Після офіційного допуску українського гороху на ринок Китаю інвестиційна привабливість цього сегмента зростає не лише для трейдерів, а й для проєктів глибокої переробки. На цьому тлі в Україні вже є готові до реалізації інвестпроєкти у pea processing із бюджетом у десятки мільйонів євро та орієнтацією на глобальні ринки.
Китай офіційно відкрив свій ринок для українського гороху після завершення аудиту українських підприємств і системи лабораторного контролю. Наразі дозвіл на експорт отримали лише два українські підприємства, які брали участь у перевірці та відповідають вимогам двостороннього протоколу. Водночас в Україні вже формується ширше коло гравців під цей напрямок: до переліку експортерів входять три підприємства, ще чотири компанії вирощують горох для поставок у Китай.
Для інвесторів це сигнал, що горох в Україні поступово переходить із категорії традиційної агросировини в сегмент із новою експортною та переробною премією. Відкриття китайського ринку створює додатковий зовнішній попит, а отже підсилює економічну логіку вкладень не лише у вирощування, а й у зберігання, логістику, сортування та глибоку переробку гороху.
Показово, що паралельно в Україні вже підготовлено конкретний інвестпроєкт у сегменті глибокої переробки гороху. Як повідомляє InVenture, йдеться про будівництво заводу у Київській області з бюджетом €16 млн плюс ще €5 млн оборотного капіталу. Проєкт передбачає IRR на рівні 18,3%, NPV €12,5 млн і дисконтований період окупності 6,53 року. Старт реалізації запланований на 2026 рік, термін впровадження становить 1 рік, а запуск операційної діяльності очікується у 2027 році. Проєкт уже перебуває на стадії ready for implementation, а серед можливих форматів фінансування вказані участь у капіталі, кредит/грант та project financing.
Інвестиційна теза такого проєкту базується не лише на експорті сировини, а на створенні продуктів із вищою доданою вартістю. Завод планують орієнтувати на випуск горохового протеїнового концентрату, борошна, клітковини та модифікованого крохмалю, які можуть використовуватися у харчовій промисловості, спортивному та функціональному харчуванні, замінниках м’яса і молока, а також у фармацевтиці, косметиці та pet food.
Згідно з презентацією проєкту, його потужність має становити 35 тис. тонн на рік, а серед ключових драйверів названо зростання попиту на рослинні протеїни та дефіцит білкових кормів у ЄС. В компанії також прямо вказують, що в Україні наразі відсутня конкуренція в цьому сегменті, а майже 100% сировини може бути утилізовано в рамках біопереробної моделі. Додатковими перевагами є достатня сировинна база в межах 300 км, нижчі трудові витрати порівняно з країнами ЄС та підписані меморандуми про наміри співпраці з виробниками обладнання.
Окремо проєкт робить ставку на “суху” фракційну технологію переробки, яка не потребує води чи хімічних реагентів і є менш енергоємною, ніж “мокрі” методи. У презентації підкреслюється, що це рішення відповідає логіці зеленої економіки, сприяє декарбонізації та підсилює стійкість української економіки за рахунок експортної диверсифікації. Також очікується створення 54 нових робочих місць.
Таким чином, відкриття китайського ринку для українського гороху може стати не лише новиною для експортерів, а й тригером для нового циклу інвестицій у весь value chain — від вирощування та трейдингу до заводів із глибокої переробки. І якщо раніше основна логіка ринку будувалася навколо продажу сировини, то тепер дедалі помітнішою стає модель, у якій горох розглядається як база для виробництва високорентабельних інгредієнтів глобального попиту.
