Тарифна ескалація США у 2025–2026 роках: повна карта ставок і що це означає для глобального бізнесу

Адміністрація США у 2025–2026 роках суттєво розширила тарифні заходи — від секторальних мит (Section 232) до країнових “reciprocal” і надзвичайних інструментів (IEEPA).

За даними Bloomberg Trump Tariffs Tracker (оновлення станом на 7 лютого 2026 року), мита охоплюють метали, автопром, фарму, мікроелектроніку та ключові торговельні напрямки Азії й Європи.

Нижче — структурований огляд ставок та короткі висновки для інвесторів.

Секторальні мита по світу

• Вантажні авто та автобуси  — 24,2%, чинні з 1 листопада 2025; обсяг торгівлі $27,7 млрд.

• Пиломатеріали — 18,5%

• Мідь — 50%

• Авто та автозапчастини — середня оцінка 16,7%; окремі умови для авто, зібраних у США

• Сталь і алюміній — 48,2% після розширення переліку.

• Патентовані лікарські засоби — до 100%, для ЄС — 15%.

• Комерційні літаки та двигуни — 15%

• Напівпровідники та електроніка — 15%

• Мінерали (Minerals) — 25%

IEEPA (надзвичайні заходи):

• 25%  щодо країн, які “ведуть бізнес з Іраном” (countries doing business with Iran).

• 25% щодо країн, які імпортують венесуельську нафту (countries importing Venezuelan oil).

Країнові тарифи

Окремо для авто з ЄС, Японії та Південної Кореї — 12,5–15%  із обсягом $155 млрд.

Основна ставка мит США для України

США впроваджують загальний тариф у розмірі 10 % на імпорт товарів з України. Це базова ставка, яка застосовується до українських товарів, що експортуються до Сполучених Штатів, якщо для них не передбачено інших окремих тарифів.

Цей тариф є нижчим, ніж для багатьох інших країн — для порівняння, ЄС, Китай — значно вищими рівнями.

Уряд України вказував, що цей рівень не є критичним для експорту, але може вплинути на дрібних виробників.

Цей 10 % тариф застосовується до багатьох товарних категорій, що експортуються з України до США (більше ніж 600 категорій продуктів), включаючи металопродукцію, сировину та іншу продукцію.

На деякі товарні групи (зокрема сталь і алюміній) можуть поширюватись вищі секторальні мита, які США запровадили без винятків для всіх країн (наприклад, 50 % на сталь/алюміній згідно з Section 232). Ці ставки діють незалежно від загального тарифу для України, оскільки вони є частиною окремих глобальних заходів США.

За даними НБУ, експорт з України до США порівняно невеликий — менше ніж 2 % загального українського експорту. Це означає, що прямий негативний вплив тарифів на українську економіку оцінюється як незначний.

Водночас у довготерміновій перспективі зміни в global supply chains (глобальних ланцюгах постачання) можуть впливати на попит на українські товари посередньо через уповільнення економіки основних партнерів.

Геоекономіка: що системно змінюється у 2026 році

Глибина охоплення: удар по «кістяку» глобальних ланцюгів вартості

Нові та розширені мита зачіпають базові галузі — метали (сталь, алюміній, мідь), автопром, фармацевтику, мікроелектроніку, літакобудування. Йдеться не про окремі товарні позиції, а про критичні вузли ланцюгів створення доданої вартості. Це означає:

• зростання собівартості на кількох етапах виробництва одночасно;
• каскадний ефект на суміжні галузі (енергетика, будівництво, інфраструктура, оборона);
• необхідність перегляду довгострокових контрактів і цінових формул.

Регіональна диверсифікація: перерозподіл виробництва

Підвищені ставки для країн Азії — В’єтнаму, Таїланду, Тайваню, Малайзії, Індонезії — стимулюють перетікання замовлень у юрисдикції з нижчою тарифною чутливістю. Бізнес активніше:

• тестує альтернативні виробничі майданчики;
• диверсифікує постачальників;
• укладає коротші контракти з гнучкими умовами перегляду цін.

Фактично формується нова карта глобального виробництва, де логістика та митний режим стають не менш важливими, ніж вартість робочої сили.

Політична економія: торгівля як інструмент зовнішньої політики

Надзвичайні заходи, запроваджені на підставі законодавства про міжнародні економічні повноваження, інтегрують енергетичну та санкційну політику у торговельні рішення. Мита стають інструментом: геополітичного тиску; формування енергетичних альянсів; обмеження доступу до критичних ресурсів.

Торгівля дедалі більше виходить за межі економіки й переходить у площину стратегічної безпеки.

Невизначеність ставок: фактор «митного буфера»

Частина тарифів позначена як оціночна. Для бізнесу це означає: необхідність закладати митний резерв у ціну контракту, страхування валютних і регуляторних ризиків, складніші моделі фінансового планування.

У 2026 році регуляторна невизначеність стає таким самим ризиком, як коливання сировинних ринків.

Наслідки для бізнесу та інвесторів

Для промисловості

Сталь та алюміній (48,2%) і мідь (50%) збільшують капітальні витрати у машинобудуванні, енергетиці та будівництві. Інфраструктурні проєкти потребують перегляду бюджетів, а виробники — пошуку локальних джерел сировини.

Автомобілі та комплектуючі (16,7%), а також окремі ставки 12,5–15% для ЄС, Японії та Південної Кореї, чинять тиск на маржу виробників та постачальників першого й другого рівня. Зростає потреба у локалізації виробництва та оптимізації складів.

Для технологічного сектору

Напівпровідники та електроніка (15%) стимулюють перегляд контрактного виробництва, збільшення страхових запасів і перехід до багатоканальних поставок.

Патентовані лікарські засоби (до 100%) можуть змінити географію продажів і структуру прав інтелектуальної власності. Компанії шукають альтернативні ринки та переглядають схеми ліцензування.

Для M&A та фондів прямих інвестицій

Виділення активів і перенесення виробництва. Зростає інтерес до придбання підприємств у країнах із нижчим митним ризиком.

Консолідація постачальників. Інвестори об’єднують локальних виробників для зменшення залежності від імпорту.

Різниця в оцінках. Рівень «тарифної експозиції» стає ключовим параметром у перевірці бізнесу: активи з високою залежністю від імпорту можуть оцінюватися з дисконтом.

Для венчурного капіталу

Зростає попит на стартапи у сферах: цифрові рішення для міжнародної торгівлі, регуляторні технології, логістичні платформи, альтернативні матеріали, штучний інтелект для оптимізації ланцюгів постачання.

Інновації стають способом компенсувати митний тиск.

Що це означає для України

Металургія та переробка

Високі мита на сталь, алюміній і мідь змінюють глобальну цінову кон’юнктуру. Українським виробникам важливо враховувати не лише прямий доступ до ринку США, а й непрямий вплив на світові котирування та конкуренцію в Європі й Азії.

Агросектор і деревообробка

Ставка 18,5% на пиломатеріали та регіональні обмеження можуть створювати можливості для альтернативних постачальників. Для українських компаній це шанс зайняти нішу за умови конкурентної логістики та стабільних контрактів.

ІТ та електроніка

15% на напівпровідники й електроніку стимулює розвиток сервісних і дослідницьких моделей, менш залежних від фізичного імпорту компонентів. Україна може посилити позиції як центр розробки програмного забезпечення та інженерних рішень.

Підсумок

У 2026 році тарифна політика США формує нову геоекономічну реальність. Мита стають структурним чинником, який впливає на розміщення виробництва, оцінку активів і стратегічні рішення інвесторів.

Для українського бізнесу це одночасно виклик і можливість — за умови гнучкості, диверсифікації ринків та активного використання нових ніш у глобальних ланцюгах вартості.

2026 рік знаменує перехід від точкових мит до структурної тарифної архітектури (structural tariff architecture). Для бізнесу це означає:

• перегляд моделей ціноутворення (pricing models);
• диверсифікацію ланцюгів постачання (supply chain diversification);
• врахування митного ризику у стратегіях M&A та інвестиціях.

Тарифна карта США вже не є просто торговельною новиною — це фактор, що формує глобальні інвестиційні потоки та розміщення виробництва у 2026 році.