У 2023 році інвестиційний клімат України в умовах війни має значні покращення. Якщо з початку повномасштабного вторгнення інвестори бачили переважно ризики, то тепер на поверхню виходять і переваги. Інвестори оцінюють можливості та реагують на механізми страхування. Вже є частина інвесторів, які готові вкладати кошти в українські компанії, особливо в технологічні сектори.
Як ви зараз оцінюєте інвестиційний клімат в Україні в умовах війни. Чи є позитивна динаміка?
Щодо інвестиційного клімату. Звісно, існують численні виклики, включаючи військові дії та серйозні обмеження в логістичних можливостях атак, які також впливають на інвестиційні проєкти.
Проте можна відзначити позитивні зміни. Зокрема, надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Це, звісно ж, не надає конкретного строку для членства, але це створює оптимізм, оскільки розуміється, що Україна може стати частиною ЄС у майбутньому.
Зараз ми маємо практично вільну торгівлю з Європейським Союзом. Це також розуміється як позитивний фактор, оскільки скасування мит і квот робить Україну привабливим напрямком для інвестицій. Крім того, існує безвізовий режим для транспортування товарів, і зараз активно розробляються нові проєкти, зокрема, щодо транспортних логістичних маршрутів і інфраструктури, що сприяє розвитку торгівлі.
Нещодавно Україну було включено до переліку країн, через які може бути побудований водневий коридор. Це відкриває додаткові можливості для виробництва та зберігання водню в Україні. У нас також є великі сховища для газу, які можна використовувати для зберігання водню. Інфраструктура для торгівлі воднем також розвинута, що сприяє інтересу інвесторів у майбутньому.
Хто зараз готовий інвестувати в Україну?
Звісно, інвестори з міжнародних організацій будуть готові інвестувати, навіть в умовах війни. Ми спостерігаємо, як активно діє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та інші фінансові спонсори, які мають квазідержавні кошти у своєму управлінні. Тобто це не повністю приватні кошти, а скоріше політичні інвестиції та капітал, спрямовані на підтримку України.
Які зараз регіони в Україні найбільш інвестиційно привабливі та який напрямок інвестицій найпопулярніший? У які сектори можна вигідно інвестувати?
Я вважаю, що вони будуть інвестувати незалежно від обставин війни. Проте слід відзначити, що такі проєкти є великими та тривалими, і на даному етапі основний акцент робиться на розробці проєктних документів. В цьому контексті війна не є перешкодою для подальшої роботи над нормативно-правовою базою та проєктнимирозробками.
Один з основних чинників, що стримував іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну, була відсутність страхування від ризиків війни. Зараз світові компанії готові це робити, і є відповідні законодавчі впровадження. Наскільки це покращить ситуацію?
Це питання раніше було досить актуальним, але зараз воно перейшло до реалізації. Існують організації, включаючи приватні страхові компанії, які покривають воєнні ризики. Крім того, Верховна Рада прийняла законопроєкт № 9015, який надає експортно-кредитному агентству можливість страхувати всі військові ризики. З цими механізмами вже розпочато та активно вивчаються усі ризики, пов’язані з інвестиціями та будівництвом нових виробничих потужностей.
Умовно кажучи, для всіх інвесторів, які бажають інвестувати в Україну та будувати щось, будуть доступні дієві механізми та гарантії. Іншими словами, існуватиме державне експортно-кредитне агентство, яке зможе страхувати ці ризики, а також міжнародні страхові компанії.
Це стосуватиметься не лише іноземних інвестицій, а також українських інвесторів. За моїми знаннями, цей законопроєкт передбачає страхування не лише ризиків іноземних компаній, але також українських. Це означає, що інвестиції в нові виробничі потужності будуть страхуватися. Такі проєкти розробляються та розвиваються навіть під час військових дій.
На даному етапі можемо назвати це пілотними проєктами, але у перспективі очікується, що це набуде значно більших масштабів. Можемо сказати, що це абсолютно нормальний та робочий варіант.
Звісно, багато хто з інвесторів дивиться більше на віддалені райони. Скажемо так, від основних бойових дій. І це сприяє тому, що багато підприємств, які знаходяться дуже близько до зони бойових дій, піддаються нападам не лише далекобійних ракет чи дронів, але і реактивної артилерії. То звісно, що вони переносять своє розташування ближче до заходу країни, щоб зменшити ризики і оптимізувати логістичні шляхи. Тобто, щоб бути ближче до західного кордону. Тому західні регіони користуються досить серйозною популярністю.
Але в принципі, думаю, що традиційні індустріальні регіони все одно залишаються цікавими. Оскільки там є певна інфраструктура, є певні традиції, є певна кількість професіоналів і спеціалістів. Тобто не все може бути релоковано, враховуючи робочу силу. Тому ми також звертаємо на це увагу.
Скоріш за все, буде багато релокацій інвестицій та виробництва ближче до заходу України. Звісно, що перша реакція інвесторів була саме такою, дивитися якомога далі, щоб принаймні шанси на те, що їхні ракети чи дрони долетять, були менші.
Стосовно секторів. Я думаю, що будуть цікавими різного виду перероблення. Це стосується як харчового, так і інших видів виробництва, зокрема виробництва, пов’язаного з упаковуванням та різними іншими галузями. Також, звісно, важливими залишаються традиційні сфери, можливо ті, які пов’язані з електронікою та військово-промисловим комплексом. Ці напрями також привертають інвесторів, оскільки Україна, на жаль, стала великим полігоном для випробувань всього, що можливо, і має значний потенціал.
Звісно, не можна забувати про традиційні сфери, які користуються великим інтересом інвесторів, такі як інформаційні технології (АйТі-сектор). Зараз цей сектор не обов’язково прив’язаний до конкретного регіону, а більше залежить від наявності кваліфікованих спеціалістів. Інвестиційний інтерес в цей сектор зростає, і з’являється більше продуктових компаній. Раніше більшість компаній фокусувалася на наданні послуг за кордоном, але зараз все більше компаній стають розробниками продуктів. Це також привертає інвесторів, оскільки цей бізнес може швидко рости і надавати можливості для швидкого зростання капіталізації.
UMGI займається інвестиціями у зелену економіку, добування корисних копалин, виробництво промислових товарів, логістика тощо. Наскільки це вигідно в Україні, в яких регіонах. Розкажіть деталі?
Немає такого жорсткого фокуса з точки зору географії. У нас є інвестиції в центральній Україні, в західній Україні, а також інвестиції в Донецькій області. У нас залишаються наші бізнеси, які не опинилися в окупації й, попри складні часи, все одно намагаються працювати.
З точки зору секторів, ми досить активно розвиваємо те, що називається «зелена економіка». У нас є бізнес-лінія, пов’язана з переробленням різноманітних відходів, матеріалів та газів. Один з прикладів цього в Донецькій області – виробництво електроенергії із шахтного металу. Той газ, який традиційно був небезпечний для шахтарів, ми перетворили на частину бізнесу та інвестицій, зокрема утилізуючи його. Особливо почали з’являтися проблеми з постачанням електроенергії під час ворожих ударів, і всі потужності, які генерують електроенергію з шахтного металу, гарно себе зарекомендували.
Наша компанія спочатку повномасштабного вторгнення запустила три проєкти в цьому напрямку, і відбулась одна релокація.
Окремо хочемо поговорити про зелену економіку. В Україні ця галузь тільки набирає обертів? Чим вона вигідна?
Зелена економіка — не питання вигідності. Це тренд, який закладений в принципі в Євросоюзі, а також у всьому світі. І на це є кошти різних міжнародних фінансових організацій. Тому що це проблематика, яка для суспільства досить важлива. І от в багатьох країнах Заходу дуже добре запрацював механізм торгівлі квотами на викиди шкідливих газів. Це є частиною також компенсаційного механізму для інвесторів, тому що вони на цьому заробляють. Відповідно, ми бачимо, що цьому теж є перспективи в Україні. Це тільки починає зароджуватися. Хоча про це говорять вже давно, сподіваємося, що вийде на нормальну комерційну складову. Бізнес бачить, що це не лише корисно для суспільства в цілому, але також має добрі шанси стати ще цікавішим, ніж є на сьогодні.
Прикладом того, куди ми також інвестували, є перероблювання різних продуктів відходів від виробництва м’яса. Це є українські продукти. Раніше багато компаній, які займались цим, просто закопували всі залишки тварин, що створювало ризики та інші проблеми для екології і здоров’я людей. Зараз це все переробляється на сучасному заводі в жири та білок для кормів домашніх улюбленців. Відповідно, вирішується проблема утилізації цього всього і зменшення викидів шкідливих речовин. Разом з тим, це досить прибутковий бізнес. Ми бачимо, що є зацікавленість і підтримка зі сторони різних європейських інвесторів у фінансуванні таких проєктів.
Які у нас привабливі галузі у порівнянні з іншими країнами?
Насправді ринок інвестиційний, він досить конкурентний. У нас багато сусідів у Центрально-Східній Європі, які також конкурують за інвесторів. Тому виділити якісь конкретні галузі, які у нас є кращими, ніж у інших, не так просто.
Ну, звичайно, сільське господарство залишається більш потужним, ніж у деяких інших країнах Центрально-Східної Європи. Так, але в умовах війни сільське господарство почувається досить погано, оскільки логістичні шляхи обрізані, постачання лімітовані, а затрати дуже високі. Тому, напевно, іноземні інвестори менш зацікавлені в сільському господарстві, ніж це було до війни.
Хоча, зараз сільське господарство більш цікаве через перероблення різноманітних продуктів. Виробництво, наприклад, яєць. Бо це концентрований білок, який базується на агровиробництві та перетворюється у концентровану форму. Тому експортувати тонни зерна було б менш вигідно, ніж експортувати сотні кілограмів у вигляді висушеної продукції. Можливо Україна могла б експортувати якісь види крохмалю або інші види продуктів агропереробки.
Які ваші прогнози щодо інвестицій в Україні?
Звичайно, інвестори досить обережно ставляться до вкладень в країну, яка перебуває війні. Багато хто розуміє, що Україні потрібна підтримка, але також багато з них говорять про те, що зараз ми інвестуємо наш час і енергію, щоб більш якісно розібратися, який потенціал має Україна, які бізнес-можливості. Проте інвестиції будуть здійснюватися після припинення бойових дій. Це основний підхід більшості інвесторів.
Але є частина інвесторів, які готові вкладати кошти в українські компанії, особливо в технологічні сектори. Можливо, для них менші ризики стосовно знищення виробничих потужностей, оскільки вони базуються на інтелектуальних ресурсах. Такі інвестори готові надавати фінансову підтримку незважаючи на війну.
В принципі є інвестори, які готові вкладати в якісні проєкти, особливо, коли побачать, що механізми страхування працюють. Хоча більшість інвесторів буде чекати припинення бойових дій. Тут дуже важлива роль підтримки зі сторони міжнародних організацій, фінансових спонсорів та інвесторів, які вже довгий час інвестують в Україну і розуміють, що тут відбувається з точки зору інвестиційного клімату та політичної підтримки наших союзників.
