступною більш здорову їжу, виробляють енергію з відновлюваних джерел. Глобальні ринки для цих бізнесів, які на Заході об’єднують терміном «clean tech», вимірюються вже трильйонами доларів. Вони дають цікаві перспективи українським технологічним компаніям.

Однак, де взяти кошти на перші розробки, прототипи, запуск «зелених» технологій українським бізнесам? Про це ми попросили розповісти співзасновника української мережі енергетичних інновацій Greencubator Романа Зінченка.

Коли ми кажемо «зелені технології», то йдеться про величезну кількість технологій та їх застосувань — від вітроелектростанцій до замінників м’яса, зроблених з комах. Тож  треба визначитися, про які типи зелених проектів йдеться мова.

Першою когортою я би виділив проекти, які мають зрілі відпрацьовані технології. Вони потребують традиційного капіталу з банківського сектору. Чимало фінансових інститутів, такі як ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація або Європейський інвестиційний банк, почали реалізовувати програми фінансування зеленої енергетики та екологічних проектів в Україні. Це гроші для проектів з досвідом роботи на ринку, чиї технології вже перевірені споживачами.

Для забезпечення капіталом традиційного бізнесу українські банки також розпочинають програми «зеленого фінансування». У них різне спрямування: розвиток сталих домогосподарств, видача «теплих» кредитів та кредитування для створення зелених проектів, наприклад, сонячних електростанцій. І попри те, що такі програми банків не завжди напряму працюють із бізнесами, вони дуже сприяють розвитку ринку «зелених» проектів. Подібні програми є в  Укргазбанку, Райффайзен Банку Аваль, ПроКредит Банку, Ощадбанку. Також треба звернути увагу на можливість отримати кошти для домогосподарств через програму IQ energy від ЄБРР.

Ще одним джерелом для пришвидшення розвитку і впровадження зелених технологій на ринку є Кліматичні Інноваційні Ваучери. Це — конкурс, що дозволяє українському бізнесу отримати від 3.000 до 50.000 євро на власні кліматично дружні розробки.

Нещодавно ми підбили підсумки другої хвилі конкурсу і оголосили 10 українських компаній-переможців. Загалом, вже в 2018 році вони отримають безповоротнього фінансування від ЄБРР на суму близько 400.000 євро.

Нам, як проектному менеджеру Програми Інноваційних Ваучерів, приємно, що Україна стала першою з країн, де вона почала працювати. Її особливість — конкурсна основа та безповоротній характер фінансування. Це дозволяє дати потужний первинний стимул ринку кліматичних технологій, що теж належать до cleantech.

Коли ми говоримо про інноваційні технологічні проекти, то бачимо дефіцит венчурного капіталу. І не лише на українському, але й на європейському ринку. Незважаючи на це, існують успішні українські кейси залучення венчурних коштів. Наприклад, випускники нашого  TeslaCamp – Ecoisme. Проект отримав фінансування T-venture, який є дочірнім фондом Deutsche Telekom, а потім і від Virgin Media Річарда Брансона. Те, що корпоративні інвестиції набирають обертів на ринку «зелених» інновацій, підтверджує залучений цією командою грант в рамках інноваційного конкурсу EDF Pulse від Electricite de France.

Інший цікавий приклад — проект Delfast, що виготовляє електробайки. Команда має досвід залучення коштів із різних типів джерел фінансування, зокрема — із краудфандінгових кампаній.

Прим. Ред.: Проект залучив в pre-seed-раунді кошти від інвесторів Startup.ua, а пізніше в 2014-му ще 250 000 доларів від російського фонду Imperious Group. В 2017-му Delfast зібрали 165 800 доларів на краудфандинговому майданчику Kikstarter.

Напрямок зеленого фінансування в Україні — це поки що вкрай слабко розвинута ніша, якщо порівнювати з фінансовим ринком Європи або США. На міжнародних ринках капіталу гроші, які проходять по категоріях зеленого фінансування, мають шанс бути довшими і дешевшими, ніж звичайний капітал. Ця тема в Україні тільки-но стартує, але найближчим часом я прогнозую стрімкий розвиток.

Зелені технології як нагальна необхідність

Український бізнес готовий впроваджувати зелені технології, не завжди усвідомлюючи, правда, що він впроваджує ці зелені технології. Яскравий приклад цього — агросектор.

Останні кілька років він є основним джерелом валютних надходжень в Україну. Однак, він є найбільш вразливим до кліматичних змін і найбільше потребує кліматичних інновацій. Сільське господарство надзвичайно залежить від кількості і якості води, від пожеж на полях, від температури повітря протягом року, від загрози появи інвазивних (нехарактерних для місцевості) рослин та комах. Тому аграрії мусять винаходити шляхи, як убезпечити врожаї і худобу від усіх цих ризиків.

Тваринництво — галузь сільського господарства із величезним негативним кліматичним слідом. Сучасне промислове виготовлення м’яса вивільняє у атмосферу велику кількість парникових газів. Наприклад, відходи традиційного тваринництва виділяють в атмосферу один із найбільш шкідливих парникових газів — метан. Сучасні ж технології дозволяють встановити спеціальні реактори, на виході з яких можна отримати якісне добриво і біогаз, які можна успішно продавати. Таким чином, цей виклик крім загрози містить в собі великі можливості.

Інший приклад: в агросекторі починає з’являтися ніша  транспорту без викидів. В найближчому майбутньому (йдеться про кілька найближчих років) дизельні двигуни будуть замінятися електричними у техниці на полях. Такий перехід пов’язаний із великою кількістю технологічних та фінансових викликів. Однак, в той же час, саме ці виклики творять цілі нові ринки. Важливо, що бізнес розуміє: зелені технології можуть приносити прибуток і бути вигідними.

Більш амбітні цілі

Нам потрібно бути чесними перед собою: багатомільярдний ринок чистих технологій занадто привабливий, щоб на ньому не було конкурентів. Багато країн світу мають за мету стати екостартап-нацією, тож конкуренція у нас серйозна. Для того, щоб стати країною зелених стартапів (і зелених корпорацій), Україна потребує більше амбіцій, більше капіталу, більше фахівців і прийнятої на державному рівні стратегії. Нашій країні зараз бракує амбітних цілей. А стартап-націями не стають випадково.

За даними Міжнародної фінансової корпорації, ринок кліматичних інновації у світі оцінюється в шалену суму 23 трлн. доларів. Якщо взяти вужчий ринок східноєвропейських кліматичних інновацій, то він складає 669 млн. доларів. І за цей ринок треба боротися.

При цьому не забуваймо і про наші успіхи. Наприклад, цього року одна з українських команд вийшла у топ-10 фіналістів конкурсу кліматичних інновацій ClimateLaunchpad. І це є дуже хороший показник: у нас народжуються цікаві бізнес-моделі і є перспективні інновації. Зрештою, Україна — перша країна, де запущено Програму Інноваційних Ваучерів, хоча ми почали далеко не першими. Тож потрібно більше амбіцій, любові до своєї справи та багато впертої роботи.

Для довідки:

16 січня були презентовані десять компаній, що отримають фінансування в рамках  другої хвилі програми. Сумарно компанії отримають 400.000 євро на інноваційні розробки, що сприятимуть запобіганню змін клімату.

Переможцями другої хвилі відбору Програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери» стали:

  • Автоентерпрайз (Харків) – пристрій для швидкісної зарядки електромобілів;
  • ДС Електронікс (Київ) – сертифікація «розумного» термостату;
  • Екопрод (Волноваха) – розробка мікробіологічних домішок, що дозволяють збільшити ефективність біогазових установок;
  • Науково-виробнича фірма ЗОНД (Івано-Франківськ) – прилад для вимірювання теплотворної здатності природного газу;
  • Прана Платінум (Львів) – нове покоління децентралізованих вентиляційних систем з рекуперацією тепла з «хмарним» управління;
  • Ротор-Суми (Суми) – мікро-когенераційна установка на основі двигуна Стірлінга;
  • SolarGaps (Київ) – програмне забезпечення для автоматизації систем жалюзі із сонячними елементами;
  • Перша Національна Мережа Електрозаправних Комплексів «Тока» (Київ) – сертифікація «розумних» електрозарядних станцій з підтримкою міжмережевої взаємодії;
  • xBeam 3D / НВО «Червона хвиля» (Київ) – розробка програмного забезпечення для 3D друку титаном та іншими металами;
  • Юнаско-Україна (Київ) – вдосконалення технології виготовлення електродів суперконденсаторів з використанням води, як розчинника.

Проект «Кліматичні Інноваціні Ваучери» започаткований програмою ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC) і впроваджується за фінансування Інвестиційного фонду сусідства ЄС (ІФС).

Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, де запущено механізм Інноваційних Ваучерів; проект втілює українська НУО «Грінкубатор», яка сприяє інноваціям у сфері кліматичних технологій та розвитку зеленої економіки в Україні.

Очікується, що до кінця 2018 року програма «Кліматичні Інноваціні Ваучери», загальний бюджет якої становить 1 млн. євро, надасть підтримку близько 50 інноваційним проектам в Україні. Розмір ваучерів на окремі проекти може становити від 20000 до 50000 євро, залежно від інноваційності, складності і потенційних переваг. Протягом 2018 року будуть проведені ще два етапи конкурсного відбору, де визначаться додаткові отримувачі.

Детальніше про програму і вимоги участі читайте на сайті climate.biz

Обратный звонок
Спасибо! Мы с вами свяжемся.