Український ІТ-сектор робить значний внесок в економіку, становлячи 4,9% ВВП, а експорт ІТ-послуг в середньому — майже $7 млрд щорічно протягом останніх кількох років. Кількість ІТ-спеціалістів різко зросла, наразі в галузі працює понад 307 000 осіб.
Для порівняння, технологічні екосистеми в ключових країнах ЄС, таких як Німеччина, Велика Британія та Франція, отримують вигоду від більш стабільного середовища та усталених ринків. Наприклад, технологічний ландшафт Німеччини дозволяє компаніям виростати в мільярдні підприємства (вже близько 50 технологічних компаній) без необхідності негайної міжнародної експансії, на відміну від українських стартапів, які часто з самого початку націлені на європейський або американський ринки. Ця відмінність підкреслює сильніші внутрішні ринки в країнах ЄС. Цим забезпечується значне внутрішнє зростання та зменшується залежність від міжнародної експансії.
На прикладі Німеччини розмірковуємо, в чому секрет зростання технологічних компаній. Так, розвиток технологічної сфери Німеччини можна пояснити кількома факторами. Перш за все, це посилення цифровізації різних галузей, яке забезпечує значне зростання в таких сегментах, як штучний інтелект, хмарні обчислення та кібербезпека. Крім того, урядові ініціативи щодо інвестицій у цифрову інфраструктуру, включно з високошвидкісним широкосмуговим зв’язком і мережею 5G, додатково стимулюють розвиток сектору.
Окрім факторів зазначених вище, розвиток технологічного сектора в Німеччині підтримується кваліфікованою робочою силою та наявністю численних кваліфікованих ІТ-фахівців.
Тобто — є попит. Відповідно надходить пропозиція з боку технологічних компаній.
Прогнозується, що німецький tech-ринок зросте на 4,4% у 2024 році, досягнувши приблизно 224,46 млрд євро, порівняно з 215 млрд євро у 2023 році. Також очікується, що ринок програмного забезпечення зростатиме на 3,85% щорічно з 2024 по 2028 рік, досягнувши $35,33 млрд до 2028 року, тоді як ринок розробки програмного забезпечення досягне 83,20 млрд євро до 2030 року, зростаючи на 3,24% у середньорічному обчисленні протягом 2024−2030 років.
Ринок ІТ-послуг, як очікується, зростатиме на 5,22% щорічно з 2024 по 2029 рік, досягнувши $94,96 млрд до 2029 року.
В чому ж складність українського ринку? По-перше, він замалий для компаній, які хочуть досягти капіталізації у мільярди доларів. По-друге, про особливості нашої правової системи навіть не хочеться казати. Інвесторів відлякує українська юридична особа, адже вони не впевнені у можливості захисту своїх прав в судах.
Однією з найважливіших проблем для українських стартапів є складність виходу на ринки ЄС. Наприклад, переїзд з Німеччини до Франції передбачає навігацію в різних регуляторних середовищах, культурах та ринкових умовах. Це різко контрастує з США, де розширення з Каліфорнії до Техасу є відносно безпроблемним. Для українських стартапів розширення часто вимагає найму місцевих команд з пулом опціонів або переїзду засновників на нові ринки для забезпечення успішної діяльності.
При цьому, не дивлячись на складнощі нашого ринку, інвестиційні можливості в українському технологічному секторі є різноманітними, зокрема в такому перспективному нині секторі, як оборонні технології — miltech. Під військовими технологіями ми маємо на увазі продукти подвійного призначення. Наприклад, український повітряний чи наземний дрон може використовуватись, скажімо, в іспанському чи американському агросекторі. Машинний зір може розрізняти не тільки військову техніку чи особовий склад, а також — бур‘яни чи захворювання с/г культур. Мобільні чи стаціонарні розвідувальні станції здатні контролювати кордони держави та виявляти порушників, зокрема — контрабандистів та нелегальних мігрантів.
В цьому моменті доречно нагадати, що інтернет бере свій початок у військових дослідженнях і розробках, зокрема, в епоху холодної війни, коли Агентство передових дослідницьких проектів Міністерства оборони США (ARPA), пізніше відоме як DARPA, ініціювало проект ARPANET наприкінці 1960-х років.
Фундаментальні технології та протоколи, розроблені під егідою військових, мали вирішальне значення для формування архітектури та функціональності інтернету. Ключовими технологічними досягненнями, які заклали основу для інтернету, були розробка комутації пакетів і створення набору протоколів TCP/IP. Хоча ARPANET спочатку слугувала військовим та академічним цілям, Національний науковий фонд (NSF) відіграв ключову роль у розширенні мережі у 1980-х роках, що призвело до комерціалізації та глобального поширення Інтернету в 1990-х роках.
Хоча інші сектори стикаються зі значними проблемами, існують історії успіху, які підкреслюють потенціал українських інновацій для задоволення потреб ринку ЄС. У регіоні Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), включаючи Україну, спостерігається стрімке зростання венчурного фінансування: за останні п’ять років сукупна вартість стартапів зросла вчетверо. Ця тенденція особливо сильна у фінтеху, SaaS та цифрових платформах.
Забігаючи наперед, можна сказати, що зближення технологічних екосистем України та ЄС відбуватиметься повільно, але неухильно. Хоча існування цілісної європейської екосистеми може бути міфом через величезні відмінності між країнами, очікується поступовий прогрес. Зокрема, у вигляді збільшення іноземних інвестицій в українські технологічні стартапи та поглиблення транскордонного співробітництва. Однак суттєві зміни малоймовірні до завершення війни, оскільки поточна ситуація відлякує багатьох потенційних інвесторів.
Що потрібно технологічному ринку України для зростання?
1. Інструменти доступу до фінансування (венчурні інвестиції, довгострокові дешеві кредити)
2. Прогнозування ризиків завдяки економічному бронюванню критичних співробітників
3. Мобільність для переміщення по світу
4. Відкритість європейських інвесторів та технологічних кластерів до співпраці з українськими компаніями
5. Активізація співпраці з українським науковим середовищем.
