Про тематики стартапів
По-перше, змінилася тематика, фокус стартапів. Якщо раніше проекти концентрувалися на Україні, то війна «виштовхнула» всіх назовні, і всі почали шукати нові ринки. І тут дуже змінився таргет і розширилася аудиторія: хтось пішов на європейський ринок, хтось – на американський.
І якщо казати про тренди в самих стартапах, то щонайменше 30 проектів вже «підібрало» НАТО: це мілітарітек, технології управління дронами, управління навігацією, скидання боєприпасів, інтелектуальне управління, системи наведення координації, системи звязку, диспетчеризація звязку, координація воєнних підрозділів. Це дуже цікаві технології, в які вони почали інвестувати, і я думаю, що ми навіть не дізнаємося, що це були за проекти. Але зацікавленість у мілітарітеку велика. І зараз навіть держава фокусує всіх на мілітарітек, на виробництво інтелектуальної воєнної промисловості – це пристрої дронів, розвідників-камікадзе, системи ураження, системи протидії повітряній небезпеці. Наразі в Україні тестується велика кількість новітньої зброї, в якій, звісно, також є недоліки. Ефективним буде гібрид технологій, які вже є, й тих, що можна зробити за допомогою українських developer-ів, українських команд. Отже потенціал лише зростає. Двері для українських проектів зараз відчинені, хоча світова тенденція не найкраща, щоб залучати інвестиції. Проте, є велика кількість кейсів, що залучають інвестиції в українські компанії, є навіть грантові програми Європейського Союзу.
Про додаткові критерії в оцінці перспективності
Зараз кілька великих фондів залучили значні кошти для інвестування в українські проекти, стартапи. Але «mainset» прийняття рішень трішечки змінився. Вони дивляться на проекти, які можуть генерувати прибуток, а не просто зростати за рахунок інвестицій та «палити бабки». Це загальносвітова тенденція, не лише українська, тому ми стали її заручниками. Та це не погано. Це навіть добре, тому що і підприємці, і стартапери будуватимуть бізнес, який може працювати беззбитково на самоокупності або навіть приносити прибуток. І звісно, до війни ще була тенденція на те, щоб інвестувати в проекти, які працюють не лише на українському маркеті, а й дивляться за кордон і мають щонайменше 20-30% обігу грошей на зарубіжних ринках. Зараз ця тенденція збільшується, і дивляться якраз на проекти, які можуть працювати за межами України. І такі проекти залучають інвестиції, адже фокусуватися лише на українському ринку немає сенсу. Наш ринок дуже постраждав, і перші два тижні економіка України була зупинена повністю, навіть транзакційні моделі припинили працювати, зокрема банки, були валютні обмеження… У деяких стартапів і зараз немає можливості працювати, бо вони не можуть комунікувати з клієнтами за кордоном, виконувати оплати через велику кількість обмежень від НБУ. Тому нині дивляться на проекти з українським корінням, з українськими фаундерами, але які фокусуються на продажах на закордонних ринках. Ось такі наразі очікування в інвесторів, тому що суто український маркет втратив valuation, втратив показники, й дорого оцінити компанію, яка оперує на українському ринку, зараз неможливо.
Про інвестиційний потенціал
Інвестиційний потенціал залишився, але все більш глибоко й повільно. Придивляються до проекту та фаундерів, тому що зросли ризики. Тому потенціал є, але треба бути песимістами в цьому кейсі й більше концентруватися на показниках бізнесу. Якщо у вас хороша бізнес-модель, що приносить гроші, то залучити гроші інвесторів буде нескладно. Я порадив би фокусуватися саме на показниках бізнесу, відточуванні бізнес-моделі та unit-економіки бізнесу.
IT-підприємець, реформатор, Людина року-2019, власник міжнародної групи IT-компаній Powercode. Засновник благодійного «Фонду Владислава Савченка». Член закритого світового клубу Forbes Business Council. Президент «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE, яка обєднує IT та інноваційні компанії з метою розвитку технологічного ринку України.
