Кейс із нестачею понад 100 тис. т зерна на сторонньому елеваторі, який на ринку пов’язують із ексміністром агрополітики Миколою Сольським, може стати переломним для всієї моделі зернової логістики в Україні. Після цього скандалу частина трейдерів уже зупинила закупівлі на сторонніх елеваторах, а агровиробники, ймовірно, дедалі активніше переорієнтовуватимуть капітал на власні потужності зі зберігання та сушіння зерна.
На зерновому ринку України розгортається один із найгучніших інфраструктурних скандалів останнього часу. За даними Latifundist, на елеваторі «Волиця-Агро» на Київщині трейдери виявили нестачу понад 100 тис. т зерна, а в ринкових оцінках йдеться вже про 130–140 тис. т. Мінімальний обсяг збитків співрозмовники видання оцінюють приблизно у $30 млн. Серед компаній, які могли постраждати, називалися ADM, Louis Dreyfus Company, Cargill, Kernel, «Епіцентр», ЛНЗ, Arista, МХП та інші.
Ситуація вже вийшла далеко за межі однієї компанії. Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов повідомив, що частина великих трейдерів поставила на паузу закупівлю зерна на сторонніх елеваторах, а інші проходять внутрішні процедури перевірки та переглядають ризикові ліміти. За його словами, якщо раніше для окремих гравців допустимий обсяг зберігання на зовнішніх потужностях міг становити 200–300 тис. т, то тепер частина ринку може зменшити його до 10–12 тис. т або повністю відмовитися від такої практики.
Для аграріїв це означає зміну самої моделі продажу зерна. Якщо раніше виробник міг швидко доставити врожай на найближчий елеватор, реалізувати його трейдеру й оперативно отримати обігові кошти, то тепер така схема втрачає привабливість. УЗА прямо попереджає: рух коштів від зернових компаній до фермерів сповільниться, а потреба в кредитуванні зростатиме. У таких умовах власне зерносховище або хоча б власна сушарка стають не просто інфраструктурною перевагою, а фінансовим інструментом захисту ліквідності.
На цьому тлі ринок уже демонструє, куди саме рухатиметься інвестиційний попит. Лише за останні дні АСТ запустила на Львівщині новий елеватор потужністю 70 тис. т, KLO AGRO ввела в експлуатацію у Вінницькій області власний елеватор на 21 тис. т із перспективою розширення до 60 тис. т, а на Сумщині фермерське господарство розпочало будівництво власного елеватора після розрахунку, що послуги стороннього сушіння коштували йому 25–30 млн грн за один сезон. Це означає, що для дедалі більшої кількості гравців інвестиції у власне зберігання вже мають чітку економічну логіку — від контролю якості та собівартості до зниження контрагентського ризику.
Продаж лінійного зернового елеватора 30 000 тонн у Вінницькій області
Виробники обладнання також фіксують посилення цього тренду. За даними галузевої компанії «Зерновий Дім», у 2025 році ринок будівництва зерносховищ в Україні стабільно зростав, причому близько 80% замовлень припадало на розширення і модернізацію існуючих об’єктів. Окремо в компанії наголошують, що 2025 рік закріпив тенденцію до розвитку власних зерносушильних потужностей, особливо там, де від цього залежить контроль маржі у виробництві кукурудзи.
Показово, що тему власного зберігання вже підтримують і державні та міжнародні програми. На початку 2026 року Мінекономіки разом із ФАО запустили програму надання модульних зерносховищ українським фермерам: йдеться про сховища місткістю 1 000 т кожне із загальним потенціалом зберігання до 100 000 т. Уряд прямо пояснює цю ініціативу потребою зменшити післязбиральні втрати, скоротити логістичні витрати та дати виробникам більше контролю над часом реалізації врожаю.
Таким чином, скандал навколо «Волиця-Агро» може пришвидшити переоцінку ризиків по всьому ланцюгу зернової торгівлі. Якщо раніше інвестиції у власний елеватор часто сприймалися як інструмент росту, то тепер вони дедалі більше виглядають як страховка від втрати товару, затримок із продажем і дефіциту обігового капіталу. У найближчі квартали це може підштовхнути аграріїв, трейдерів і вертикально інтегровані групи до нової хвилі вкладень у власні елеватори, сушарки, модульні склади та інші елементи контрольованої логістичної інфраструктури.
