Контакти
Kernel отримав права оренди на частину земель після кризи навколо «Волиця-Агро»

Kernel отримав права оренди на частину земель після кризи навколо «Волиця-Агро»

Агрохолдинг Kernel отримав права оренди на частину земельного банку в Київській області після того, як підприємства з орбіти «Волиця-Агро» відмовилися від проведення посівної кампанії.

Агрохолдинг Kernel отримав права оренди на частину земельного банку в Київській області після того, як підприємства з орбіти «Волиця-Агро» відмовилися від проведення посівної кампанії. Паралельно компанія підтвердила, що раніше профінансувала посівну цієї групи на $14,5 млн, а тепер опинилася серед постраждалих у зерновому скандалі, який уже перейшов у кримінальну площину.

У компанії Kernel зазначили, що після заяв агропідприємств із орбіти «Волиця-Агро» про відмову від посівної у 2026 році їм було запропоновано розглянути варіант передачі прав оренди землі, і в результаті холдинг уклав угоду на частину цього земельного банку в Київській області. Обсяг переданих площ і перелік конкретних підприємств компанія не розкриває.

Kernel також підтвердив, що у 2025 році в межах програми Open Agribusiness профінансував посівну кампанію цієї групи на $14,5 млн. Кошти спрямовувалися на закупівлю матеріально-технічних ресурсів і проведення польових робіт. Після збору врожаю частина продукції була відвантажена на користь холдингу, а частина залишалася на зберіганні на елеваторі «Волиця-Агро». Однак у лютому відвантаження припинилися, і, за словами компанії, з’ясувалося, що зерно фактично відсутнє, попри наявність складських документів.

Ця історія стала частиною ширшого скандалу на зерновому ринку. Як відомо, навколо елеватора «Волиця-Агро» на Київщині виявили можливу нестачу понад 100 тис. т зерна, а мінімальні збитки співрозмовники ринку оцінювали приблизно у $30 млн. Серед компаній, які могли постраждати: ADM, Louis Dreyfus Company, Cargill, Kernel, «Епіцентр», LNZ, Arista, МХП, Activitis та інших учасників ринку, у том числі банки ПУМБ, Укргазбанк.

За версією учасників ринку, складські документи могли виписуватися на зерно, яке вже було продане іншим покупцям або якого фактично не було в наявності. Один із ризиків такої моделі, полягав у тому, що одні й ті самі фізичні обсяги могли багаторазово перепродаватися різним контрагентам без можливості для ринку оперативно побачити повну картину.

Скандал уже отримав і юридичне продовження. 28 березня суд обрав для колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 63,7 млн грн. За даними слідства, йдеться про схему шахрайства із зерном в особливо великих розмірах: правоохоронці заявляють про спробу продажу 7 000 т неіснуючої кукурудзи, а підтверджений експертизою обсяг збитків у цьому епізоді становить 63,7 млн грн.

Окремо на ринку намагалися прояснити і корпоративні зв’язки навколо цієї історії. «Український аграрний холдинг» заявив, що Микола Сольський ще у квітні 2024 року вийшов зі складу його співвласників і відтоді не контролює та не впливає на діяльність групи. Там також підкреслили, що не мають спільних боргових зобов’язань із компаніями, пов’язаними із Сольським та Олексієм Олійниченком.

Для інвестринку це важлива історія не лише як корпоративний конфлікт, а як сигнал про ризики аграрної інфраструктури. Події навколо «Волиця-Агро» показують, що контроль над землею, логістикою, елеваторним зберіганням і складськими документами залишається критичним фактором безпеки для трейдерів, кредиторів і стратегічних інвесторів. На цьому тлі перехід частини земель під контроль Kernel виглядає як спроба оперативно зафіксувати хоча б частину забезпечення та зберегти виробничий цикл на проблемних активах. 

Читайте також