Як свідчать опитані виробники газу та експерти ринку, ще в цьому році в Україні повинно запрацювати сім біометанових заводів. Далі - ще більше. У наступному році бізнес може інвестувати €50 млн та розпочати будівництво ще як мінімум 10 біометанових заводів, кожен з яких може виробляти п’ять млн кубометрів газу на рік.
Перша хвиля інвестицій у виробництво біометану - це 2021-й рік. Ціна на природний газ доходила до €2100/тис куб.м, собівартість - від €600 до €900 /тис куб.м. У жовтні 2021 року Верховна Рада прийняла закон про альтернативні види палива, де законодавці юридично визначили термін "біометан". Щоправда, експорту газу, в тому числі біометану, був зупинений із початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го року.
Ця заборона перевернула ситуацію на протилежну. Виробництво біометану із перспективного бізнесу з високим прибутком стало збитковим. Деякі виробники, наприклад, “Галс Агро”, вимушені були зупинити свої заводи, в які вони інвестували значні кошти. Продавати біогаз на внутрішньому ринку не вигідно. На Українській енергетичній біржі природний газ зараз торгується за ціною 15 160 грн/тис. куб. м. Це приблизно €335, що значно ниже собівартості виробництва біометану, що складає від €600 до €900/тис кум. м. Інша ситація - ціни в Європі. Там, із премією за біопаливо, такий газ можна продавати за €1200 -€1500/тис.куб.м.
Директива ЄС 2018/2001 передбачає, що при розрахунку виконання цілі в транспорті, відповідні країни можуть враховувати обсяг використаних "просунутих" біопалив, в тому числі біометану, двічі. "Просунутість" біопалив визначається сировиною, яка використовується для його виробництва: найбільшу цінність мають відходи (сільського господарства, лісництва, побутові), які не можуть бути використані на інші цілі, до прикладу, продовольчі.
"Таким чином, 1 МВт·год "просунутого" біометану може рахуватись як 2 МВт·год при розрахунку досягнення цілі з використання ВДЕ в транспортному секторі. Це створює стимули для споживачів платити більше за такий біометан, що і зумовлює економічну привабливість продажу цього відновлюваного газу в ЄС", — пояснює генеральний менеджер у сфері розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.
Хто готовий інвестувати у біометан
Голова біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха розповів, що наразі із семи біоометанових проєктів, шість будуються на наявних біогазових заводах. Біогаз — це суміш метану та домішок (вуглекислого газу, сірководню, азоту та ін.). Його неможливо транспортувати, тому його спалюють на місті для виробництва електроенергії.
Експерт оцінює загальний обсяг інвестицій в ці сім заводів в €30 млн. Всі вони планують розпочати експорт наприкінці 2024 року. Якщо їм це вдасться, то вже 2025 році може бути анонсовано будівництво ще 10 заводів на загальну суму €50 млн.
Якщо бізнес з продажу біометану в ЄС буде успішним, вже в наступному році можна очікувати інвестицій у нові проєкти в цій галузі. За моїми даними у наступному році 10 компаній інвестуватимуть в біометанові заводи. Частина з них вже замовила техніко-економічне обґрунтування проєктів і у наступному році планує розпочати інвестиції.
Мова йде про 10 проєктів будівництва нових потужностей з нуля. В Україні є близько 80 біогазових потужностей, 20 з яких рентабельно модернізувати до біометанових, оскільки вони достатньо потужні, щоб виробляти понад 3 млн куб. м ресурсу на рік та працюють на сировині за яку можна отримати "зелену" премію. Таким чином, якщо вже на 6 з них почали цей процес, є потенціал до будівництва ще 14 біометанових заводів на біогазових потужностях.
Компанія "ЮМ Ліквід Газ"(кінцевий бенефіціар — Сергій Свідницький ) зараз будує завод з виробництва 11 млн куб. м Bio LNG на рік (біометан транспортується в скрапленому вигляді в цистернах, і не закачується в газову мережу), який компанія планує експортувати в ЄС. Її керівник Андрій Войтович каже, що орієнтовна сума інвестицій після реалізації проєкту складатиме €6 млн. Повернути ці кошти компанія розраховує протягом 5-6 років, залежно від кон'юнктури ринку збуту.
Групі компаній Vitagro Сергія Лабазюка, вдалося першій закачати біометан в українську газотранспортну систему. У Vitagro розповідають, що інвестували у будівництво заводу з нуля потужністю 3 млн куб. м біометану на рік €6 млн. Окупність проєкту за розрахунками компанії має скласти 5 років з моменту повноцінного запуску виробництва. Але головне питання — відкриття повноцінного експорту.
"Ми бачимо перспективу в цьому бізнесі, якщо коректно запрацює експорт біометану. Тому найближчим часом спостерігаємо за ринком та будемо приймати рішення й анонсувати наші нові проєкти. Якщо відповідні державні органи впораються з налагодженням процесу експорту біометану, то інтерес лише зростатиме, а значить скоро ми зможемо побачити в Україні й повністю іноземні проєкти й спільні проєкти українських та закордонних компаній", — кажуть в пресслужбі Vitagro.
Загалом за оцінкою аналітичного центру DiXi Group на наявній сировинній базі Україна може виробляти 21,8 млрд куб. м біометану на рік, а у 2027 році виробництво біометану може скласти 250 млн куб. м біометану на рік. Звісно ці обсяги не дозволять швидко замістити значну частину викопного природного газу. Але можливість експортувати біометан з відходів на ринки країн ЄС та отримувати високу зелену премію може стати серйозним інструментом для підвищення рентабельності як для великих агрохолдингів, так і для фермерів-середняків.
Холдинг МХП Юрія Косюка будує два заводи з виробництва біометану загальною потужністю 35 млн куб м нарік. За словами заступника генерального директора холдингу Адомаса Аудіцкаса, ціни на біометан складаються з двох компонентів: ціни на електроенергію, яка відповідає цінам на природний газ (станом на 8 жовтня €424,2 за тис. куб. м або €40,4 за МВт·год ), та "зеленої премії", яка становить від €40 до 100 за МВт·год залежно від країни. Хоча Україна вже може експортувати Bio LNG до таких країн, як Велика Британія, багато ринків у Європі залишаються недоступними для українських виробників. Топ-менеджер зауважує, що наразі європейський ринок біометану фрагментований, у кожної країни свої правила, а транскордонна торгівля неврегульована. Але ЄС хоче зробити один ринок для всього блоку та запровадити єдиний реєстр сертифікації — Union Database For Biofuels.
"Очікується, що база даних для газоподібного палива почне працювати у листопаді цього року. Наше Міністерство енергетики працює над тим, щоб Україну туди включили. Коли це питання вирішиться, нам все одно потрібно буде працювати з окремими країнами, щоб вони відкрили свої ринки", — каже Аудіцкас.
