Як можете охарактеризувати сьогоднішній стан молочної галузі. Які головні проблеми можете виокремити?
Насамперед, це проблема з енергетикою. Вона дійсно є та суттєво впливає на діяльність молокопереробних підприємств. Вона збільшує витрати на виробництво. У зв'язку з недостатнім доступом до обігових коштів підприємства не можуть повноцінно замінити дефіцит електроенергії власною генерацією – генераторами, або дизельгенераторами або бензиновими.
Утім, ці об’єктивні проблеми, ще й на тлі обстрілів, підприємства героїчно вирішують.
Чи вплине це можливо на ціноутворення продуктів?
Ну, в певній мірі так, але є й інші фактори, які можуть вплинути на ціноутворення. Наприклад, зростання ціни сировини, пов’язані з її дефіцитом. Через це заводи зменшують виробництво вершкового масла, наприклад. І бачимо вже, що в деяких магазинах суттєво зменшилася його пропозиція та зросла вартість.
Як можна зменшити ціну на сировину і подолати дефіцит?
Ну, є інструмент ринкового ціноутворення, але він не сподобається споживачу. Або ж інструмент державної підтримки, який може зменшити собівартість та сприяти поступовому нарощуванню виробництва.
Питання держпідтримки є проблематичним у зв'язку з тим, що, бюджет в основному працює на оборону, а здійснювати інвестиції у багатьох виробників немає можливості. І це ж на тлі скорочення об’єму виробництва молока у населення.
Хоча ми й прогнозуємо не значне, десь 5%, зростання виробництва на фермах, але воно не заміщує ті втрати, які пов'язані із сировиною від населення.
Як можна привабити інвестиції, можливо від бізнесу? Наскільки вигідно зараз буде інвестувати в молочну галузь?
На мій погляд, це така ніша, в яку цікаво було б йти інвесторам – як національним, так і зовнішнім. Але держава повинна створити відповідні умови. Зокрема, страхування в умовах військового стану і доступ до кредитування на пільгових умовах на перші 2-3 роки. Також повинно як в Європі частково компенсуватися обладнання і вартість тварин.
Я бачу, що діючі гравці постійно намагаються наростити виробництво молока, але через військові ризики та недостатність коштів вони не можуть це робити інтенсивно.
А от інші, хто не займається цим бізнесом, мають звернути на нього увагу, тому що у виробництві молока річна у виробництві молока становить від 30% до 50%. І це достатньо привабливо. До того ж переробні заводи наразі можуть додатково перероблювати ще 3 млн тонн молока на рік.
Утім, варто розуміти, що це довгострокова перспектива, адже корові необхідно досягти зрілості, щоб давати молоко. Це десь два-три роки.
Ми прогнозуємо, що ціна на сировину з ферм буде вже близько 20+ грн з ПДВ з літр. Через дефіцит сировини-молока та нестачу сировини для вершкового масла заводи погоджуються на пропозиції від постачальника навіть по такій ціні. Тобто рентабельність для бізнесу, я думаю, буде не менше за 40%.
Який має бути оптимальний інвестиційний вхід у молочну галузь?
Якщо це сучасна ферма, то це близько 4-5 тисяч євро на корова-місце. Якщо це невелика сімейна чи мала ферма, то я думаю, що там десь 2 тисячі євро буде достатньо. Якщо брати європейський стандарт за кількістю корів від 20 до 50 на ферму, то це тоді від 100-120 тисяч євро інвестиції.
Головне, щоб той, хто хоче цим займатись, розумів, що зараз на офіційну переробку заходить приблизно 3,2 млн тонн молока, які перебляється нашими молочними заводами. А це лише трохи більше 50% від середнього навантаження молокопереробних підприємств.
Тобто спокійно, без збільшення потужності переробки, заводи в змозі переробляти стільки же, скільки вони переробляють зараз. Коли заходить інвестор і думає: "ну я вкладу гроші, а хто мій покупець", то нехай знає, тут є стабільна переробка, є потужності в наших підприємств, і вони зацікавлені в тому, щоби збільшити об'єми переробки.
Україна, до того ж, не може повною мірою здійснювати свій експортний потенціал – через нестачу сировини заводи відмовляються виготовляти продукцію на експорт.
Тож, я вважаю, що для бізнесу, який має вільні кошти і шукає, куди їх вкласти, це гарна інвестиція, яка дасть добрий прибуток.
І експортний потенціал звичайно?
Звичайно. І ми, як асоціація, і держава зробили все, щоб відкрити для себе ринок Європейського союзу. Це суттєвий ринок і достатньо преміальний. Тобто він може забезпечити гарну ціну на якісне молоко класу екстра (іншого ґатунку молоко ми не можемо туди поставляти).
Так, це жорсткі умови по виробництву молока, по охолодженню, по транспортуванню, але ж це і ціна. Плюс зараз ми маємо ще й історичні ринки, на яких завжди були присутні. Зараз трохи менше постачаємо, адже зменшилися обсяги виробництва, але маємо кавказькі країни, країни Центральної Азії, Південно-Східної Азії.
Також наші підприємства розглядають для себе ринки збуту по окремих видах продукції, такі як США, Канада, країни Південної Америки. Ну, і країни, де є велика українська діаспора, яка з задоволенням готова споживати український продукт.
Крім того, Україна є якісним та технологічним виробником таких продуктів, як згущене молоко, сир та сирні продукти, а також групи біржових позицій – суха сироватка та козеїн. Тож, нам є що запропонувати на ці ринки. Але для всього цього необхідно забезпечувати вітчизняну переробку сировиною.
Тож, впевнений, що інвестиції в молочний сектор, це цікаво та перспективно. Але держава має забезпечити страхування від воєнних ризиків, а також зайнятися певною промоцією ринку, заохоченням, щоб бізнес пішов у цей напрямок.
Якщо згадали про Європу, то як відбуваються євроінтеграційні рухи у вітчизняній галузі. Які відносини з європейськими колегами? Знаю, що на початку вересня планується великий міжнародний форум у Польщі, і українська делегація запрошена туди.
Найголовніше, що ми донесли до членів нашої асоціації незворотність шляху вступу України в ЄС. Якщо ми як держава, стаємо членом Європейського союзу, то на нас діятимуть та поширюватимуться норми європейского законодавства. Вони стосуються і безпечності, і якості харчових продуктів.
Загалом 5-7 європейських директив, які регулюють стандарти до виробництва молочних продуктів, сировини, пакування, переробки, утримання корів – безліч нюансів.
Для того, щоби мати стабільні можливості продавати в Європу, нам потрібно імплементовувати норми в законодавство, впровадити їх у виробництво та виконувати. Це ми своєму бізнесу й донесли.
Далі починається конкретика. Ми повинні брати кожне конкретне підприємство, ферму та вивчати, на скільки вони відповідають або не відповідають стандартам ЄС. Тобто необхідно зрозуміти шлях, куди рухатися. Це все, звичайно, потребує фінансування.
Також важливим питанням перемовин між нашою делегацією і європейськими країнами є терміни впровадження. Тобто, у який період ми зможемо реалізувати цей шлях, і щоб при цьому не зупинити своє виробництво.
І от на цьому зараз концентрується спілка, сприяє через комітет з євроінтеграції, залучає експертів для створення зрозумілої для всіх дорожньої карти з євроінтеграції.
Головний принцип такий – хто не підлаштується під європейські вимоги, не зможе працювати взагалі. Заховати голову в пісок і сподіватися, що пронесе – не вийде.
І тут важливий приклад Польщі. Вони цей шлях пройшли достатньо ефективно, вони створили четверту в світі молочну індустрію. Вони забезпечили цю модернізацію і реформування молочного сектора за рахунок європейської субвенції. Тобто якщо ми також проходитимемо цей шлях, то розраховуємо на підтримку з боку ЄС.
Тож, майбутня зустріч у Польщі також крутитиметься навколо цього?
У Білосток ми також їдемо, тому що нам потрібні експерти, які будуть покроково пояснювати та розповідати про трансформацію тваринництва, виробництва молока, пакування, торгівлі. Тут ми розраховуємо на підтримку і поляків, і Європейської молочної асоціації – що вони нам допоможуть фінансово оплатити цих експертів.
Якщо повертатися до України, то з 2 вересня починається програма "Національного кешбеку". СМПУ підтримала ініціативу, які очікування у вас від цього проєкту?
Ну, у кожної сторони є своя мотивація та вигода від цього проєкту. Держава відповідальна за наповнення бюджету для забезпечення соцпідтримки населення. Наша мотивація – перевага з точки зору конкуренції з імпортом та тіньовим сектором. У споживача – кешбек за купівлю українських товарів, який він зможе витрачати на різні послуги.
У кожного є свій інтерес, але загалом нас об'єднує те, що ми популяризуємо українського виробника і привчаємо до продукції "зроблено в Україні" через певне стимулювання. Звісно, що ми вітаємо запровадження цієї програми. Молодці, що в таких важких умовах змогли виділити 3 млрд грн для забезпечення фінансування цього кешбеку.
Ми також розглядаємо цю програму, як форму державної підтримки, якою, взагалі-то, молочний сектор і виробництво, ніколи не були балувані.
Тож, Спілка активно працює для комунікації бізнесу з командою Мінекономіки, допомагаючи нашим молокопереробним підприємствам у реєстрації на платформі, занесенні штрих-кодів їхньої продукції для максимальної залученості у програму.
І ми також сподіваємося, що ритейл зі свого боку виконає свою роботу – не тільки зареєструється у програмі, а й зробить все, щоби донести до покупця, який заходить до них у магазин, де і які можна купити товари в межах програми, щоб люди могли їх відрізнити та придбати.
Уже згадали ритейл. Який зараз має вигляд ситуація щодо маркетингових договорів та розв’язання податкових суперечок з мережами?
Ну, якщо повернутися до вступу до ЄС. То ми не можемо не нагадати ритейлу, що одна з вимог – імплементація європейських директив в українське законодавство, які регулюють наші з ними відносини.
Ці документи нівелюють монопольні позиції з боку покупця, тобто ритейлу, та регулюють терміни оплати. Це питання є найбільш актуальним для постачальників харчових продуктів.
Якщо говорити про розрахунки з мережами, то вони суттєво не змінились. Хтось платить нормально, хтось платить погано. Зрозуміло, що через аномальну спеку багато постачальників не могли виконувати вчасно контракти, а ритейл через вимкнення не був готовий забезпечити охолодження продуктів. Тож, сподіваюся, що будемо знаходити консенсус.
А щодо тієї договірної практики, яка є між нами, та наявності там окремого договору про маркетинг, то це для нас є проблема. Адже, при перевірці податківці трактують їх як ухиляння від податків. Водночас ця практика йде від покупця, тобто ритейла. Можливо, їм так комфортніше з операційного плану, але для нас це загрожує штрафами.
Тому, хочеться ще раз звернутись до голови податкового комітету ВР Гетманцева, ми писали звернення від СМПУ з проханням врегулювати це питання або офіційно надати податкові роз’яснення, щоб до законослухняного бізнесу не було питань. Нас, в принципі, влаштовує прямий договір, поставки – без всяких додаткових договорів.
