Підприємство офіційно почало роботу 16 березня, а його потужність одночасного зберігання становить 70 тис. т зерна. Новий об’єкт використовуватиме комбіновану модель зберігання — у складах і поліетиленових рукавах. Комплекс оснащений зерносушаркою Sukup продуктивністю до 1 000 т/добу, а решта основного обладнання є українського виробництва, зокрема від компанії Elevate з Дніпра.
За даними галузевих джерел, будівництво елеватора компанія розпочала ще на початку 2025 року. Для «Акріс Агро» це не просто запуск ще одного інфраструктурного активу, а посилення присутності на заході України: зараз компанія обробляє понад 12 тис. га на Львівщині, а загалом її земельний банк оцінюється у 150 тис. га, з 8 виробничими майданчиками у центрі та на заході країни. Голова Глинянської громади Володимир Шостак уже заявив, що новий елеватор означає для громади додаткові робочі місця, податкові надходження та розвиток місцевої інфраструктури.
Запуск комплексу в Глинянах вписується і в загальну логіку розвитку самої групи. Після розширення мережі сукупні потужності одночасного зберігання агрохолдингу перевищують 205 тис. т, а сумарний річний обсяг перевалки пізніх зернових на його елеваторах може сягати 500 тис. т. Новий львівський об’єкт доповнює вже наявну інфраструктуру компанії в Рівненській, Хмельницькій, Житомирській та інших областях, посилюючи її вертикальну інтеграцію в сегменті зберігання та логістики зерна.
Інвестиційна значущість цього проєкту особливо помітна на тлі загальної ситуації на ринку. Станом на кінець 2025 року елеваторні потужності України зросли до 52,67 млн т одночасного зберігання, але все ще залишалися приблизно на 3,7 млн т нижчими за довоєнний рівень. За оцінкою KSE, за час повномасштабної війни елеваторна галузь зазнала близько $1,1 млрд збитків, а втрати потужностей оцінювалися у 9–13 млн т. Водночас у 2025 році великі гравці ринку переважно інвестували не в нове будівництво, а в модернізацію, автоматизацію й енергоефективність діючих зерносховищ. Саме тому запуск нового елеватора на 70 тис. т можна вважати однією з більш помітних приватних інвестицій у нові зернові потужності на старті 2026 року.
Додаткового значення проєкту додає і зовнішній ринок. У січні–лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т аграрної продукції на $4 млрд, а близько половини валютної виручки забезпечив Євросоюз. На цьому тлі розвиток сучасної інфраструктури зберігання у західних областях виглядає логічним кроком для агровиробників, які прагнуть краще контролювати якість, швидкість відвантаження та гнучкість продажів на європейському напрямку. Це вже не лише питання логістики, а й питання маржинальності та стійкості агробізнесу в умовах воєнної економіки.
