Український девелопмент за останні роки переживає кардинальні зміни – від будівництва стандартних квадратних метрів до створення комплексних просторів. Особливої трансформації ринок зазнав під час війни, коли люди та їхні потреби стали на перший план.
Яким буде девелопмент майбутнього в Україні?
Наскільки знаю, у вас приблизно 15 років в девелопменті. Як можете описати ваш досвід щодо формації ринку нерухомості?
Ми починали будувати звичайні квадратні метри, але це були квадратні метри вже з історіями. Кожен житловий комплекс в Одесі мав якусь назву та ідею, яку він намагався донести для покупця або для майбутнього жителя.
Втім наше знання про образ життя тоді були ще поверхневими. Зазвичай у нас будували бетонні 25-поверхневі будинки, що в Китаї ще мали назву "Життя для ночування сезонних працівників".
Однак сам формат об'єктів "про життя" ми почали вивчати більш глибоко. А згодом почали конструювати наші житлові комплекси по аналогах схем, завдяки яким будується наша свідомість. Такі комплекси включали все, що потрібно для життя у системних частинах. Тобто ті, які задовольняють базові потреби як тіла, так і базові потреби інтелекту з цінностями тощо.
Зараз, під час війни, це стало ще актуальніше. Ми знаємо, що велика кількість наших громадян покинули країну, тому демографічних причин будування великої кількості квадратних метрів точно немає. Відтак напрямки нашої діяльності змінилися.
Наприклад, ми маємо величезний досвід в медицині, а вона нам потрібна також, як, наприклад, спорт або їжа, або навчання та освіта. І на сьогодні саме це стало нашою центральною темою.
Це дало нам змогу навіть відновити такий формат, як санаторії, в якому є готельний сервіс, медичний сервіс, девелоперський сервіс та інше. Світовим трендом зараз є те, що девелопмент рухається в готельно-медично-освітньо-реабілітаційно-рекреаційному напрямку.
Таким чином це вже не про залізобетон, це про глибоке дослідження практик, з яких складається наше життя.
Чи можливо в будівництві відтворити весь цикл життя людини?
Навіть зараз так сталося, що ми у своєму розвитку дійшли стадії, коли ми вже повторюємо життєвий цикл людини. І це не традиційні пологові будинки, це пансіонат для вагітних з пологовим відділенням.
Тобто це найновітніший комфортабельний готель, у якому ви готуєтесь до пологів та проводити їх. Крім того, тут не лише про пологи, але й про геріатрію. У нас є цілий квартал для людей похилого віку з геріатричним напрямком. Весь цей цикл ми намагаємося втілити у нашій девелоперській діяльності.
Однак це більше не про екосистему, а про платформу, або професійний проєкт, який повторює цикл життя людини й вивчає особистості цієї людини на кожному її етапі, що дає змогу відбудувати так званий цифровий годинник людини.
Яку роль відіграла війна на розвиток ринку інвестицій?
Інвестиційний ринок страждає під час невизначеності через війну найбільшим чином. І сьогодні (29 серпня) я радо слухав колег з торговельних та логістичних мереж, які під час війни зросли порядково.
І це в цілому зрозуміло, тому що логістика та споживання дійсно росте під час війни, а не скорочується. А інвестиції не те, що скорочуються, вони зупиняються взагалі.
Тому, адаптуючись до таких важких умов, ми перейшли в дослідження та побудування операційного бізнесу. Наприклад, готельна діяльність – це операційний бізнес. Тому ми прискорили свою діяльність, дослідили її і провели експертизу для покращення.
Як в українських компаніях змінюється бізнес-підхід та стратегія інвестицій?
Як ви формуєте корпоративну культуру під час війни? Бо зараз мова йде не лише про прибутки, але й про стійкість та відповідальність перед людьми та містом.
Тут напевно більше йдеться про соціальну відповідальність. Якщо ми займаємося реабілітаційною медициною, то з весни 2022 року ми використовували цю діяльність для реабілітації наших військових. Десь біля тисячі військових ми реабілітували за власний кошт.
Така діяльність привела нас до відновлення поняття "санаторій" й використання одеських природно-кліматичних факторів. І це нова сторінка нашого бізнесу.
Річ у тім, що це допомогло нам реалізувати наймасштабніший проєкт для Одеси – за півтора року ми побудували п'ятизірковий готель на 260 номерів.
Зібрати гроші з ринку інвестицій та заслужити довіру інвесторів – це амбітна задача, але все вдалося зробити доволі швидко.
Як ви створюєте зв'язок в проєктах між всіма сферами, як-от медицина, освіта, навчання, культура тощо?
Це те саме, як реалізовувати зв'язок особистості між освітою, здоров'ям та враженнями. На сьогодні дослідження цього зв'язку є основною діяльністю нашої компанії, тобто як можна конструювати соціальні об'єкти.
Людство дуже добре вміє конструювати інженерно-технічні об'єкти й 3 промислові революції були призначені для цього. За цей період людям вдалося підняти виробництво речей або технічних об'єктів на такий високий рівень, що речі знецінилися.
Відтак ми можемо викинути половину їжі або ж замінити речі вже не тому, що вони зносилися. Людство перестало залежати від речей, а виживання перестало бути цінністю.
Зараз ми прожили 4 промислову революцію, у якої зовсім інші цінності. І тепер не треба конструювати виробництво речей, а потрібно вчитися конструювати соціальні об'єкти, які, своєю чергою, реалізують не потреби тіла, а потреби розуму й власної цінності.
Ми як компанія вже маємо технології конструювання соціальних об'єктів. І загалом наша діяльність – це свого роду лабораторна робота щодо вивчення того, як можна створювати ці об'єкти.
Коротко можу сказати, що на практиці деякі речі ми реалізовуємо відповідно до теоретичних "лекал", потім аналізуємо результат та дивимося, що вийшло.
Цікаво! Фінансовий результат в будь-якому випадку ми підтверджуємо. Як доказ того: тримаємо лідерську позицію щодо цього у всьому регіоні.
Як працює цей зв'язок на прикладі ARCHOTEL, власником якого ви є?
В цьому готелі, крім ресторанів, SPA та басейнів, є 2 операційних та стаціонари. Йдеться про серйозну медицину, яка дозволяє робити медичний check up людям, які приїжджають в готель.
Таким чином, ми використали медицину та мистецтво, адже ми вважаємо, що цей готель є арт-об'єктом на території Аркадіївської алеї.
Які прибутки отримують інвестори?
Навіть без здачі в оренду інвестори отримали до 66%, однак тут варто пояснити, що такий результат був досягнутий через суттєве здорожчання ціни в процесі будівництва.
Ще восени 2023 року ми почали шукати інвестиції для проєкту. Тоді ціни були доволі низькими, а готелів таких ще не було. За період в 2 роки ціни виросли рекордно, відповідно й прибуток інвесторів теж.
Хто ці інвестори? Це український бізнес?
Так, це зазвичай інвестори з України. Крім того, серед них були й іноземні громадяни. Наприклад, громадяни Ізраїлю, які досить спокійно ставляться до українських військових обставин.
Здебільшого інвесторами були кияни, а далі одесити та частина мешканців інших українських міст. І зовсім незначна частина – іноземці.
Чи можуть українські девелоперські компанії стати конкурентними на європейському ринку?
Філософія яких українських компаній вам найближча?
Я вважаю одним із лідерів ринку управлінську компанію Five Forces групи Edem Family, тому що вони вивчають та практикують медицину, готельний сервіс, мистецтво як складову образу життя.
Вони доволі відповідальні до інвесторів своїх проєктів, і ми пишаємося тим, що змогли зробити колаборацію з цією компанією по стандартам Five Forces by Edem.
Зауважу, що ми спільно будуватимемо такий проєкт в Одесі, а його анонсування відбулося на Lviv Invest Forum. З великим задоволенням можемо зазначити їх як наших партнерів.
Зараз українські підприємці виходять на іноземні ринки. Чи є у вас такі плани?
Є такі амбітні плани, однак для цього нам треба побудувати десь 10 санаторіїв, щоб ця діяльність набула сталості й втілилася в нашу повсякденну практику.
- Наприклад, ще з 2008 року ми маємо патент на кількість здоров'я. Це приклад технологізації того, що ми робимо.
- Інший приклад – на базі нашої клініки навчаються фахівці з реабілітаційної медицини із 3-х вишів міста Одеси.
Відтак, підготовка кадрів, відбудова технологій та накопичення грошей – це повільна справа. Тому я вважаю, що ми зробимо цей крок, в першу чергу, у Східну Європу. Орієнтовно це буде через рік чи два роки.
Варто додати, що такого продукту Європа ще не бачила.
На основі вашого досвіду, яким буде український ринок нерухомості через 10–15 років?
Я скажу чесно, що ніякого ринку нерухомості немає. Є вертикальна система розподілу праці. І за найближчі 10 – 15 років у нас буде шанс в цьому повністю впевнитися.
У час ковіду ми як компанія різко розвивалися, а не падали, як ряд інших компаній. У час повномасштабної війни склалася така ж ситуація. Річ у тім, що люди різні й компанії різні. А тому розуміємо, що надалі розбіжностей між лідерами та аутсайдерами буде ще більше.
Якщо охарактеризувати середнє значення, то все залежатиме від того, коли і як закінчаться воєнні дії. Крім того, треба врахувати, яким буде відбудування України опісля. І якщо коротко, то у всіх буде по-різному.