Український консорціум малих і середніх аграріїв «Рідне» відкрив у Гані перший український агропродовольчий хаб на африканському континенті. Обсяг інвестицій у проєкт становив близько $800 000, а термін окупності засновники оцінюють у п’ять років. Хаб розміщений в Аккрі на площі 3000 кв. м і включає адміністративні, складські та виробничі приміщення.
Для інвесторів цей кейс цікавий тим, що йдеться не про разову гуманітарну поставку, а про побудову операційної моделі з локалізацією виробництва. Частину продукції, зокрема рис, виробляють у Гані у співпраці з місцевими фермерами, тоді як борошно постачають з України. У підсумку продовольчий набір формуватиметься з 60% української продукції та 40% локальної, що дає змогу одночасно створювати додану вартість на місці й відкривати канал збуту для українського агросектору.
Проєкт спирається на вже масштабований бізнес. За даними консорціуму, «Рідне» випускає в середньому 320 000 продуктових наборів на місяць на суму близько $4 млн і забезпечує до 70% ринку гуманітарного продовольства в Україні. Річний обіг продукції компанія оцінює приблизно у $48 млн. Це означає, що вихід у Гану для консорціуму є не експериментом з нуля, а спробою конвертувати напрацьовану в Україні логістику, комплектацію та переробку у міжнародну платформу.
Інвестиційна логіка проєкту також полягає у створенні експортного та виробничого плацдарму для Західної Африки. Наступним етапом «Рідне» планує постачати продукцію з ганійського хабу в інші країни регіону, а також відкрити ще два хаби — у Кенії та Намібії. Паралельно консорціум хоче розширити виробництво у самій Гані: йдеться про фасування круп, розлив олії, виробництво консервів і пакування готових наборів.
Окремим фактором інвестиційної привабливості є підтримка з боку ганійської влади. Профільне міністерство країни розглядає Гану як центр продовольчої безпеки Західної Африки, де близько 80% агросектору формують дрібні фермери. Для українського бізнесу це відкриває можливість працювати не лише як постачальнику, а і як оператору локальної агроінфраструктури, що інтегрує виробництво, закупівлю, переробку та дистрибуцію.
Водночас проєкт має і стратегічний вимір. На ринку Гани давно присутні Туреччина, Єгипет і Ліван, часто з дешевшими каналами постачання, тому український консорціум робить ставку не лише на ціну, а й на партнерську модель із залученням місцевих виробників. Саме це відрізняє хаб від класичної гуманітарної схеми та наближає його до формату довгострокової агроінвестиції з потенціалом регіонального масштабування.
