Єврокомісія 30 березня 2026 року затвердила робочу програму EDIP на €1,5 млрд, яка відкриває фінансування для масштабування європейського defence manufacturing, спільних проєктів з Україною, joint procurement і оборонних стартапів. Перші конкурси стартують вже 31 березня.
Йдеться про European Defence Industry Programme (EDIP) — грантовий інструмент ЄС на 2026–2027 роки, який має посилити виробничі потужності оборонної промисловості Європи та одночасно інтегрувати український defence sector у європейську промислову базу. Окремо в межах EDIP діє Ukraine Support Instrument із загальним бюджетом €300 млн, спрямований на відновлення, модернізацію та поступову інтеграцію української оборонно-технологічної та промислової бази в європейський контур.
Найбільший блок фінансування — понад €700 млн — піде на нарощування виробництва критичних компонентів і кінцевої продукції: від energetic components та електроніки до платформ, ракет, боєприпасів і систем протидії безпілотникам. Із цієї суми €260 млн у поточній робочій програмі спрямовуються через Ukraine Support Instrument на спільні проєкти, які мають збільшити виробничі потужності як в Україні, так і в Європі. Офіційні документи Єврокомісії прямо передбачають для українського напрямку конкурси на ракети, боєприпаси й бомби (€180 млн) та на безпілотні й контрбезпілотні системи (€80 млн), причому такі проєкти можуть отримувати фінансування до 100% допустимих витрат.
Для ринку це важливо не лише як форма військової допомоги, а як новий канал capex-фінансування оборонного виробництва. Перший конкурс на energetic components завершується 16 червня 2026 року, а українські USI-конкурси мають дедлайни 13 жовтня 2026 року та 16 лютого 2027 року. Це означає, що українські виробники, які здатні заходити в кооперацію з компаніями з ЄС, отримують уже не лише попит на продукцію, а й доступ до європейського грантового ресурсу на розширення виробництва, запуск нових ліній та скорочення виробничого циклу.
Ще €325 млн буде спрямовано на European Defence Projects of Common Interest — великі спільні промислові проєкти, відкриті також для Норвегії та України. Окремо €240 млн передбачено на спільні закупівлі державами-членами та Норвегією систем протидії дронам, ППО/ПРО, а також наземних і морських бойових систем. Єврокомісія також заклала €100 млн у FAST/Defence Equity Facility 2.0 для equity-підтримки defence SMEs, стартапів і small mid-caps; за рахунок співфінансування з боку ЄІБ та держав-членів інвестиційна місткість цього механізму може зрости до €1 млрд. Ще €35,3 млн підуть на нову innovation-програму BraveTechEU для українських та європейських стартапів і МСП.
Європейські профільні медіа звертають увагу, що EDIP є значно меншим за масштабом, ніж SAFE — окремий оборонний інструмент ЄС на до €150 млрд кредитного фінансування. Водночас у Брюсселі його розглядають як пілотну платформу кооперації, яка має зменшити фрагментацію європейського defence market і запустити довші трансєвропейські виробничі ланцюги. Для України це особливо важливо, бо, як підкреслює Єврокомісія, вперше в історії оборонної промислової програми ЄС українські компанії отримують прямий доступ до такого формату фінансування та інтеграції.
У підсумку EDIP — це не просто ще одна програма підтримки України, а спроба перетворити український defence tech і виробництво озброєнь на частину нової європейської оборонної індустріальної архітектури. Для інвестринку це сигнал, що ЄС переходить від моделі “допомоги зброєю” до моделі спільного фінансування виробництва, технологій і supply chains між Україною та Європою. Це аналітичний висновок на основі параметрів програми, участі України в EDIP і акценту ЄС на спільних виробництвах та інтеграції промислових баз.
