Ілон Маск презентував Terafab в Остіні як спільний проєкт Tesla і SpaceX, у який також інтегрована xAI. Йдеться про спробу створити власну американську фабрику чипів для FSD, роботаксі, Optimus і майбутньої орбітальної AI-інфраструктури.
Ілон Маск офіційно оголосив про запуск проєкту Terafab — нового semiconductor-напряму в Остіні, штат Техас, який спільно розвиватимуть Tesla і SpaceX. За даними Bloomberg, першим етапом стане так звана advanced technology fab — майданчик із повним набором обладнання для виробництва й тестування різних типів мікросхем. У ширший контур проєкту входить і xAI, яку SpaceX придбала у лютому 2026 року в угоді, що, за даними Reuters, оцінила SpaceX у $1 трлн, а xAI — у $250 млрд.
Terafab задуманий не як контрактне виробництво для ринку, а як внутрішня фабрика для екосистеми Маска. Вона має забезпечувати Tesla чипами для автономного водіння, robotaxi та гуманоїдних роботів Optimus, а SpaceX/xAI — рішеннями для космічних систем і орбітальних дата-центрів. Під час презентації Маск заявив, що цільовий масштаб проєкту — до 1 теравата обчислювальної потужності на рік, причому значна частина цього обсягу в його баченні має бути пов’язана саме з космічним AI-комп’ютингом.
Ключова ідея Terafab — зібрати під одним дахом те, що зазвичай рознесено між кількома ланками індустрії: логіку, пам’ять, пакування, тестування, виробництво масок і швидкі ітерації дизайну. Bloomberg пише, що Маск хоче почати з меншого за масштабом майданчика, а далі розширювати його. Водночас ані строків запуску серійного виробництва, ані дати виходу на проектну потужність він поки що не назвав.
Важливий нюанс: Terafab не означає швидкої відмови від зовнішніх постачальників. Reuters 19 березня повідомив, що Tesla може завершити дизайн свого AI6-чипа у грудні 2026 року, а Samsung планує розпочати його масове виробництво у другій половині 2027 року на заводі в Тейлорі, Техас, у межах контракту на $16,5 млрд. Окремо Reuters писав, що компанії Маска — Tesla та SpaceX AI — і надалі замовлятимуть чипи Nvidia у великих обсягах. Тобто Terafab наразі виглядає не як повна заміна чинної supply chain, а як спроба заздалегідь зняти майбутнє вузьке місце.
Інвестиційний вимір тут не менш важливий, ніж технологічний. За даними Reuters, Tesla вже заклала на 2026 рік капітальні витрати понад $20 млрд — на Cybercab, Optimus, напіввантажівки, батареї та літієві проєкти. Компанія має понад $44 млрд грошових коштів та інвестицій на балансі, але її CFO прямо допускав, що для фінансування цієї хвилі expansion можуть знадобитися борг або інші джерела капіталу. На цьому тлі Terafab стає ще одним великим капіталомістким шаром поверх уже рекордної інвестпрограми Tesla.
Нова фабрика з’являється в момент, коли Tesla дедалі чіткіше перепаковує свою інвесторську історію з виробника електромобілів у AI- та robotics-компанію. Reuters зазначав, що у 2025 році річна виручка Tesla знизилася приблизно на 3%, тоді як суттєва частина її ринкової оцінки сьогодні тримається на вірі інвесторів у robotaxi, автономне водіння і Optimus. Саме тому контроль над власним кремнієм для Маска стає не просто операційним рішенням, а частиною нової equity story Tesla.
Для самого Техасу Terafab добре вписується у ширший тренд на відновлення американського виробництва advanced semiconductors. У грудні 2024 року Мінторг США погодив Samsung до $4,745 млрд прямого фінансування в межах CHIPS Act для підтримки інвестицій понад $37 млрд у Central Texas — зокрема у нові logic fabs і R&D-потужності в Taylor та розширення присутності в Austin. Фактично Маск запускає свій новий проєкт у регіоні, де вже формується один із ключових американських кластерів передового chip manufacturing.
При цьому ринок навряд чи сприйматиме Terafab як історію швидкого execution. Навіть за оцінками аналітиків, наведеними The Wall Street Journal, будівництво такого fab може коштувати понад $20 млрд і тривати роками. Тому головне значення нинішньої заяви — не в тому, що Tesla, SpaceX і xAI вже завтра почнуть випускати власні 2-нм чипи, а в тому, що Маск публічно переводить свої компанії в режим вертикальної інтеграції AI-інфраструктури: від роботів і софту — до фабрик, кремнію та, потенційно, орбітальних дата-центрів.
