Про зміни для українських інвесторів під час війни
Як за 2,5 роки війни змінилась ситуація для українських інвесторів?
- Давайте згадаємо, як змінився ринок інвестування за останні роки. Десь у 2018 році українські інвестори могли легко і зручно вкладати гроші на іноземних ринках. Це стало можливим тому, що НБУ дозволив фізичним особам офіційно виводити кошти за кордон, зокрема, з метою інвестування. Тоді ж українські брокери могли відкривати рахунки для наших громадян, щоб клієнти інвестували гроші в різні інструменти на іноземних ринках.
Все це відбувалось легально, просто і зручно. Справа в тому, що люди могли інвестувати гроші в сучасні популярні інструменти, наприклад, в акції Coca-Cola, Apple чи Tesla. При цьому інвестори залишалися в українському юридичному полі. А український брокер надавав потрібні звіти в українську податкову. Тобто, для клієнта знімалася велика кількість складних питань: як-от коректно порахувати доходи, нарахувати податки та сплатити їх. Такою можливістю скористалася велика кількість інвесторів, напевно, більше десяти тисяч. Загальний обсяг таких інвестицій, за моїми оцінками, перевищує $20 млн.
Після 24 лютого 2022 року ці можливості для інвесторів обмежили. Ті кошти, що до початку вторгнення знаходились на рахунках іноземних брокерів, там й залишились. Тобто, українські інвестори могли й далі використовувати ці гроші для інвестування.
Що ж саме змінилось? Під час війни українці можуть й надалі виводити за кордон гроші, які використовують, зокрема, для інвестицій. Але процес виводу коштів дуже ускладнився та й об’єми таких транзакцій мають обмеження до 100 тис. грн в місяць. Тож українські брокери наразі не надають послуги по виведенню грошей з України.
Тож які інвестиційні інструменти зараз залишаються для людей оптимальними з точки зору доходності?
- Раніше українські інвестори, що працювали із фондовими інструментами, переважно вкладали гроші в американські цінні папери. Це акції компаній, індексні фонди, похідні інструменти. Тобто, фізичні та юридичні особи з України, які інвестували в такі інструменти, стали значно більш фінансово грамотними. Вони використовують в своїх портфелях різні види інвестицій, що зараз присутні на фондових ринках Європи, США, Японії, Сінгапуру та навіть Китаю.
Щоб продовжити інвестування за кордоном, українці виводять гроші за кордон й під час війни. Для цих цілей використовуються різні – як легальні, так і сірі – методи:
- хтось виводить гроші за кордон в межах 100 тис. грн у місяць,
- хтось вивозить гроші готівкою до 10 тис. євро при перетині кордону,
- хтось використовує криптовалюти, якісь взаємозаліки тощо.
Вважаю, що такі дії на межі закону, адже НБУ невипадково обмежив можливості для виводу валюти за кордон, оскільки цей тренд негативно б’є по стійкості української економіки під час війни. Але кожний українець сам приймає рішення та несе відповідальність за свою інвестиційну політику.
Водночас з цим, серед населення збільшився попит й на інструменти, які працюють в Україні. Це підтверджує статистика про збільшення кількості унікальних рахунків українців у "Розрахунковому центрі" (клірингова організація належить НБУ – прим.авт.). Якщо на початку 2022 року таких рахунків було близько 25 тис., то на середину 2024 року цей показник виріс до 190 тисяч. Тобто, кількість рахунків зросла майже в 8 разів.
Про ОВДП та оптимальну інвестиційну стратегію
Чи залишаються інвестиції у ОВДП такими ж цікавими для українців, як і на початку 2022 року?
- На початку повномасштабної війни зростання обсягів інвестування в Україні було дуже помітним. Так, на початку 2022 року обсяги інвестицій українських фізосіб в ОВДП складали приблизно 25 млрд грн. Сьогодні цей показник зріс до 63 млрд грн. Тобто, за час війни обсяги інвестицій у ОВДП збільшились у 2,5 рази.
Чому військові ОВДП були такі популярні? Люди активно купували облігації через інвестиційні фірми та банки, тому що хотіли підтримати армію. Завдяки цьому, український бюджет отримав гроші, які були дуже потрібні для фінансування різних заходів військового напрямку.
Варто нагадати, що на початку війни інвестори могли придбати лише військові облігації. Справа в тому, що 24 лютого 2022 року Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) підготувала постанову, згідно з якою в Україні були повністю зупинені усі торги. Тож купити можна було тільки військові ОВДП.
Перші півроку повномасштабного вторгнення будь-які інвестиційні операції можна було проводити лише з дозволу Нацкомісії. Тобто, на кожну операцію приходилося отримувати індивідуальний дозвіл від НКЦПФР. Це були поодинокі випадки, десь по кілька операцій на місяць.
Ситуація змінилась у серпні 2022 року, коли обмеження щодо торгів на фондовому ринку України були зняти. З того часу обсяги інвестицій в цінні папери почали поступово зростати. Як результат, сьогодні обсяги операцій досягли довоєнного рівня - десятки мільярдів гривень у місяць, а по деяких параметрах – навіть перевищують ті показники. І це важливий тренд: українці продовжують інвестувати у цінні папери, незважаючи на складну ситуацію в економіці країни.
Як правильно обирати інвестиційну стратегію під час війни?
- Важливо, що під час війни українці не бояться ризиків та зацікавлені в збільшенні кількості різноманітних фінансових інструментів. Це вірний підхід, адже інвестор завжди має диверсифікувати свої активи, оскільки економічна ситуація в Україна малопрогнозована.
Безумовно, в такі періоди як зараз інвесторам варто мати частину активів за кордоном або хоча б зберігати певну долю грошей в іноземній валюті в Україні. В нашій країні є певні фінансові інструменти, що прив'язані до євро чи долара. І це захищає кошти інвестора від ризиків різкої девальвації гривні.
При цьому варто розуміти, що немає типових інвесторів. Кожна людина закриває свої потреби і заробляє по-різному, формує індивідуальні плани тощо. А якщо немає середнього портрету інвестора, то й немає універсальних портфелів для інвестування. Тобто, неможливо сказати усім інвесторам, як найкраще диверсифікувати свої заощадження, скільки відсотків оптимально тримати у ОВДП, акціях американських емітентів, золоті та ін. Завжди такі портфелі формуються індивідуально, а допомогти в цих питаннях можуть брокери, фінансові консультанти, інвестиційні експерти.
Особисто я рекомендую кожному українцю тримати частину активів у гривневих інструментах, тому що ми живемо в Україні та витрачаємо гроші у національній валюті. Але важливо, щоб дохідність за гривневими інструментами перевищувала інфляцію, що була у 2023 році та очікується у 2024-му. Таких інструментів багато, просто потрібно обирати їх під свої потреби, балансуючи між надійністю та дохідністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі останніх новин та подій у світі інвестицій!
Про інвестиції у інвалютні інструменти
Ви вже сказали, що на початку війни популярними були гривневі ОВДП. Зараз українці купують більше цінні папери в гривні чи в інвалюті?
- Розподіл інвестицій українців між ОВДП в гривні та інвалюті виглядає так: десь 48-52% у нацвалюті, інше – у доларах чи євро. Тобто, коли українці диверсифікують свої накопичення в ОВДП, вони часто купують облігації в гривні та інвалюті у пропорціях 50х50.
Чи ризиковано інвестувати у гривневі ОВДП? Ні. Справа в тому, що дохідність облігацій у гривні в основному вища, ніж очікувана чи фактична девальвація та інфляція. Це стало можливо завдяки монетарній політиці НБУ.
Наведу приклад. Уявимо, що інвестор напередодні 24 лютого 2022 року придбав на певну суму гривневі ОВДП. Далі він реінвестовував усі доходи в нові цінні папери у гривні. В результаті сьогодні він може на ці кошти купити більше доларів, ніж міг придбати інвалюти до початку війни. Це значить, що справді дохідність, що була отримана за гривневі ОВДП, перевищує існуючу девальвацію, хоча вона й була дуже значна.
Для розуміння. Сьогодні девальвація нацвалюти складає біля 33%. Тобто, гривня втратила десь третину своє вартості. Водночас дохід за облігаціями у гривні досягла відмітки у 50%. Тобто, наразі дохідність гривневих ОВДП все одно вище за рівень девальвації нацвалюти.
Які ще інвестиційні інструменти у гривні, окрім ОВДП, можна придбати в Україні?
- Зараз українці можуть обирати для інвестування інструменти з фіксованою дохідністю, зокрема, корпоративні облігації. Тим більше, що на ринку є цікаві пропозиції. Наприклад, у 2023 році "Нова пошта" випустила облігації з дохідністю у 23-24%. Також цінні папери можна придбати від "Novapay" (дочірня компанія "Нової пошти"), "Руш" (власник мережі магазинів «EVA») та ін.
Є й більш ризиковані інструменти. Зокрема, група компаній Access Finance випустила облігації під 26-28% річних.
Тут треба зазначити, що на відміну від ОВДП, доходи за корпоративними облігаціями оподатковуються. Для розуміння: людина має заплатити з доходу від корпоративних облігацій 18% ПДФО та 1,5% військового збору, а за доходами від ОВДП - нічого.
Але навіть враховуючи особливості податкового навантаження, інвестиції у корпоративні облігації все одно залишаються цікавими для фізосіб. Наприклад, якщо цінні папери мають дохідність у 26-28% річних, після сплати податків людина отримує чистий дохід у 21-23%. Тому не дивно, що українці виявляють зацікавленість щодо придбання таких облігацій.
А що українці можуть обирати з інструментів, які прив’язані до інвалюти?
- Якщо говорити про валютні ОВДП, вони приносять значно нижчу дохідність, ніж в гривні. Так, облігації в доларах пропонують 4-4,5% річних, у євро – 3-3,5%. Але незважаючи на низьку дохідність, якщо інвесторам важливо захистити гроші від девальвації або диверсифікувати свої заощадження по різних інструментах, варто купувати валютні ОВДП.
Також українці можуть розглянути інші інструменти, прив'язані до іноземних валют. Зокрема, ресторанний холдинг "!Fest", що відомий десятками своїх ресторанів у Львові та по Україні, зокрема мережею "П'яна вишня", випустив цікаві облігації. В цьому інструменті дохідність у 8% та прив'язана до долара. Тобто, інвестор отримає дохід у гривні, але відсоток збільшений на рівень девальвації.
На реєстрації в НКЦПФР знаходяться облігації групи компаній Novus щодо емісії на 400 млн грн. Аналогічні процедури проходять це декілька компаній.
Всі ці тренди говорять про те, що українці цікавляться фінансовими інструментами як в гривні, так й в іноземній валюті. На українському ринку є достатньо пропозицій для інвесторів. Тож треба лише обирати надійні варіанти для мінімізації ризиків.
Про мотивацію бізнесу випускати власні цінні папери
Чому великі компанії випускають корпоративні облігації під час війни?
- Під час війни український бізнес може отримувати кошти на розвиток в основному через банки. Фінустанови кредитували компанії в основному через державні програми, наприклад, 5-7-9. В таких пропозиціях уряд здешевлював кредитну ставку для бізнесу. Тобто, бізнес міг взяти гроші в кредит під 5-7-9% річних. А деякі компанії, наприклад, з агросектору, могли залучати кошти навіть під 0%.
Здається, що умови мають бути доволі цікавими для бізнесу. Але виявилося, що бажаючих отримати таке доступне фінансування дуже багато. Як результат, в бюджеті було недостатньо коштів для компенсації відсотків, уряд затримуває виплати банкам. Взагалі виникала небезпека, що компанії, які брали кредити по програмі 5-7-9, будуть вимушені платити усі відсотки по кредитах, а це на рівні 18-20%.
Окрім цього, державні кредитні програми виявилися незручними для бізнесу тому, що такими можливостями могли скористатися підприємці лише з пріоритетних сегментів економіки. Мова йде про агросектор, будівництво інфраструктури та ін. Таким чином, велика кількість бізнесу – фінансові, факторингові, лізингові компанії - не могла приймати участь в державних кредитних програмах.
Але український бізнес має плани розвитку навіть в умовах війни. Наприклад, зараз "Нова пошта" будує величезні логістичні центри. Такі проєкти дороговартісні. Тому у 2023 році компанія випустила корпоративні облігації та залучила від інвесторів 1,6 млрд грн.
Таким шляхом йдуть й інші системні компанії. Бізнес випускає корпоративні облігації з ринковою дохідністю та залучає кошти від інвесторів. Українці впевнені, що великий бізнес отримає дохід та виплатить усі гроші. І поки що проблем з виплатами не було. Тому компанії обрали саме такий шлях розвитку та залучення грошей під час війни.
Загалом у всьому світі залучення коштів через випуск облігацій залишається для бізнесу одним з основних варіантів розвитку. Такий шлях часто є дешевшим та зручнішим, ніж отримання кредиту в банках, яким ще треба надати заставу під кредитні кошти та безліч підтверджуючих документів. Тому, думаю, в Україні й надалі буде розвиватися практика випуску корпоративних облігацій.
Як українці можуть купувати корпоративні облігації?
- Українці можуть купувати такі папери онлайн через інвестиційні фірми. Згідно з новим законом України №738-ІХ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", зараз всі торгівці цінними паперами змінили назву та стали інвестиційними фірмами. В Україні працює 5-6 таких організацій, серед яких УНІВЕР, ICU, БTC, Kінто та ін. Аналогічні послуги пропонують клієнтам банки Приватбанк, Monobank (Universalbank), ОТП Банк, Sense bank, "Укргазбанк" та ін.
Інвестори можуть придбати ОВДП та інші облігації як в інвестфірмах, так і банках. Процедура проводиться онлайн - через додатки або кабінети на сайтах. Підтвердження операції, як правило, організовано через Diia. Все це дуже зручно для людей, ще 2-3 роки тому не було таких можливостей.
В результаті людина може купити папери від однієї штуки. Вартість облігації – 1000 грн. Коли ж інвестор отримує гроші, він може реінвестувати дохід в нові папери.
Також українці можуть купувати різні інструменти через інвестфонди, якими управляють українські компанії з управління активами (КУА). В Україні працює біля 20 таких організацій, які пропонують інвестувати в сертифікати чи акції фондів широкому загалу інвесторів. Серед таких фондів - Inzhur, "Твоє коло", "Ґрунтовно", які вкладають кошти інвесторів у нерухомість та землю. Також фонди під управлінням КУА УНІВЕР, ОТП Капітал, Кінто вкладають залучені кошти в українські облігації чи інші фінансові інструменти.
Про ризики дефолту корпоративних облігацій
Наскільки високі ризики дефолту по корпоративних облігаціях під час війни? Чи є в інвесторів шанси повернути гроші у разі дефолту корпоративного емітента?
- Треба розуміти, що будь-який борг має ризик неповернення. Неповернення грошей - це і є свого роду дефолт. Позичальник може не віддати кошти з різних причин, наприклад:
- Фінансові складнощі.
- Банкрутство.
- Позичальник зник.
- Триває війна.
- Інші форс-мажори.
Загалом неповернення боргу - це досить типова ситуація.
Коли банки кредитують, вони, згідно з нормативами, зобов'язані встановлювати резерв на можливі втрати за позиками. Цей резерв складає мінімально 1%. Більше ризиків - більше відсотків резервування.
Навіть держави часто не повертають борг. Тобто, країни нікуди не зникають, але зміна в уряді, складна економічна ситуація, пандемії можуть призводити до реструктуризації, відстрочення виплат, змін відсоткової ставки, списання частково боргу або до відмови сплачувати борги.
Ось декілька прикладів:
- Аргентина пройшла через безліч реструктуризацій та технічні дефолти.
- Україна провела реструктуризацію боргу з частковим списанням в 2015 році, репрофайлінг - у 2022 році. Тоді відбулося зміщення виплат на 2 роки. А в цьому році наша держава, за вимогою МВФ, має провести реструктуризацію по євробондах.
Нагадаємо, репрофайлінг - це зміна умов боргових зобов'язань, як-от строків виплат або процентних ставок, щоб зробити борг більш керованим для позичальника.
Тепер переходимо до комерційного боргу. В 2008-2009 роках український ринок облігацій був досить розвинутим. Були десятки випусків різних облігацій і по величезній частці цих паперів були дефолти.
Як це виглядало? Компанії-позичальники просто зникали чи змінювали свою назву. Тобто, підприємці залишалися в бізнесі, масово "кидали" інвесторів, переписувати активи на іншу компанію, продовжували вести бізнес. Логічно, що сьогодні інвестори переживають, що така ситуація може повторитися.
На мою думку, зараз ймовірність такого обману інвесторів сильно зменшилася через низку причин:
- В країні значно краще стала працювати судова система.
- В Україні з'явився належний фінансовий моніторинг. Тобто, коли кошти переводять з однієї компанії на іншу, банк завжди перевірить походження грошей, чи немає порушень закону, обману інвесторів тощо.
- НКЦПФР ретельно перевіряє компанії, які хочуть провести випуск облігацій та слідкує за вторинним обігом таких цінних паперів.
Як саме Нацкомісія перевіряє корпорації, що хочуть залучити кошти для розвитку бізнесу шляхом випуску облігацій?
- Сьогодні НКЦПФР чітко розділяє два варіанти випуску корпоративних облігацій - непублічні та публічні розміщення. Що це значить?
- Непублічне розміщення. В цьому випадку кількість інвесторів не може бути більше 150 осіб, але й контроль тут менший. Такі папери не можна пропонувати публічно, зокрема, через рекламу. Також є певні обмеження для інвесторів, що мають доступ до цього інструменту. Наприклад, це може бути мінімальна сума інвестицій. Такі застереження створені спеціально для того, щоб не постраждала велика кількість пересічних інвесторів, а використовувати цей інструмент могли тільки досвідчені інвестори.
- Публічне розміщення – це коли кількість інвесторів може бути понад 150 людей. При цьому придбати цінні папери може будь-який інвестор, без обмежень.
Можу сказати, що захист інвесторів став значно потужнішим при публічному випуску облігацій. Перед випуском цінних паперів НКЦПФР ретельно аналізує емітента, поручителя, андеррайтера, організатора, аудиторський звіт компанії тощо. Такі методи дозволяють випускати на фондовому ринку облігації корпораціям, які з великою долею вірогідності зможуть виконати свої зобов’язання. Тому вважаю, що сьогодні українські інвестори в облігації стали значно більш захищеними.
Про механізми захисту прав інвесторів
Які ще механізми допомагають захистити гроші інвесторів, якщо вони купують корпоративні облігації?
- Взагалі на ринку позик є таке поняття, як recovery rate або ставка повернення. Що це означає? Якщо компанія проходить дефолт, тоді recovery rate дає розуміння, скільки відсотків від інвестованих коштів людина зможе повернути.
Раніше ставка повернення в Україні була нуль, це ненормальна ситуація. Справа в тому, що після банкрутства компанії, інвестори нічого не отримували, адже в банкрота зазвичай не було грошей навіть на сплату податків.
Сьогодні recovery rate значно вищий. Не можу точно сказати в цифрах, адже в Україні не було останнім часом ніяких дефолтів. Але спираючись на результати роботи Фонду гарантування вкладів, рівень recovery rate має бути десь 50-70% від суми інвестицій. Тож якщо наразі компанія збанкрутує, тоді залишаться активи, щоб можна було частково повернути борги інвесторам.
А що робити у випадку, коли інвесторам треба звертатися в суд, щоб повернути гроші, інвестовані у корпоративні облігації?
- Ще один важливий механізм з'явився у 2021 році після ухвалення Закону "Про ринки капіталів". Мова йде про так званого адміністратора за випуском облігацій. Що це таке?
Коли емітент допускає якусь невчасну виплату по купону, власники облігації можуть обрати собі адміністратора по цьому випуску. Це може бути інвестиційна фірма, банк, юридична компанія. Вони можуть відстоювати інтереси інвесторів на законних підставах.
Раніше кожен інвестор мусив йти в суд. Звичайно, коли людина інвестує 20 тис. грн, в суд звертатися невигідно. А коли адміністратор знає, що він виступає від імені всіх власників облігацій та може повернути десятки чи навіть сотні мільйонів гривень, тоді, зрозуміло, такими справами вигідно займатися. І вже в цьому випадку емітент буде судитися з професійним суперником - юридичною чи інвестиційною фірмою, тож інвестори мають набагато більше шансів на повернення грошей.
