Європейський Союз все більше переконаний, що використання заморожених активів Центрального банку Росії — це єдиний життєздатний шлях забезпечення сталого фінансування України.
За інформацією джерел, ЄС прагне досягти політичної домовленості щодо використання цих активів на саміті лідерів у Брюсселі наступного тижня, а згодом — оперативно запустити юридичну процедуру звільнення коштів.
Україна може отримати близько 140 млрд євро нових позик, прив’язавши виплати до того, чи погодиться Росія відшкодувати збитки, заподіяні війною. Активи на приблизно 200 млрд євро наразі перебувають під арештом.
Після досягнення політичного рішення виконавчий орган ЄС має намір уже в другому кварталі наступного року представити законопроєкт механізму передачі коштів.
Терміновість цього питання зумовлена тим, що основне фінансове навантаження на забезпечення оборонних й економічних потреб України тепер лягає на Європу. Сполучені Штати, як повідомляється, більше не готові повністю фінансувати зброю, яку можуть надати Києву. Тим часом у деяких країнах-членах ЄС панують політичні та бюджетні труднощі, які заважають швидко нарощувати витрати на безпеку.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що деякі союзники затягують з фінансуванням спеціальної програми закупівель, яка передбачає купівлю зброї в США за кошти, переважно надані європейськими партнерами. Київ прагне здійснювати закупівлі на 1 млрд дол. щомісяця для «повного реалізму потенціалу». За даними з останніх повідомлень, шість країн вже надали близько 2 млрд дол. у межах пакунків підтримки оборони.
Серед обговорюваних планів ЄС — надання гарантій бельгійській кліринговій установі Euroclear, де зберігаються згадані активи, щоб захистити її від можливих юридичних претензій з боку Росії. Москва раніше погрожувала відповіддю у разі вилучення активів, тому в планах не передбачено прямий конфіскаційний захід.
Проте Бельгія наразі виступає проти цієї ініціативи, вимагаючи правової безпеки гарантій. Держави-члени ЄС також дискутують над умовами позик: чи мають вони використати кошти на військові цілі, економічні потреби або і те, й інше; а також який відсоток коштів повинен йти на закупівлі в Європі та за її межами.
Деякі джерела припускають, що Україні може знадобитися понад 200 млрд дол. для підтримання своєї оборони й фінансових зобов’язань до кінця цього десятиліття, якщо війна триватиме.
Країни ЄС також хочуть координувати дії щодо активації активів з союзниками з Групи 7, зокрема зі США, де також зберігаються частина російських ресурсів. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив, що Британія готова долучитися до такої координації після розмови з лідерами Франції та Німеччини. Разом G7 заморозили приблизно 300 млрд дол. російських активів Центрального банку.
На цьому тижні міністри фінансів G7 обговорюватимуть це питання разом із новими санкціями для обмеження енергетичних доходів Росії. Уже погоджено, що Україна отримає прибутки, що генеруються нерухомими активами, й ці кошти надалі надходитимуть на підтримку.
У той самий час лідери ЄС планують досягти згоди щодо чергового пакета санкцій на саміті: серед заходів — заборона на імпорт зрідженого природного газу з Росії з 2027 року та обмеження для суб’єктів у третіх країнах, які сприяють енергетичній торгівлі Кремля. До теперішнього часу реалізацію цих планів блокують Словаччина та Австрія.
