Повномасштабна війна стала шоком для всіх видів бізнесу. Не стали винятком інвестиційні компанії. 24 лютого 2022 року з 11:00 НКЦПФР ввела обмеження на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках, аби протистояти паніці, яка могла б обвалити ринки, а також щоб зберегти дані та права власності. 8 серпня Комісія зняла майже всі обмеження. Ми поцікавилися у керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, що зараз відбувається на ринках капіталу, в які бізнеси вигідно інвестувати попри війну та який інструмент для збереження заощаджень обирають українці.
Олександре, розкажіть, які напрями діяльності на ринках капіталу сьогодні залишаються актуальними?
Єдине, що на ринку капіталів залишилось, це, напевне, ОВДП і крім цього нічого немає. З інвестуванням в ОВДП нібито труднощів немає, але є певні обмеження при отриманні грошей, особливо нерезидентами від погашення ОВДП. Тому, швидше за все, попит на ОВДП серед нерезидентів буде залишатися досить малим, доки є ці обмеження. З іншого боку ми бачимо, що й банки не дуже горять бажанням інвестувати в ці інструменти. Тому ринок досить кволий.
Яких, на вашу думку, помилок припускається держава по відношенню до інвесторів-нерезидентів?
Якщо говорити саме про нерезидентів, то є певні валютні обмеження, які в тому числі суттєво зменшують потенційний попит на українські цінні папери. Загалом дуже складно говорити про інвесторів у часи війни. Зараз ми можемо говорити або про спекулянтів, які хочуть заробити якийсь короткостроковий дохід, бажано на якихось не дуже довгих інструментах. Якщо ми говоримо про довгострокових інвесторів, то потрібно розуміти, що до закінчення війни їх тут не буде. Тобто можна говорити тільки про потенційних інвесторів, які зараз готові на щось дивитися, але якісь серйозні інвестиційні рішення будуть прийматися тільки по закінченню війни. Звісно, з ними потрібно працювати й ми бачимо, що уряд намагається це робити.
Які рішення влади по відношенню до внутрішніх інвесторів правильні, а які ні? Яка ваша оцінка?
У цій ситуації ми не можемо взагалі говорити про будь-яких внутрішніх чи зовнішніх інвесторів - їх просто немає. Є питання низьких ставок за депозитами у гривні. Це спонукає багатьох шукати якісь альтернативні варіанти збереження, примноження своїх коштів, якісь інвестиції. Але говорити про якісь серйозні інвестиції сьогодні не можемо, тому що би в цій ситуації держава не робила, про інвестиції мова не може йти.
У нинішніх умовах можна активізувати ринок капіталів? Чи доцільно було б, на вашу думку, ввести нові інструменти для інвестування, які були б доступні для звичайних громадян?
Теоретично можна. І напевне, попит на це міг би бути. Але питання: хто це буде робити? Наприклад, ми бачимо, що Мінфін пропонує ОВДП, при цьому ставки такі, що, напевне, більшість потенційних інвесторів не задовольняють. Чи може бізнес, приватні компанії залучати кошти на фінансових ринках? Я, чесно кажучи, дуже сумніваюся, тому що бізнес, так само, як Мінфін, не готовий зараз багато платити за ті ж облігації. Випускати акції сьогодні сенсу немає, тому що їх ніхто купувати не буде - зараз зовсім не ті ризики.
Які напрями бізнесу найбільш актуальні попри війну?
Якщо ми говоримо про те, де є можливості для інвестицій, де попри війну не надто високі ризики, то, напевне, це все, що пов’язане з сільським господарством. Там є певні ризики, пов’язані з можливостями вивезення сільгосппродукції, але поки що ми бачимо, що ці ризики не реалізуються - “зерновий коридор” працює. Поки що ми розуміємо, що сільське господарство попри всі проблеми працює і приносить дохід. Це можуть бути галузь виробництва продуктів харчування. Незважаючи ні на що, попит все одно є в Україні. Він відносно платоспроможний. Так само зараз інвесторів цікавить усе, що може бути пов’язано з енергозберігаючими технологіями. Тому що це зараз набагато більш актуально, ніж було рік тому. Тому що і ціни на енергоресурси зростають, і через ці обмеження по електроенергії, які ми маємо останніми днями, попит на все, що пов’язано з можливістю економити електроенергію, інші енергоресурси - газ, тепло, - залишаються актуальними. Є багато перспективних для інвестицій бізнесів, які розміщені в Західній Україні. Це майже вся сфера обслуговування - починаючи з рітейлу і закінчуючи ресторанними напрямками.
Як, за вашими спостереженнями, поводяться суб’єкти інвестування з цінними паперами?
З цінними паперами мало що відбувається.
А з іншими сферами?
Якщо говорити дуже загально, коли війна, криза, часто з’являються цікаві гравці, які вважають, що через кризу в Україні всі активи різко подешевшали, в тому числі, компанії, бізнеси. Вони всі потребують грошей, вони всі в кризі, на межі банкрутства, відповідно, їх тут можна зараз за дуже низькою ціною купити, з тим, аби взяти на себе певний ризик, дочекатися кінця війни і це швидко відновити. Але наші бізнесмени в переважній більшості випадків це так не сприймають. Тобто вони не готові особливо опускатися по ціні, порівняно з довоєнними часами. Оці інвестори, які шукають якісь об’єкти за безцінь - вони фактично нічого знайти не можуть. Очікування самих бізнесів набагато вищі, ніж ці інвестори собі могли би уявити. Тому таких угод з критично низькими цінами, попри всі очікування таких інвесторів, просто не відбуваються. Бо ціни якщо і впали, то не більше, ніж в два рази, а очікування такі, що це буде в десятки разів. Тому попит серед таких інвесторів не знаходить ніякої пропозиції.
А як у розрізі об’єктів інвестування?
Ми бачимо непоганий попит на землю сільськогосподарського призначення. У нас є проект kupipai (аграрна онлайн платформа, що об’єднує власників паїв, інвестори й агрохолдинги, - ред.). Ми бачимо, що обсяги торгівлі землею сільськогосподарського призначення виходять на довоєнні рівні, тобто на ті рівні, які були рік тому. При тому, що ціни в гривні навіть виросли. Виною цьому є низькі ставки за банківськими депозитами, особливо для населення. Відповідно, у кого є зайві гроші, ми бачимо, що вони їх досить охоче інвестують в такий більш-менш зрозумілий об’єкт, як сільгоспземля, яка приносить стабільний дохід. Можливо, не супер-великий, але принаймні зрозумілий.
Ви вірите в інвестиційний бум після війни?
Так, ми віримо. Ми залишаємося у цьому бізнесі. Це й означає, що ми віримо.
