Switch to English
Вход
Инвестиционные предложения
Новости
Аналитика
инвестировать Найти инвестора

«Українські стартапи дивляться на Польщу як на перспективний ринок» – Роман Дужик

Чому українським стартапам так добре у Польщі, розповідає Роман Дужик із Hub:raum Kraków

Польща – одна з найпривітніших до українців європейських країн. Багато українських стартапів  починають своє масштабування до ЄС саме через сусідню країну. До того ж, в Польщі існує досить розвинута стартап-екосистема, яка сприяє стрімкому розвитку галузі. Роман Дужик із польського інкубатора Hub:raum Kraków, розповідає, як живеться українським стартапам у Польщі.

InVenture: Розкажіть трішки про себе та про свій шлях в ІТ

Роман Дужик: Сфера IT мене цікавила ще з студентських років, але я не був з нею пов'язаний до останнього часу, відколи я в Польщі. В Україні, після закінчення університету, я працював в приватному секторі, а потім в державному управлінні. Все змінилось після того, як я став учасником стипендіальної програми в Польщі. Під час програми я досліджував сферу проектного менеджменту, проживаючи у Кракові, і отримав нагоду познайомитись ближче з ІТ стартапами та венчурними інвестиціями в Польщі. Зараз я працюю в стартап-інкубаторі Hub:raum Kraków, де займаюсь налагодженням співпраці з українськими стартапами та IT-community в Україні.

 InV: Як українцю жити в Польщі? Напишіть свій рецепт переїзду та влаштування для стартапів

Р.Д.: Українцям в Польщі досить комфортно. Ця країна в багато чому подібна до нашої. Наприклад, Краків дуже нагадує Львів своєю атмосферою, а Варшава, як і Київ, є діловим центром. До того ж, з кожним роком збільшується кількість українців, які відвідують Польщу, а число студентів з України вже перевищує 20 тисяч.

Я вважаю, що в сьогоднішніх умовах все більше українських стартапів дивляться на Польщу може не стільки як на місце для переїзду, а здебільшого як на платоспроможний ринок для своїх проектів. Часто переїзд полягає у створенні підприємства, яке може вільно працювати на території всього Євросоюзу, налагодженні тут продажів. Разом з тим, розробка переважно залишається в Україні. Ринок Росії та СНД падає, і свою увагу варто зосередити на майже 40-а мільйонній Польщі зі стабільною економікою, яка впроваджує інновації і є воротами до інших європейських країн.

 InV: Які специфічні особливості запуску та роботи стартапів у Польщі?

Р.Д.: В Польщі стартапи мають достатньо багато фінансової та організаційної підтримки. Вони ще на етапі ідеї часто беруть участь в численних IT-конференціях, конкурсах, хакатонах та акселераційних програмах, де отримують зворотній зв'язок від міжнародних експертів та початкові інвестиції. Фаундери починають розуміти, що потрібно якнайшвидше комерціалізовувати свої проекти та шукають клієнтів на свій продукт або інвесторів ще на етапі розробки. Крім цього, польські стартапи часто співпрацюють з інститутами оточення бізнесу (інкубатори підприємництва, технологічні парки), де можуть на певний час отримати безкоштовно офіс та допомогу в реєстрації компанії і веденні бухгалтерії.

 InV: Опишіть стартап-екосистему Польщі.

Р.Д.: Стартап-екосистема Польщі, як і в Україні, перебуває на етапі розвитку. Стартап-ком’юніті найбільш активне у Варшаві та Кракові, де ІТ-події організовують кожного тижня: конкурси, хакатони, IT-конференції, тренінги, семінари за участю міжнародних експертів. Зазвичай, перспективні стартапи отримують перші інвестиції від розвинутої мережі бізнес-ангелів, а також міжнародних та польських венчурних фондів.

Великий вплив на розвиток місцевої екосистеми мали успішні історії польських стартапів. Наприклад, створені в Кракові компанії Kontakt.io та Estimote, які виробляють iBeacons, отримали інвестиції на загальну суму більше 5 млн. доларів і продовжують зростати. Вони допомагають в створенні Smart City рішень у Польщі та є прикладом для молодих команд.

Також, для допомоги стартапам існує багато приватних стартап-інкубаторів та акселераторів. На відміну від України, в Польщі створено близько 30 академічних інкубаторів підприємництва при університетах, які сприяють розвитку ідей у студентів, надаючи доступ до сучасної R&D інфраструктури для роботи над проектами (лабораторій, обчислювальних центрів, серверів).

В Польщі розвиток інновацій, малого та середнього підприємництва є державними пріоритетами, на які виділяються величезні кошти. Наприклад, до 2020 року заплановано більше 10 млрд. євро інвестицій на впровадження нових технологій, з яких 8,6 млрд. євро це дофінансування з Європейського Союзу. На жаль, в Україні не має такої сучасної технічної бази для проведення досліджень як в Польщі, а розвиток інновацій не підтримується фінансово з боку держави.

 InV: Що таке Hub:raum? Розкажіть докладніше про інкубатор.

Р.Д.: Hub:raum це інноваційний хаб Deutsche Telekom Group, створений у 2013 році для пошуку інноваційних стартапів з країн Центральної та Південно-Східної Європи. Це місце, де новаторські бізнес-ідеї з високим комерційним потенціалом підтримуються одним з найбільших телекомунікаційних холдингів у світі. Наша робота побудована на класичній „win-win” концепції, в якій телеком допомагає молодим компаніям, а вони своїми рішеннями приносять користь його клієнтам.

Також, Hub:raum підтримує молодих підприємців в розвитку їх інноваційних ідей, розвиває ідеї підприємництва серед студентів і випускників та створює сприятливі умови для розвитку міжнародного стартап-ком’юніті. Як наслідок, за короткий час Hub:raum Kraków став одним із важливих елементів стартап-екосиситеми в Польщі.

Допомога стартапам базується на чотирьох принципах: фінансування через інвестиції, пропозиція коворкінг-простору, проведення менторінгу та надання доступ до активів Deutsche Telekom. На реалізації цих засад побудована робота інкубатора та проведення щорічних турбо-акселераційних програм WARP, на яких ми відбираємо найкращі стартапи для співпраці. На даний час Hub:raum інвестував у 8 проектів, один з яких український.

 InV: Як українським проектам потрапити до нього? Які критерії відбору проектів взагалі?

Р.Д.: Є кілька варіантів. Один із них – це розказати про себе, відіславши через сайт hub:raum Kraków інформацію про свій проект разом з презентацією, відео, executive summary чи бізнес-планом. Нам цікаві стартапи, що мають прототип, працюючий сервіс, або ж нестандартну ідею із сформованою командою, яка створює B2C, B2B, M2M рішення в рамках Інтернет речей (IoT), Smart Home, Smart City, Smart Energy, Connected Cars, Wearables, Industry 4.0, eHealth, інформаційної безпеки, великих даних, аналітики і хмарних обчислювань, мобільних платежів.

Другий спосіб – це подати заявку на інтенсивну акселераційну програму WARP, яка проходить двічі на рік. Саме через цю програму пройшов український стартап EcoisMe, який розробляє систему моніторингу енергоспоживання в будинку. Він отримав інвестиції від Deutsche Telekom і, що найголовніше, – потенційних партнерів серед національних операторів,  які зацікавлені в пропозиції їх продукту своїм клієнтам.

До речі, до 6 жовтня триває набір вже на четверту акселерацію, яка проходитиме в кінці жовтня у Кракові. Відібрані проекти матимуть можливість безкоштовно пройти інтенсивний курс навчання за участю міжнародних експертів, отримати поради досвідчених менторів, а в кінці програми представити опрацьовані проекти перед журі, менеджментом DT компаній та інвесторами на Demo Day.

 InV: На Вашу думку, чого не вистачає українським стартапам? А що, в свою чергу, вигідно відрізняє їх від інших?

Р.Д.: Мабуть, нікого не здивую вказавши, що українським проектам, зрештою як і польським, не вистачає бізнес навичок. Часто засновники не вміють подати проект перед інвесторами, дослідити ринок, проаналізувати конкурентів, реагувати на потреби користувача, знайти партнерів. Цього потрібно вчитись і дуже добре, що зараз українські стартап-інкубатори починають приділяють багато уваги цьому аспекту.

Також дуже важливими є маркетинг і продажі, особливо якщо проект орієнтується на глобальний ринок. На жаль, українські стартапи на стадії розробки повільно просувають продукт на ринку, намагаючись створити ідеальний сервіс з величезною кількістю функцій, а вже потім його продавати. Це неправильний підхід, оскільки потрібно виводити на ринок мінімальний функціонал і реагувати на потреби клієнтів.

З іншої сторони українські проекти є креативними, інноваційними, на високому технічному рівні, які можуть досягнути успіху на Заході. Великий потенціал мають hardware-проекти, де українські інженери та програмісти є одними з найкращих.  Свідченням цього є успішні краудфандингові компанії таких проектів як Petcube, iBlazer, LaMetric, EcoisMe та інші, які в поєднанні з професійним маркетингом дали хороші результати. Такі успішні історії позитивно впливають на розвиток всієї екосистеми, звертаючи увагу венчурних інвесторів на українські стартапи і підвищуючи їх інвестиційну оцінку.

 InV: Чи доцільно українцям виїжджати з України, щоб запустити бізнес, або краще залишатися тут та створювати український продукт та бренд?

Р.Д.: Це залежить від того на які ринки націлений бізнес. Якщо підприємці хочуть його розвивати в Україні та, можливо, Білорусі, Росії, то краще залишитись дома, де їм знайомі умови роботи, клієнти, партнери, законодавство. Таких проектів досить багато, адже у нас конкуренція є меншою і багато ніш ще не зайняті, на відміну від Європи та США. Інша справа, чи такі бізнеси зможуть швидко масштабуватись.

Якщо ж йде мова про IT-стартапи, які хочуть перерости в глобальні компанії, то іншого шляху, ніж просування своїх рішень на Захід, немає. Для цього не обов’язково виїжджати цілою командо, оскільки ІТ-компанії часто мають кілька офісів в різних країнах. Зазвичай розробка залишається в Україні, а закордоном налагоджують продажі та маркетинг. Така ж ситуація характерна для проектів з Польщі, Ізраїлю, Естонії.

Крім цього, якщо в проект інвестують міжнародні венчурні фонди та іноземні інвестори, то обов’язковою вимогою буде відкриття юридичної особи в Європі чи США. Це пов’язано із високими правовими ризиками та суспільно-економічною ситуацією в Україні.

 InV: Наостанок, дайте декілька порад українських молодим підприємцям.

Р.Д.: Рекомендую українським підприємцям не боятись починати бізнес. Розкажіть про свою ідею експертам, діючим підприємцям і ви зможете отримати поради, оцінку, партнерів і навіть перші інвестиції. Важливим є нетворкінг із стартап-комюніті. Беріть участь в хакатонах, конкурсах стартапів, акселераторах та інкубаторах, в яких часто первинна ідея може перетворитись у діючий бізнес завдяки обміну досвідом.

Якнайшвидше виходьте на ринок, не бійтесь експериментувати, реагуйте на запити клієнтів і тоді ви знайдете свою бізнес-модель, яка приноситиме дохід. Вірю, що українські проекти доб’ються глобальних успіхів вже найближчим часом, а це ще більше стимулюватиме розвиток IT у нас.

 

Інтерв'ю проводила Міла Лернер / InVenture Investment Group

Заполните, пожалуйста, ваши контактные данные, чтобы получать ежемесячную рассылку!
Обратный звонок
Спасибо! Мы с вами свяжемся.