Нецільове витрачання коштів: типові помилки та причини

Нецільове витрачання коштів: типові помилки та причини

Артем Ковбель, сертифікований аудитор № 1 в Україні з боротьби із фінансовим шахрайством, член ASIS, ACFE, АSCP, співзасновник Crowe Erfolg про нецільове витрачання коштів в компаніях в Україні

Доки поведінку людини диктуватиме емоційна складова, саме доти людина буде схильною до нераціональної поведінки.

В умовах повномасштабної війни з росії, де наша країна виступила (англ. battle field — поле для бою) в геополітичних розбірках росії та Заходу, на допомогу Україні від початку війни спрямовано щонайменше два види зовнішньої допомоги:

  1. Допомога безпосередньо Україні від інших держав у вигляді перерахованої допомоги в Державний бюджет України, зважаючи на термінування погашення зовнішніх зобов’язань за зовнішнім боргом до кінця 2023 року, який на момент початку війни налічував близько 90 млрд, окрім цього, грантових безповоротних грошей на відновлення зруйнованої інфраструктури країни;
  2. Гуманітарна та волонтерська допомога від різних іноземних та міжнародних приватних Фондів, від фізичних осіб та діаспор українців різних країн;
  3. На території України створено локальні фонди, які залучали гроші всередині країни, починаючи від Благодійного фонду Сергія Притули, Благодійного фонду «Повернись живим», U24, закінчуючи цільовими «банками», які відкривали їх для збору коштів на покупку, наприклад, БПЛА «Байрактар», рахунок для якого відкрив Монобанк;

Ця допомога Україні та українцям обчислюється мільярдами і сотнями мільйонів доларів.

Основне занепокоєння з боку країн-донорів та міжнародних фондів полягає в нецільовому витрачанні спрямованих коштів. Адже в багатьох фондів та благодійних українських організацій — реципієнтів доволі погано вибудувані системи контролю за витрачанням коштів організації, а команду іноді набирали у процесі.

Типові помилки нецільового використання коштів

Основні помилки, з якими я особисто стикнувся під час аудиту низки фондів, такі:

  1. Брак первинної документації (насамперед фіскальних чеків), які дали б можливість зафіксувати дату, ціну та місце купівлі певного товару;
  2. Фотозвіт про купівлю самої гуманітарної продукції;
  3. Проблема обліку витрачених коштів, брак нормального репортингу та витрати на цільове використання грошей;
  4. Прийом і перевірка кадрового складу фонду за засобами процедури KYC;
  5. Брак внутрішніх регламентних документів у роботі фонду;
  6. Брак прозорої процедури онбордингу реципієнтів — фізичних осіб коштів фонду;
  7. Плинність кадрів у фонді;
  8. Непідписані документи NDA зі співробітниками фонду;
  9. Велика маса готівки в роботі фонду;
  10. Відсутність аудитора фонду з міжнародним брендом і репутацією для підтвердження цифр Фонду;
  11. Несумлінний менеджмент Фонду.

Низка перелічених проблем викликає велике занепокоєння у країн та організацій донорів і, відповідно, певний ступінь недовіри й небажання надавати допомогу пришвидшеними темпами.

Іншим, зокрема фундаментальним, питанням є те, що суб’єкти чинять недобросовісні дії як в умовах війни, так і в загалом.

Причини вчинення зловмисниками несумлінних дій

Які справжні причини вчинення зловмисниками несумлінних дій? Серед інших варто виокремити такі:

  1. Рівень витрат починає перевищувати рівень доходів, тобто трати зростають динамічніше, ніж надходження: велика сім’я, дівчина, яку індивід не може собі дозволити;
  2. Війна для багатьох зловмисників стала остаточним виправданням. Більшість зловмисників переконана, що у війну не стануть перевіряти ще раз і в метушні можна красти далі, адже не до перевірок і дотримання формальностей типу надання фіскальних чеків, коли ворог намагається захопити країну. Завжди є залізний аргумент, адже точиться війна;
  3. З’являються непередбачувані обставини: хвороба ближнього, навчання дітей в іноземному ЗВО, а відповідно, непередбачені витрати;
  4. Жага особистої наживи та пристрасть до енергії грошей;
  5. Пороки: шопоголізм, алкоголізм, пристрасть до азартних ігор;
  6. Тиск соціальних мереж: Instagram, FB, Tik-Tok, etc;

Один із нових чиннників тиску на індивіда при скоєнні фродів.

Адже у соцмережі потрапляють часто-густо кращі моменти життя людей — її порожня сторона.

Людина часто має модельне мислення, постійно порівнює себе з оточенням, і зазвичай їй не хочеться бути гіршою, а навпаки, — кращою, ніж решта.

  1. Фактор часу + лінь - небажання чекати, бажання заробити тут і зараз;
  2. Наявність сприятливої можливості вкрасти на підприємстві з низькою системою контролів та великою кількістю готівки.

 Варто пам’ятати: життя довше за війну, і рано чи пізно настане час платити за рахунком, і каса попереду, а не навпаки.

Прозорі витрати грошей донорів не лише знімуть хвилювання країн, які допомагають, а й стимулюватимуть у наданні більшої допомоги нашій країні.

В Україні є чудові приклади фондів, які знайшли методи як зробити (англ. donations) пожертвування прозорими. Це український криптовалютний фонд — #Unchain, який випустив першу криптову карту в Україні — #Weld, а на її базі — віртуальну карту #UnchainHelpCard, завдяки якій допомога сягнула десятків тисяч українців, які після проходження верифікації за коштами в Дії змогли інтегрувати #Unchain help card прямо у свій смартфон й отримати на карту гроші для допомоги собі і близьким без офізичування грошей безпосередньо.

Саме завдяки такому рішенню можна зробити допомогу фондам та фондам (англ. transparent) прозорою.

Саме прозорість — та сама економічна зброя, яка допоможе виграти війну проти ворога, консолідуючи сили країн-союзників.

Читайте також