В Україні запрацював вебпортал «ЗБРОЯ.Інвестиції», через який виробники озброєння, компонентів, військового софту та оборонних технологій можуть подавати інвестиційні проєкти на розгляд Міністерства оборони. Про запуск 10 квітня повідомили українські медіа з посиланням на радницю міністра оборони Анну Гвоздяр. На самому порталі сервіс позиціонується як консолідований канал для підприємств ОПК, де команда Міноборони розглядає заявку та допомагає встановити контакт із потенційними інвесторами.
Механіка подачі побудована досить просто. Компанія або команда заповнює коротку форму, де вказує базову інформацію про себе, опис проєкту та обсяг необхідного фінансування. Далі команда Міноборони аналізує заявку, оцінює проєкт і визначає його пріоритетність. Якщо проєкт проходить відбір і його вдається структурувати, Міноборони допомагає шукати інвесторів серед партнерської мережі. Водночас портал прямо застерігає: сама подача заявки не гарантує залучення коштів, не означає початку переговорів і не створює жодних юридичних чи інвестиційних зобов’язань.
Фактично йдеться не лише про майданчик для збору анкет, а про спробу побудувати державний pipeline для investment-ready проєктів у defence tech. Платформа орієнтована на виробників військової техніки, defence-tech стартапи, dual-use компанії, розробників програмного забезпечення, R&D-команди та постачальників критичних компонентів. Серед напрямів, які вже прямо позначені на сайті, — безпілотні системи, боєприпаси, зв’язок, оптичні й сенсорні системи, AI та computer vision, робототехніка, кібербезпека, battlefield software, РЕБ, автономні платформи, навігація, батареї, двигуни та інші комплектуючі для ОВТ.
Для заявників важливо й те, що портал розкриває частину правил роботи з даними. У політиці конфіденційності сказано, що на етапі подачі через Microsoft Forms збираються назва компанії, контактні дані, опис проєкту, сектор діяльності та обсяг необхідного фінансування, але не фінансова звітність і не банківські реквізити. Дані, за твердженням платформи, зберігаються на захищених серверах Microsoft 365 / Azure, а доступ до них мають лише уповноважені співробітники команди Міноборони. Разом з тим в умовах подання прямо зазначено, що передача матеріалів через сайт сама по собі не створює режиму комерційної таємниці, тому обсяг розкриття інформації заявник має визначати обережно.
Ще один важливий нюанс: новий інвестиційний портал інтегрований у ширшу цифрову екосистему «ЗБРОЯ». На сторінці сервісів Міноборони він розміщений поруч із такими інструментами, як отримання критичності, бронювання працівників, пільгові кредити, лізинг, гранти для виробників комплектуючих, бібліотека компонентів, «Залізний полігон», кодифікація зразків ОВТ і програма Brave1. Це означає, що Міноборони поступово зшиває в одну систему не лише закупівельну логіку, а й інструменти розвитку виробництва, тестування та фінансування.
Поява «ЗБРОЯ.Інвестиції» напряму пов’язана з фінансовим вузьким місцем, у яке вперлася українська оборонка. За даними Міноборони, спроможності галузі зросли з $1 млрд у 2022 році до $35 млрд у 2025-му, мережа виробничих майданчиків розширилася приблизно до 900 підприємств, а навколо сектору працює понад 2 000 команд, що створюють технології, компоненти та рішення для фронту. Але водночас сама Гвоздяр у листопаді наголошувала, що внутрішніх ресурсів для контрактування всіх цих спроможностей недостатньо, і підтримка партнерів є критично важливою для подальшого масштабування. Окремо держава вже розвиває пільгове кредитування: за рік українські зброярі отримали 80 кредитів майже на 5 млрд грн, ще 16 заявок на близько 700 млн грн були погоджені, а 52 заявки більш ніж на 4 млрд грн перебували на різних стадіях розгляду.
Тому новий портал виглядає як спроба перевести частину фінансового навантаження з державного бюджету на приватний та партнерський капітал. І це логічно вписується в модель Build with Ukraine, яку Київ просуває останній рік. У лютому 2026 року в Німеччині було презентовано Quantum Frontline Industries — перше серійне виробництво українських безпілотних систем у Європі; за словами Офісу президента, вже цього року Україна має отримати перші 10 000 дронів, виготовлених на цьому підприємстві. У березні Україна та Румунія підписали документи, що закладають основу для виробництва українського озброєння на території Румунії, передусім дронів, із можливим залученням механізму SAFE. А ще раніше, у лютому, чотири українські оборонні виробники уклали партнерства з компаніями Данії, Фінляндії та Латвії за моделлю Build with Ukraine на близько €800 млн. На цьому тлі «ЗБРОЯ.Інвестиції» може стати внутрішнім фільтром і каналом підготовки проєктів для подальшого виведення на такі угоди.
Ознаки попиту на український defence tech уже є. Міноборони повідомляло, що Brave1 Defense Tech Valley 2025 зібрав понад 5 000 учасників і приніс більш як $100 млн залучених інвестицій, а у 2026 році захід має пройти у Львові 16–17 вересня з фокусом на глобальне масштабування українських рішень. Паралельно, за даними Forbes, у 2025 році понад 50 українських defence-tech стартапів залучили більш як $105 млн, що стало приблизно третиною всіх ранніх defence-інвестицій у Європі. Це поки не вирішує проблему «фінансової стелі» для всього сектору, але показує, що вікно для приватного капіталу в українській оборонці вже відкрите.
Для самих виробників ключовий висновок простий: держава починає не лише закуповувати зброю, а й інституціоналізувати процес підготовки оборонних проєктів до зустрічі з інвестором. Якщо раніше доступ до капіталу часто залежав від неформальних контактів, окремих форумів або міжнародних партнерств, то тепер з’являється окремий офіційний канал, де можна подати структурований запит на фінансування, отримати експертний фідбек, вийти на пітч-сесії та потрапити до мережі партнерів Міноборони.
Окремо варто зазначити, що InVenture також надає military-tech проєктам безкоштовну pro bono підтримку у залученні інвестицій. На сайті InVenture зазначено, що платформа з 2022 року допомагає ініціаторам оборонних розробок структурувати інвестиційну пропозицію, сформулювати ціннісну пропозицію для інвестора, підготувати матеріали для презентації, а також просувати проєкт через портал InVenture, інвестиційний журнал, тематичні добірки та базу інвесторів. Для команд, яким потрібно не лише подати заявку державі, а й якісно упакувати проєкт для приватного ринку, це може стати додатковим каналом виходу на капітал.
