В умовах воєнної економіки, високих процентних ставок і обмеженого доступу до капіталу залучення зовнішнього фінансування залишається одним із ключових викликів для українського бізнесу. Для більшості підприємців кредит — це не просто інструмент зростання, а питання виживання, відновлення або масштабування діяльності в нестабільному середовищі.
Сьогодні фінансування бізнесу в Україні пропонують не лише класичні банки. На ринку працюють державні та приватні фінансові установи, кредитні спілки, лізингові та факторингові компанії, сервіси мікрокредитування, а також міжнародні фінансові організації та донорські програми. Кожен із цих інструментів має власні умови, вартість капіталу, ризики та цільове призначення.
Команда InVenture проаналізувала актуальний стан ринку бізнес-кредитування в Україні у 2026 році: поточні процентні ставки, вимоги до позичальників, державні та міжнародні програми підтримки, а також альтернативні джерела фінансування. У матеріалі розглянуто ключові переваги та обмеження співпраці з різними типами кредиторів — від комерційних банків і МФО до міжнародних фінансових інститутів — щоб допомогти підприємцям обрати оптимальне фінансове рішення для свого бізнесу.
Поточні процентні ставки за кредитами для бізнесу
У 2026 році ринкові ставки за кредитами для бізнесу лишаються високими через інфляцію та ризики війни. Наприклад, Нацбанк тримає облікову ставку на рівні 15,5% (станом на кінець 2025 року), тому банківські кредити в гривні часто на 3–8 в.п. вище. Для порівняння: ПриватБанк пропонує бізнес-кредит під депозит під лише 2,5% річних (застава – депозит), а також корпоративний лізинг «по партнерських програмах» фактично від 0,01%. Водночас стандартні кредитні продукти мають значно вищі ставки: Ощадбанк видає овердрафт у гривні від ~18,7% річних, а кредити на обладнання – плаваючі від UIRD3M+8,95% (зараз UIRD3M ≈7,5%). За держпрограмою «5–7–9%» ставка може бути лише 1–5% (залежно від кількості створених робочих місць). Іноземні кредити часто дешевші: наприклад, Укргазбанк пропонує кредит за програмою «Власні кошти» від 15,80% у гривні та від 4,00% в євро. У Raiffeisen Bank типова фіксована ставка для інвестиційного кредиту «Розвиток» становить 19,65–24,65% (UAH). Таким чином, сьогодні банки дають кредити у гривні переважно від 17–25% річних, у доларах/євро – від 7–10%. Ставки конкретного банку залежать від суми, терміну та застави, а також участі в державних чи партнерських програмах (наприклад, комерційні програми зазвичай +1–2 в.п. вище, ніж держпідтримка).
Основні банки, які кредитують МСБ
Найбільші українські банки активно обслуговують малий та середній бізнес. Серед них – ПриватБанк (лідер за портфелем кредитів МСБ). Він пропонує різні продукти: лінії обігових коштів, «КУБ» під заставу майна, лізинг. За держпідтримки ставки у Приваті лише 7–9% (по програмі 5-7-9), а на ринкові кредити – близько 18–24%. ПриватБанк відомий швидкими рішеннями (можливо, через онлайн-заявки) та вимогливим скорингом. Ощадбанк – ключовий державний кредитор (мережа «Ощад24/7 Бізнес»). Він видає класичні кредити МСБ під ринкові ставки ≈16–20% (UAH), а за держпрограмою – від 5–9%. Ощад активно кредитує енергоефективні проєкти, транспорт (лізинг автотранспорту «Автобіз» з ставкою від 0,01%) та оборотні потреби. Укргазбанк (державний) робить акцент на «зелені» проєкти і промисловість. Наприклад, для інвестиційних позик він пропонує 7–9% або до 16–21% (залежно від умов), а для овердрафту – до 18–24%. ПУМБ (приватний) теж активний на МСБ-ринку: дає кредити на оборотні та інвестиції (товари, обладнання, транспорт) зі стандартною ставкою ~17–23%, а за держпрограмою 5-7-9 – 5–9%. Raiffeisen Bank Aval орієнтований на середній бізнес: його інвестиційні кредити («Розвиток») фіксовані на рівні ~19,7–24,7%, а оборотні – близько 16–21%. Інші банки, що кредитують МСБ: Ukrsibbank (BNP Paribas) – ~17–22% (звичайні умови), Kredobank (PKO) – 18–23%, IdeaBank, UBRi, монобанк (зовсім без відділень), Креді Агріколь (6–20%), Sense Bank (18–25%) тощо. Багато банків пропонують кредитні картки з лімітом (овердрафт) для ФОП/МСБ, але там річна ставка складає ~50–60% за фактичне використання.
Державні програми підтримки бізнесу
Програма «Доступні кредити 5–7–9%» (через Фонд розвитку підприємництва) діє і в 2026 році. У держбюджеті-2026 на неї передбачено рекордні 18 млрд грн. У програмі беруть участь приблизно 46 банків, які видають кредити на інвестиції та оборотні кошти під фіксовані 5%, 7% або 9% (ставку вибирає бізнес залежно від кількості нових робочих місць). Кредити видаються на термін до 10 років, сума – до 150 млн грн (без власного внеску або з мінімальним). Наприклад, Ощадбанк пропонує за програмою «5–7–9%»: сума до 150 млн, до 10 років, ставка від 1% чи 5% (залежить від створення робочих місць). За умовами програми держава компенсує частину ставки, а місцева влада чи банки часто додають власні пільги – наприклад, додаткові відшкодування відсотків чи частини тіла кредиту.
Крім цього, діють суміжні програми: «Доступний фінансовий лізинг 5–7–9%» та «Доступний факторинг», які націлені на купівлю обладнання/транспорту та отримання фінансування під реалізацію продукції. Їх уже підтримують відповідно ~10 і 7 банків. Місцеві органи влади в деяких регіонах вводять додаткові програми компенсації для суб’єктів 5–7–9%, що робить кредити ще дешевшими.
Альтернативні форми фінансування
Окрім банківських кредитів, бізнес може залучати кошти з нетрадиційних джерел. Краудфандинг – колективне фінансування через платформи (наприклад, українські сайтa на кшталт NaStart, Spilnokosht та ін.) – дозволяє зібрати гроші від населення під певний проєкт. P2P-кредитування (peer-to-peer) в Україні поки розвинене слабше, але з’являються онлайн-сервіси, де позичальники можуть брати позики напряму у інвесторів.
Фінансовий лізинг: компанії можуть купувати обладнання чи транспорт за допомогою лізингу (перевага – мінімальний аванс, можливість відшкодування держпідтримкою). Багато банків мають лізингові програми або співпрацюють з лізинговими компаніями. Наприклад, Ощадбанк і Укргазбанк пропонують лізинг «Авто» та «Обладнання» з пільговими умовами. ЄБРР і міжнародні донори також надають кредитну підтримку лізингових проєктів (ЕBRD, IFC, GIZ тощо).
Факторинг: підприємство продає свої дебіторські заборгованості або майбутню виручку фінансовій компанії (фактору) за невелику комісію, отримуючи одразу гроші. Це дає додаткову ліквідність без кредиту. НБУ схвалив новий Закон про факторинг (набирає чинності у 2026 році), що має спростити процедури та залучити більше факторингових компаній. Держава також підтримує «Доступний факторинг» (компенсує частину відсотків) – в програмі зараз 7 банків-партнерів.
Міжнародні програми підтримки МСБ
Малий бізнес в Україні отримує допомогу й від міжнародних донорів. Програми ЄБРР, Світового банку (УРП), USAID, Фонду Східного партнерства, GIZ, EIB, EBRD (ЄБРР) тощо пропонують кредити, гарантії та гранти під розвиток. Наприклад, ЄБРР відкриває кредитні лінії в гривні для банків (які потім кредитують МСБ), а також спеціальні програми фінансування відновлюваної енергетики. USAID продовжує проекти «Конкурентоспроможна економіка України» та «Економічна модернізація», які надають гранти та техпідтримку малому бізнесу. Зокрема, USAID фінансує грантовий конкурс $10–35 тис. для жіночих і сімейних МСП (станом на 2026 рік розігрується приблизно 1,5 млн дол. США серед ~100 переможців).
Окремо діють мікрофінансові організації (МФО) – приватні фінансові установи, які видають невеликі позики (до кількох сотень тисяч гривень) мікропідприємцям та ФОП. Часто це швидкі гроші без суворих вимог, але за високі відсотки (50–90% річних). Водночас окремі державні програми (через Фонд розвитку підприємництва) підтримують і мікрокредитування.
Умови отримання фінансування
Щоб отримати кредит чи інвестицію, бізнес повинен відповідати низці вимог. Зазвичай банк вимагає: зареєстровану компанію (ФОП або ТОВ) з прибутковою діяльністю щонайменше 6–12 місяців; підтверджені доходи (звітність), фінансовий план або бізнес-план; наявність застави або поручителів (для кредиту під 0–55% LTV – залежно від програми). Для держпрограм (5-7-9%) – додаткові критерії: кінцеві бенефіціари та працівники мають бути резидентами України, річний дохід бізнесу <50 млн євро, а кошти під цільові інвестиції чи оборотний капітал.
Пакет документів зазвичай включає: статут, витяг з реєстру, фінзвітність (баланс та звіт про прибутки за останній рік), податкові декларації, договори з контрагентами, паспортні дані власників, технічні пропозиції на придбання техніки (якщо застава – обладнання).
Термін розгляду заявок у банках може бути коротким (наприклад, Ощадбанк у сервісі «ОщадБізнес» обіцяє попереднє рішення за 24 години), хоча остаточне оформлення займає зазвичай 1–2 тижні. За державними програмами рішення ухвалюють швидше завдяки чітким критеріям. Для грантового фінансування та інвестиційних програм строки довші – від кількох тижнів (конкурсна відбіркова комісія) до кількох місяців (due diligence донорів).
Приватні позики як джерело фінансування бізнесу
Окрему нішу на ринку фінансування бізнесу в Україні займають приватні позики — залучення коштів від приватних інвесторів, підприємців або заможних фізичних осіб (HNWIs). Такий формат фінансування є особливо затребуваним в умовах, коли банківське кредитування обмежене високими ставками, жорсткими вимогами до застави або відмовами через недостатню кредитну історію.
Приватні позики, як правило, надаються напряму — без участі банків чи фінансових посередників. Угоди можуть оформлюватися у формі договору позики, боргової розписки, конвертованої позики або інвестиційної угоди з фіксованою дохідністю. В окремих випадках використовуються забезпечені позики під заставу нерухомості, бізнесу, корпоративних прав або товарних запасів.
Процентні ставки за приватними позиками суттєво варіюються та залежать від рівня ризику, строку фінансування і якості забезпечення. У 2026 році середня вартість приватного капіталу для бізнесу в Україні становить:
у гривні: 24–40% річних;
у валюті (USD/EUR): 10–18% річних.
Строки таких позик зазвичай коротші за банківські — від 3 місяців до 2–3 років. Графік погашення може бути гнучким: із відстрочкою виплати тіла кредиту, виплатою відсотків наприкінці строку або капіталізацією відсотків. Часто застосовуються індивідуальні умови, які неможливо отримати у класичному банку.
Ключова перевага приватних позик — швидкість і гнучкість. Рішення про фінансування може бути ухвалене протягом кількох днів, а інколи й годин. Вимоги до звітності та фінансової історії позичальника, як правило, нижчі, ніж у банках. Приватні інвестори також готові фінансувати нестандартні кейси: реструктуризацію бізнесу, викуп частки партнера, закриття касових розривів, M&A-угоди або проєкти на ранній стадії.
Крім того, приватні позики часто виконують роль мостового фінансування — тимчасового джерела капіталу до отримання банківського кредиту, гранту або залучення стратегічного інвестора.
Водночас, попри гнучкість, приватні позики є одним із найдорожчих джерел капіталу. Висока процентна ставка, штрафні санкції за прострочення та жорсткі умови щодо застави можуть створювати значне фінансове навантаження на бізнес. Окремий ризик — юридичний: у разі некоректного оформлення договору позичальник може зіткнутися з агресивним стягненням або втратою активів.
Приватні позики можуть бути раціональним інструментом у таких випадках: тимчасовий дефіцит ліквідності або касовий розрив; потреба у швидкому фінансуванні угоди чи проєкту; відсутність доступу до банківських кредитів; фінансування викупу частки партнера або корпоративних прав; підготовка бізнесу до продажу чи масштабування перед залученням інвестора.
У довгостроковій перспективі приватні позики рідко є оптимальним джерелом фінансування, однак як тактичний інструмент вони можуть відіграти ключову роль у збереженні або розвитку бізнесу.
Ризики та поради
Кредитування бізнесу має низку ризиків. Перш за все – фінансові: висока ставка та курсова волатильність можуть зробити обслуговування боргу дорогим. Перед позикою ретельно прорахуйте графік погашення і впевніться, що бізнес-план витримає стрес (наприклад, подорожчання валюти чи затримку з виручкою). Другий ризик – надмірне боргове навантаження: не слід позичати більше, ніж реально потрібно, або забезпечувати кредит занадто дорогим заставним майном. Тому радять диверсифікувати фінансування: поєднувати банківський кредит, власні кошти та альтернативні джерела.
Також є регуляторні та репутаційні ризики: потрібно бути уважним з дотриманням умов кредитного договору, антикорупційних норм та фінмоніторингу. Наприклад, обмінні операції та транзакції підлягають контролю НБУ, тому бізнесу варто дотримуватися прозорості платежів (ведення докладної бухгалтерії, уникати «чорних схем»).
Поради: порівнюйте пропозиції банків (ставка, комісії, форс-мажорні умови), обирайте продукт під ваш тип потреб (оборотний кредит, лізинг чи іпотечний). Якщо є право на держпідтримку – обов’язково скористайтеся (5-7-9%, лізинг, факторинг). Залучайте фінансового консультанта чи банківського радника для підготовки пакету документів. Ураховуйте, що банки звертають увагу на рейтинг кредитоспроможності позичальника та репутацію бізнесу, тому своєчасно сплачуйте податки та кредити. Нарешті, плануйте з «подушкою безпеки»: краще взяти трохи менше кредиту та не зголошуватися на максимальні межі за рейтингом.
Кредит і кредити в Україні у 2026 році, позика, кредит для бізнесу. Банківська позика, банківський кредит, застава, кредитування, як взяти кредит, як отримати кредит. Міжнародні фінансові організації, лихварі, лихвар, мікрокредитування, кредитні спілки, кредитна спілка, комерційний банк, банки, кредит на бізнес. Де взяти кредит і як взяти кредит в Україні у 2026 році? Найкращі кредити для бізнесу в Україні. Кредит без застави та кредит без застави. Кредит під бізнес і низькі ставки. Де і як отримати гроші в кредит? Кредитування малого бізнесу в Україні — як обрати банк. Кредитні ставки в банках. Де взяти кредит на бізнес в Україні. Кредит для бізнесу Україна. Як отримати кредит від приватного інвестора? Кредитори та кредитний ринок України 2026.
