Люди часто розглядають прикраси і коштовності як інвестицію, а от залучити інвестиції в сам бізнес, побудований на ювелірній справі, не так просто. Усе тому, що це до певної міри нішевий бізнес і доволі нетиповий. Але це зовсім не означає, що він нецікавий інвесторам.
Перший досвід залучення інвестицій я отримав уже за рік після того, як у свої 20 я відкрив власну справу. Це не були інвестиції в класичному розумінні.
Уже тоді я усвідомив, що в ювелірному бізнесі не варто хапатися за все на світі, а краще зосередитися на чомусь одному. Я обрав профіль – робота з діамантами. Відтак, ювелірний дім “Кімберлі” спеціалізується на роботі з цим дорогоцінним камінням.
Це зараз ми – найбільший оптовий виробник в Україні ювелірних прикрас з дорогоцінного каміння. А тоді, в далеких 2000-х, це була маленька кімнатка в будівлі по сусідству з великим ювелірним виробництвом у Вінниці. Для повного циклу нам бракувало обладнання, тому провівши ефективні перемовини я створив колаборацію з великим виробництвом і ми отримали змогу використовувати обладнання на яке у той у нас не було можливості інвестувати.
Акцент на роботі з діамантами дозволив виділятися з-поміж інших ювелірних фірм, стати цікавим для ювелірних магазинів. Це була фішка, у нас сформувався асортимент виробів саме під діаманти.
Свій досвід залучення інвестицій у форматі партнерства я отримав у 2006-му. Першим партнером-інвестором став мій постачальник діамантів. Я закуповував у нього діаманти, при чому – найскладнішу категорію для продажу. Його здивували ті обсяги, якими я цей товар у нього закуповую. Нам вдавалося добре продавати вироби з цих діамантів за рахунок якісного маркетингу. Постачальник запропонував інвестувати сировину, тобто діаманти, у спільний проєкт.
Уклали договір, розподілили ролі: інвестор надає сировину, а наша задача – виготовлення продукції і головне: реалізація продажу.
Залучення інвестицій у нетиповій ніші відбувається дійсно інакше в порівнянні з більш традиційним, скажімо, ресторанним бізнесом.
В ювелірній справі, як і в будь-якій іншій нетиповій ніші бізнесу, немає відкритих даних і аналітики. Тому прийти до потенційних інвесторів з яскравими презентаціями не вийде. Так само важко пояснити інвестору ззовні, як відбуваються процеси. На ринку мало гравців, зате, на жаль, є певна частка сірого бізнесу. Але якщо власник бізнесу демонструє професіоналізм і вміння робити свою справу, інвестор прийде і захоче заробляти разом з таким підприємцем.
Коли я починав власну справу, то вже розумівся на кожному етапі створення ювелірного виробу і майже кожен такий процес міг втілити самотужки. І саме це допомогло мені залучити інвестиції у форматі партнерства.
Мій партнер побачив, що я вмію класно, швидко продавати, але бракує оборотних коштів. Тому й запропонував надати інвестиції у вигляді сировини.
Партнерство – це не класичний вид інвестування, але в моєму розумінні це ті самі вкладення, просто в іншому вигляді.
Мій партнер не брав участі в операційній діяльності компанії, але його інвестиція дозволила мені розширити виробництво. Завдяки цьому наша компанія робила клієнтам ширшу лінійку пропозицій, а отже, збільшила продажі. Ми масштабувалися, бо не були обмежені своїми можливостями в закупці сировини.
З 2012 року ювелірний дім “Кімберлі” став впевненим гравцем на оптовому ринку діамантових прикрас в Україні. Ми виробляємо прикраси для деяких великих мереж ювелірних магазинів.
Зараз я аналізую досвід залучення вкладень у свій бізнес і розумію: знайти інвестора чи то пак партнера у нетиповій ніші можна тільки одним шляхом – стати майстром своєї справи, стати найкращим у продажах, відшліфувати вміння продавати плоди своєї праці. І не боятися наважуватися на велике, навіть якщо ти маєш маленьку майстерню і конкуруєш з заводом.
