Європейський Союз та Канада формалізували участь Оттави в SAFE (Security Action for Europe) — європейському інструменті оборонних інвестицій обсягом до €150 млрд у вигляді довгострокових, конкурентних за ціною позик для держав ЄС під закупівлю пріоритетних оборонних спроможностей. Угоду підписали на полях Мюнхенської безпекової конференції, а в публічних матеріалах Єврокомісії це подано як “Signing of the SAFE agreement with Canada” із зазначенням підписантів: єврокомісара з оборони та космосу Андрюса Кубілюса та міністра оборони Канади Девіда Макгінті.
Що таке SAFE і чому навколо нього стільки уваги
SAFE — один із ключових елементів європейської програми нарощування оборонних спроможностей: він передбачає до €150 млрд позик державам-членам для “термінових і масштабних” закупівель, щоб швидше закривати дефіцити та одночасно підсилювати європейську оборонно-промислову базу через спільні закупівлі.
Важлива деталь: SAFE — це не “гранти Канаді”. Це фінансування для держав ЄС, але угоди з третіми країнами відкривають участь їхніх компаній і продукції в закупівлях за правилами SAFE. Саме так Канада отримує доступ до частини європейського ринку оборонних контрактів через інструмент ЄС.
Що саме підписали: Канада — перша неєвропейська країна в SAFE
Рада ЄС 11 лютого 2026 року ухвалила рішення, яке дозволяє ЄС підписати двосторонню угоду з Канадою про участь канадських компаній і продукції канадського походження в закупівлях за SAFE; у комюніке прямо зазначено, що Канада стане першою неєвропейською країною, допущеною до інструменту.
Euronews уточнює, що формальне завершення процедури передбачає також елемент парламентського треку (залежно від правової конструкції рішень ЄС).
Паралельний сигнал: ЄС уже “розблокував” перші нацплани на €38 млрд
Того ж дня, коли Рада ЄС дала “зелене світло” Канаді, міністри оборони ЄС погодили перший пакет нацпланів восьми держав, що відкриває шлях до перших виплат у межах SAFE (близько €38 млрд) — це підкреслює, що інструмент переходить із політичної рамки в стадію практичних контрактів.
Чому це важливо Канаді: диверсифікація, доступ до контрактів і промислова кооперація
У канадському урядовому повідомленні угоду подано як крок до глибшої оборонної кооперації з ЄС і союзниками, а також як інструмент розвитку ключових спроможностей.
Reuters ще у грудні 2025 писав, що участь у SAFE має розширити доступ канадських оборонних компаній до європейського ринку та посилити кооперацію.
Аналітичні коментарі в канадських міжнародних медіа додають “холодний душ”: участь у SAFE не є “срібною кулею”, а радше елементом диверсифікації на тлі нервозності щодо надійності США як єдиного опорного центру; водночас США все одно залишаються ключовим безпековим партнером Канади.
Окремий нюанс — фінансовий: OpenCanada наводить оцінку внесків/платежів за участь Канади (одноразовий та щорічний компонент) як “ціну входу” в механіку спільних закупівель.
Як це вписується в ширший тренд: Європа рухається до більшої автономності в обороні
SAFE — частина ширшої дискусії про “європейську стійкість” та оборонну автономію. На Мюнхенській конференції Урсула фон дер Ляєн закликала “оживити” положення Договорів ЄС про взаємну оборону як реальний обов’язок, а не декларацію. Це створює політичний фон для інструментів на кшталт SAFE: швидше виробляти, закуповувати й координуватися.
Що далі: де шукати перші ефекти
Найпрактичніший індикатор — перелік програм і тендерів, які фінансуватимуться за нацпланами держав ЄС, та те, наскільки швидко канадські постачальники зможуть інтегруватися в ланцюги постачань європейського ВПК (бо SAFE задуманий не як разові угоди, а як прискорювач спільного виробництва та закупівель). Базові параметри інструменту — позики, пріоритетні спроможності та логіка “deliver when needed” — описані Єврокомісією.
