Головним драйвером зростання українського defence tech залишається держава: оборонний кластер Brave1 отримав у 2024 році 1,5 млрд грн на державні гранти на підтримку defence tech стартапів. Але й приватний капітал не відстає: у 2024 році до акселераторів D3 та Green Flag Ventures додалося ще п’ять фондів, які прицільно інвестують у defence tech.
Сегменти ринку, які найбільше їх цікавлять, – БПЛА, РЕР, РЕБ і робототехніка з military tech та ШІ, кібербезпека та розмінування з ширшого defence tech сегмента. Але фонди готові розглядати будь-які технології з потужним потенціалом зростання, здатністю масштабуватися і чіткою експортною стратегією.
Прицільні defence tech умовно можна поділити на дві категорії:
- «Фокус на перемозі» – хочуть допомогти Україні тут і зараз, планують реінвестувати весь прибуток без виведення дивідендів;
- «Фокус на бізнесі та перемозі» – хочуть допомогти Україні, але приділяють більше значення середньостроковій бізнес- та фінансовій стратегії того чи іншого стартапу.
Загальнопрофільні фонди намагаються побудувати окрему defence-вертикаль паралельно до вже чинної цивільної. Інколи йдеться про створення окремої юридичної структури, щоб мати дозвіл від інвесторів (limited partners) підтримувати стартапи у defence tech.
InVenture надає безкоштовну підтримку у залученні інвестицій для проектів military-tech
Для таких фондів особливо привабливими можуть бути товари подвійного призначення чи defence tech, який перетинається з уже знайомою цивільною галуззю (наприклад, ШІ чи кібербезпека).
Багато інвестиційних фондів на цей час не інвестують та навіть не розглядають інвестиції у defence tech. Причини різноманітні:
- недостатнє розуміння ринку (відсутність внутрішньої експертизи, інформації чи необхідної бази контактів, щоб допомогти стартапу після інвестиції);
- обмеження від інвесторів (limited partners): якщо фонд залучав кошти на інвестиції у певні галузі, фонди не можуть виходити за рамки свого інвестиційного мандату. Багато хто, особливо інституційні інвестори, не інвестують у defence tech, навіть якщо потроху ця тенденція починає змінюватись;
- експортні обмеження: в умовах обмеження експорту військової продукції за кордон єдиним джерелом прибутку є внутрішній попит від державних органів. В умовах, коли держава є єдиним покупцем, а контракти від Міноборони мають здебільшого короткостроковий характер, складно будувати фінансові моделі і передбачати дохідність інвестиції.
До цього можна додати складнощі з банківським комплаєнсом, переказами на рахунки оборонних компаній і сам факт того, що більшість вітчизняних інвестиційних компаній надають перевагу дочекатися зростання існуючих компаній і їхнього виходу на серію А або Б.
Попри можливі складнощі, очікується швидкий розвиток defence tech ринку протягом наступних років – уже зараз деякі фонди непублічно озвучують плани «придивитися до індустрії» і були б раді змінити власну позицію щодо інвестицій у defence tech за сприятливих умов.
