Злиття та поглинання банків в Україні: коли варто чекати нових операцій у банківському секторі

Злиття та поглинання банків в Україні: коли варто чекати нових операцій у банківському секторі

Після перемоги України у війні та скасування військового стану банківська система може почати консолідуватися, на нас чекають реорганізації та угоди M&A з продажу банків / продажу кредитних портфелів

Після перемоги України у війні та скасування воєнного стану банківська система може почати консолідуватися. Очікуються реорганізації, продаж банків/кредитних портфелів. У Національному банку вважають, що такі сценарії, передусім, можуть зацікавити невеликі банки. 

Що розповів НБУ про угоди M&A у банківському секторі

Як повідомили у Нацбанку, з 2019 до 2023 року регулятор не отримав жодного пакету документів на створення нових банків (військових обмежень/заборон на цей рахунок не запроваджувалося). А з початку повномасштабного вторгнення не відчувається рухів із купівлі/злиття банків, що логічно і зрозуміло через військові дії.

Національний банк  надав таку інформацію щодо погодження покупок/збільшення суттєвої участі у банках понад 50% акцій у статутному капіталі:

  • 2022−2023 роки: не надходили пакети документів.
  • 2021 рік: надійшло 8 пакетів документів, із яких НБУ погодив лише 2. Одному заявнику Нацбанк заборонив купувати суттєву участь у банку, 4-м — повернув документи без рішення за клопотанням самих заявників, і ще 2-м — повернув за своєю ініціативою через невідповідність документів законодавству.
  • 2020 рікнадійшло 9 пакетів документів, із яких регулятор узгодив 4. Ще 3-м заявникам НБУ заборонив набувати суттєвої участі, і 2-м — повернув документи без рішення за клопотанням заявників.
  • 2019 рікнадійшло 8 пакетів документів, із яких Нацбанк погодив 3. Одному заявнику регулятор заборонив купувати суттєву участь, 2-м — повернув документи без рішення за клопотанням заявників, 2-м — завернув заявки за своєю ініціативою через невідповідність документів вимогам законодавства.

«У 2019 році Національний банк надав дозвіл на реорганізацію шляхом приєднання АТ „Укрсоцбанк“ до АТ „Альфа-Банк“ (зараз АТ „Сенс Банк“), яке було успішно завершено у жовтні 2019 року. Усі заявники, яким НБУ погодив придбання чи збільшення суттєвої участі у банку, завершили угоди з придбання контрольного пакету акцій відповідних банків», — йдеться у відповіді регулятора.

Нацбанк також уточнив, що у 2020 році у нього запитували попередній висновок щодо об'єднання двох банків, але чиновники відмовили. Об'єднання не відбулося. Імена банків не називаються.

У НБУ не чекають на активізацію процесів купівлі/злиття банків до завершення військового стану. Натомість, допускають це після розгрому ворога.

«Після закінчення війни, можна очікувати на процеси консолідації банків як шляхом корпоративних реорганізацій, так і продажу бізнесів та кредитних портфелів. Насамперед, це може бути актуально для малих банків, які не зможуть визначитися зі своїми бізнес-моделями та мають труднощі із забезпеченням тривалого сталого розвитку», — спрогнозував Нацбанк.

З початку великої війни НБУ публічно не давав таких оцінок, тому вони зацікавили фінансову спільноту. Одні сприйняли це як попередження банкам без життєздатної бізнес-моделі (зі слабкою моделлю), інші — як попередження з боку регулятора, який може посилити вимоги до банків за підсумками стрес-тестування. Воно почалося під час війни, а його результати мають бути представлені до кінця І кварталу 2024 року.

Кому можуть бути цікаві наші банки

Експерти видають різні оцінки щодо очікуваних злиттів/поглинань (M&A) після війни.

«Не вірю у скільки-небудь значну активізацію M&A на банківському ринку після війни. Разові прецеденти, звісно, виключити не можна. Докапіталізація може знадобитися багатьом. Дефіцит ресурсів в акціонерів може спонукати їх до необхідності шукати партнерів чи інвестора. Особливо гострою ця проблема може виявитися для невеликих фінустанов.

Але навряд чи комусь із великих банків такий актив може бути цікавим. Клієнтська база, портфелі, технології — це не ті категорії, якими здебільшого можуть пишатися банки за межами ТОП-30″, — прокоментував ситуацію голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Не виключено, що додаткова потреба у капіталі виникне після переоцінки кредитних портфелів банків, якщо з'ясується, що фінустанови під час війни маскували проблеми з неповерненнями через брак капіталу. Але як тільки проблеми розкриються і Нацбанк вимагатиме провести додаткову капіталізацію, деякі акціонери захочуть позбутися своїх фінустанов. Насамперед, через брак грошей. Тоді банки можуть віддати майже задарма.

«Не виключаю, що, за підсумками оцінки повоєнних перспектив, банківський бізнес в Україні стане нецікавим для багатьох власників, зокрема, іноземних. Придбати (отримати задарма) такі активи зможуть або держбанки, або транснаціональні установи, які спеціалізуються на роботі з проблемними економіками — так звані фонди-«стерв'ятники», — сказав директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Згідно з офіційною статистикою, у 2022 році власний капітал нашої банківської системи скоротився на 8,1% — до 218,5 млрд грн. Насамперед, через зростання проблемних кредитів та формування резервів під них. Скорочення капіталу було зафіксовано у 29 банків із 67-ми, що діяли на той момент, 38 банків змогли його наростити за рахунок прибутків минулих років.

Найбільші скорочення власного капіталу за 2022 рік показали:

  • Приватбанк: на 8,8 млрд грн (на 13%) — до 57,8 млрд грн;
  • Укрексімбанк: на 8,4 млрд грн (на 67%) — до 4,1 млрд грн;
  • Сенс Банк: на 7 млрд грн (на 54%) — до 6 млрд грн.

Найбільші прирости власного капіталу за 2022 рік показали:

  • Укрсиббанк: на 3,5 млрд грн (на 37%) — до 13,1 млрд грн;
  • Сітібанк: на 2,8 млрд грн (на 97%) — до 5,7 млрд грн;
  • Універсал Банк/monobank: на 2,4 млрд (на 35%) — до 9,1 млрд грн.

Навряд чи ситуація з капіталізацією значно покращиться за підсумками 2023 року. І вже точно не завдяки вливанням із боку акціонерів.

Фінансисти кажуть, що інтерес до наших банків безпосередньо залежатиме не лише від перемоги у війні.

«Розвиток банківської сфери нероздільно пов'язаний з розвитком економіки країни, ефективністю реформ, станом національної валюти, а також політичною стабільністю. Це необхідні складові, які безпосередньо впливають на довіру громадян, розвиток банківських продуктів, зокрема, депозитних та кредитних програм», — поділилася своєю думкою перший заступник голови правління Глобус Банку Олена Дмітрієва.

Вона допускає два сценарії можливого злиття/поглинання:

  1. Вихід іноземних банків на наш ринок для придбання українських комерційних банків, як готових мереж для власного розвитку/присутності на ринку України.
  1. Вихід на український ринок іноземних інвесторів із метою стати співінвестором у діючому банку (для подальшого розвитку мережі, банківських продуктів тощо).

«В принципі, ці сценарії цілком можливі та найочікуваніші, адже майже половина діючих банків частково чи повністю мають іноземний капітал (у 29 банках із 65). Тобто для іноземних інвесторів, незважаючи на війну, український банківський ринок є досить привабливим і перспективним», — пояснює Олена Дмітрієва.

Чим небезпечне злиття Сенс Банку з Ощадом

Інший напрямок злиття експерти бачать у держсекторі:

  • Або приватизація держбанків, на якій наполягає Міжнародний валютний фонд (продаж їх приватним інвесторам).
  • Або злиття деяких держбанків, яке навряд чи порадує МВФ, бо не виллються у реальне скорочення державної частки у нашій банківській системі.

«На папері можлива вигода від такої угоди через економію витрат на управлінні та інших дублюючих функціях. Однак, такий крок має і свої негативні наслідки. Поєднавши, наприклад, Сенс Банк із Ощадом, можна отримати ситуацію, коли поточна значна частина держави у банківському секторі консервується на роки. Адже продати один великий держбанк складно, а більший — ще складніше. Як через обсяг грошей, який потребуватиме такої інвестиції, так і через ризик концентрації значної частки ринку в одних руках», — оцінив ситуацію фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Ліквідні кредитні портфелі також можуть йти з молотка, але після цього банки просто закриватимуться.

«Продаж портфелів теж не виключаю, з подальшою ліквідацією юридичної установи. Але тоді власники та операційний менеджмент нестимуть додаткові операційні ризики. Не думаю, що розмір банківських установ переважить внутрішню мотивацію власників банків. Розглядав би дві опції — продаж/поглинання окремих банків іншими або продаж окремих активів із подальшою ліквідацією юридичних осіб», — зауважив Віктор Шулик.

Скільки коштуватимуть наші банки після війни

Про те, яку ціну захочуть за свої банки їхні нинішні власники, і за якою ціною вони реально можуть бути продані, ще занадто рано говорити.

«Ми зараз не можемо спрогнозувати фактично жодного повоєнного параметра: вартості та цілісності активів, законодавства, доходів підприємств та населення, ситуації безпеки. Якщо ці параметри не покращаться, банківський бізнес генеруватиме власникам більше проблем, ніж вигод», — пояснив Шулик.

Є ще один важливий параметр, який безпосередньо впливатиме як на бажання інвесторів заходити в українські банки, так і на ціну такої присутності.

«У будь-якому разі, попит на банківські активи залежатиме від вирішення питання безпеки в Україні. Якщо після перемоги ймовірність повторного нападу росії, ракетних атак буде низькою, то відповідним буде інтерес і в банківському секторі. Інакше, на галузь чекає подібна ситуація, що склалася після анексії Криму в 2014 році, — невеликий інтерес до банків із боку іноземних інвесторів, скорочення інвестицій існуючими банківськими групами», — вважає Михайло Демків із ICU.

Втім, навіть за умови вирішення проблеми безпеки, власникам фінустанов не пророкують скільки-небудь значних заробітків на своїх структурах під час злиття або продажу. Навряд чи вони матимуть навіть один капітал за свій банк.

«Не думаю, що при поглинаннях йтиметься навіть про один номінальний капітал при покупці, не кажучи вже про мультиплікатор», — підтвердив Віктор Шулик.

Нормальним цінником банку може стати 0,6−0,7 розміру капіталу. Але акціонери можуть погоджуватись і на нього, особливо за умови відсутності коштів. Це краще за примусове закриття згодом із ініціативи Нацбанку та подальші суди з кредиторами.

Читайте також

Низькі ставки за банківськими депозитами спонукає інвестиції в сільгоспземлю

Низькі ставки за банківськими депозитами спонукає інвестиції в сільгоспземлю

30.11.22
1088
Кредити для малого бізнесу в Україні: де взяти та як отримати бізнес кредит у банку?

Кредити для малого бізнесу в Україні: де взяти та як отримати бізнес кредит у банку?

08.01.23
1828
Міністерство фінансів України придбало за 1 грн 100% акцій банку «Сенс Банк» (раніше «Альфа-Банк Україна»)

Міністерство фінансів України придбало за 1 грн 100% акцій банку «Сенс Банк» (раніше «Альфа-Банк Україна»)

24.07.23
775