Які драйвери кредитування малого та середнього бізнесу в Україні у 2025 році

Які драйвери кредитування малого та середнього бізнесу в Україні у 2025 році

У першому кварталі 2025 року кількість виданих кредитів для малого та середнього бізнесу за банківськими та державними програмами може вирівнятися.

За словами Олени Дмітрієвої, першої заступниці голови правління ГЛОБУС БАНКУ, у 2025 році, як і раніше, драйвером кредитування малого та середнього бізнесу залишатиметься держава, реалізуючи головну програму “Доступні кредити 5-7-9”. Водночас комерційні банки, розробляючи та впроваджуючи нові напрямки кредитування, зможуть запропонувати клієнтам досить вигідні умови.

“Звісно банки не зможуть конкурувати ставками, приміром, з програмою “5-7-9”, адже банківські ставки, залежно від виду кредиту, варіюються від 13,5% до 16-17%. Однак саме гнучкість банківських програм може стати пріоритетом для позичальників”, — розповіла банкірка.

Наприкінці 2024 року найбільший попит за банківськими кредитними програмами для підприємців, а це близько 70%, припадає на цільові кредити на суму до 5 млн терміном погашення до 3-5 років. І близько 65% позичальників - це невеликі компанії з річним оборотом 30-50 млн грн. 

Найбільшу кількість цільових партнерських кредитів видається компаніям будівельної галузі — в середньому 22% нових кредитів, логістичним і транспортним підприємствам (по 20%), торгівельним компаніям — 17-20%, агрокомпаніям під придбання сільгосптехніки — до 15% нових кредитів.

“Головна стратегія банківського кредитування підприємців в умовах війни — це створення максимально сприятливих умов для їх розвитку, що загалом позитивно впливає на українську економіку”, — підкреслила фахівчиня. 

Впродовж 2025 року комбанки активно розвиватимуть три головні напрямки кредитування МСБ — це цільові партнерські кредитні програми на придбання основних засобів бізнесу, енергокредитування, а також кредити для ветеранів-підприємців. 

  1. Цільові партнерські програми на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціального автотранспорту, різноманітного виробничого устаткування тощо). Завдяки співпраці банків з виробником (постачальником) необхідного транспорту чи обладнання вдається суттєво покращити кредитні умови, що є нижчими, ніж в середньому по ринку — до 16% річних (згідно з даними Нацбанку, середньоринкові ставки за кредитами для МСБ складають 17,7% річних).

  2. Енергокредити. Банки-підписанти Меморандуму про розвиток кредитування впровадили кредити в рамках програми “Відновлення енергетичної інфраструктури”, ставка за якими складає 13,5% річних на перший рік кредитування (наприклад, ця програма може бути спрямована на кредитування придбання та встановлення сонячних панелей, теплових насосів ОСББ, що є учасниками програм “Енергодім” та “ГрінДІМ” від Фонду енергоефективності). 

  3. “Ветеранські” кредитні програми передбачають впровадження спеціальних кредитних умов для підприємців-ветеранів. Наприклад, в рамках програми “Доступні кредити 5-7-9” ветерани можуть оформити позику на придбання основних засобів ведення бізнесу під 5% річних, що на 2 в.п. нижче, ніж передбачено державною програмою. А ставка за цільовими партнерськими кредитними програмами може бути знижена до 15-16% (тобто ставки за цільовими партнерськими кредитами для ветеранів можуть бути на 1-2 в.п. нижчими). 

У2025 році кредитування малого та середнього бізнесу розвиватиметься більш потужно, ніж у 2024 році. З одного боку, вона припускає подальше покращення кредитних умов за державними програмами (це стосується розширення сфери їх застосування, як, наприклад, це відбулося з розширенням умов програми “5-7-9” на енергокредити для ОСББ, ЖБК та приватних домогосподарств). А з іншого — у другому півріччі можлива корекція облікової ставки з 13% до 12,5% спонукатиме банки до перегляду наявних кредитних умов за власними кредитними програмами.

“Наразі можна прогнозувати, що за сприятливих економічних та воєнних обставин у 2025 році порівняно з поточним роком, обсяг виданих кредитів для малого та середнього бізнесу може зрости щонайменше на 30%. А зниження облікової ставки, крім суто економічного свідчення міцності гривні, поступово скорочуватиме різницю між кредитними ставками за державними та “комерційними” банківськими кредитними програмами”, — підсумувала Олена Дмітрієва.  

 

Читайте також