У багатьох мовах світу є прислів'я, естонська версія якого звучить так — «Kes teisele auku kaevab, see ise sisse kukub». Або «не рий іншому яму — сам у неї потрапиш». Протягом останнього року ми на власному прикладі спостерігаємо за тим, як держава Україна «риє яму» для бізнесів, що працюють, до якої дуже скоро «потрапить» вся українська економіка та міжнародні інвестиції.
Близько року тому ми випадково дізналися, що бізнес Arricano в Україні є фігурантом кримінального провадження, зміст якого не просто помилковий, а буквально — абсурдний. Ключовим звинуваченням є припущення слідства про те, що ТРЦ Arricano Real Estate Plc в Україні у 2022−2023 роках фінансували державу-терориста росію. Такі звинувачення є абсурдними з технічної точки зору — адже з 2022 року, згідно з постановою НБУ, є вкрай обмежений спектр фінансових операцій, які можна проводити українським компаніям за межі України. Але силовикам та прокуратурі цей аргумент і повністю прозора звітність компанії не цікаві. І я впевнений, що справа тут зовсім не в бажанні припинити чиюсь незаконну діяльність.
Із самого початку — усі юристи, з якими ми працювали, консультанти та партнери говорили одне — ваш бізнес замовили. Найчастіше ми чули про вседозволеність силовиків, про зловживання повноваженнями — як систему взаємовідносин влади та бізнесу, різні джерела називали прізвища керівників підрозділів СБУ та їхніх «кураторів», які, за їхніми словами, і є головними інтересантами. Але ми були впевнені - суд точно буде на нашому боці, адже абсурдність звинувачень є очевидною. У результаті - ми зіткнулися з ситуацією, коли за одних і тих самих аргументів прокуратури, один суддя Солом’янського суду приймає рішення про арешт частини активів і рахунків, та передачу їх в управління АРМА, а інший — вважає доводи прокуратури недостатніми і відмовляється блокувати два інших ТРЦ.
Важко шукати логіку там, де її відпочатку немає. А якщо немає логіки й доказів, то є інші мотиви. І тоді - всі наші консультанти, які говорили про замовлення, — швидше за все мають рацію. А значить, хтось дійсно використовує свій вплив на СБУ, прокуратуру та суди, щоб забрати бізнес у європейського інвестора. І така ситуація для України стала нормою. Але хто виграє від цього? Україна? Один-два корумпованих чиновники, які мають владу? Відповідь очевидна. Україна сама мчить у яму, яку нечисті на руку можновладці копають для бізнесу, адже подібних кейсів у судах десятки, якщо не сотні. У результаті - компанії закриваються, інвестори розчаровуються і більше не вкладають гроші в економіку країни, що воює. Влада шукає гроші та підіймає податки. Це призводить до закриття ще більшої кількості бізнесів. Це хибне коло не тільки не приведе до перемоги у війні, а просто зіграє на руку ворогові.
Як європейська компанія ми звикли, що чесний бізнес є партнером держави, а будь-які питання можна вирішити у правовому полі. Але в Україні це правило, виходячи з нашого досвіду, не працює за жодної влади, незалежно від того — йде війна чи ні. У нашій історії в Україні був випадок Sky Mall, коли бізнесмени та впливові корумповані чиновники 10 років тому незаконно привласнили наш бізнес. Не знайшовши правди в українському правовому полі, ми розпочали процедуру міжнародного арбітражу, яка обійшлася б державі Україна та її платникам податків у сотні мільйонів доларів компенсації. Але після 24 лютого 2022 року ми зупинили цей процес, розуміючи, що не можемо вставляти ніж у спину державі, що воює. Однак наше бажання підтримати Україну в результаті може коштувати нам усього українського бізнесу. Як то кажуть — добрими намірами вимощена дорога до пекла.
Нині наш досвід повторюється практично так само, як і 10 років тому. Ми знову б'ємося об українську правову систему, правосуддя та закликаємо владу до здорового глузду. Але навіть структури, які створені владою для захисту бізнесу, хоч і подають формальні заяви до прокуратури та СБУ, неформально розводять руками — «якщо є СБУ — ми не можемо і не будемо нічого робити». А це означає, що силовики з СБУ та прокурори ОГП стають вищими за виконавчу владу і слугують беззаперечним аргументом, з яким не може впоратися український закон. В результаті, ми будемо змушені йти до європейських судів та арбітражів, щоб отримати компенсацію від України за вкрадене її корумпованими чиновниками наше майно і зруйнований бізнес.
