Будь-який військовий конфлікт тягне за собою екологічні загрози для населення, які можуть давати про себе знати через багато років. Війна, яку розгорнула росія проти України, особливо небезпечна, оскільки в зоні бойових дій було багато індустріальних обєктів. Навіть якщо бої ведуться осторонь них, все одно можуть виникнути нові небезпеки, такі як розлите паливо або хімічні речовини та важкі метали, що залишаються після відпрацьованої зброї. Багато наслідків екологічних збитків можуть проявитися лише через роки після закінчення бойових дій — наприклад, канцерогенний пил і сміття, здатні викликати рак у тих, хто вижив після артилерійських обстрілів. Учасники ГО "Екодія" лише за перший місяць масштабної війни в Україні зібрали понад сотню злочинів проти довкілля.
На даний момент, у розпал бойових дій, важко оцінити реальний рівень забруднення, хоча численні повідомлення про розбомблені промислові підприємства насторожують. Особливо коли йдеться про зони з радіаційним ризиком. Так, російські війська кілька разів обстріляли частину Харківського фізико-технічного інституту, де розташований ядерний дослідницький реактор «Джерело нейтронів». 28 березня ворог збудував тимчасові укріплення та порушив ґрунтовий покрив у забруднених радіацією районах Зони відчуження. Найбільше занепокоєння викликають дії, які проводили російські війська в зоні Рудого лісу, що ввібрав у себе найбільшу частку радіоактивного пилу після вибуху на ЧАЕС в 1986 р. Захоплення окупантами Чорнобильської зони відчуження загрожує радіаційною катастрофою через випалювання лісів і перепали лісів і переведення. Лише за місяць російського вторгнення та окупації Зони відчуження там було виявлено понад 30 осередків великих спалахів площею близько 10 тис. га.
Також викликають занепокоєння постійні ворожі атаки на сховища нафтопродуктів на території всієї Україні. Так, 24 березня росія атакувала нафтобазу в Калинівці Фастівського району Київської області, 26 березня на території одного з промислових підприємств Львова внаслідок ракетного обстрілу було пошкоджено паливні резервуари, що викликало масштабну пожежу, яку вдалося ліквідувати лише на ранок наступного дня. Ще одне велике займання сталося 28 березня через ракетний удар по нафтобазі біля Рівного. 29 березня російські війська зруйнували склад пального військової бази поблизу Старокостянтинова за 47 км від Хмельницького, а 30-го вдарили по нафтобазі у Дніпрі. Крім того, окупанти масово обстріляли Кременчуцький НПЗ та навколишні склади пально-мастильних матеріалів. Руйнування нафтобаз та великі пожежі призводять до токсичного забруднення атмосферного повітря, земель та водних ресурсів шкідливими речовинами по всій Україні. На жаль, такі атаки продовжуються…
В Україні з початку війни до квітня запущено понад 1370 ракет, знищено близько 4000 одиниць російської військової техніки. Розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт та підземні води хімічними речовинами та важкими металами. При детонації ракет та артилерійських снарядів окислюються навколишні ґрунти, деревина, конструкції, а також утворюється ряд хімічних сполук – чадний газ, бурий газ, діоксид азоту, формальдегід тощо, велика кількість токсичної органіки.
Крім того, існує ризик забруднення водних ресурсів неочищеними стічними водами із Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та Запоріжжя через пошкодження очисних споруд.
Все перелічене вище є небезпечними відходами. І робота з ними відрізняється від норм поводження з побутовими відходами.
Мережа комплексів по утилізації небезпечних, медичних та інших відходів за європейськими стандартами
Як потрібно поводитися з небезпечними відходами
Існує кілька варіантів поводження з небезпечними відходами. Найбільш бажаним є переробка матеріалів будь-якого іншого продуктивного використання. Небезпечні відходи можна переробляти хімічними, термічними, біологічними та фізичними методами.
Хімічні методи включають іонний обмін, осадження, окислення та відновлення, а також нейтралізацію. До термічних відносять високотемпературне спалювання, яке не лише знешкоджує деякі органічні відходи, а й знищує їх. Для спалювання відходів у твердій, рідкій чи шламовій формі використовуються спеціальні види термічного обладнання.
При біологічній обробці небезпечних відходів, матеріал ретельно поєднується з поверхневим шаром ґрунту на відповідній ділянці землі. При цьому можуть додаватись мікроби, які метаболізують відходи.
У деяких випадках використовуються генно-інженерні види бактерій.
Фізична обробка орієнтована на затвердіння або зменшення обсягу відходів. Зокрема, це досягається шляхом інкапсуляції в бетон, асфальт або пластик, що дозволяє отримати тверду масу матеріалу, стійкого до вилуговування. Відходи також можна змішувати з вапном, летючою золою та водою, щоб отримати твердий цементоподібний продукт.
Небезпечні відходи, які не знищуються спалюванням або іншими хімічними процесами, необхідно утилізувати належним чином, наприклад, поховати. При цьому звалища мають бути ретельно споруджені на непроникній підставі та відповідати нормативним вимогам. Поховання небезпечних твердих відходів регулюється суворіше, ніж поховання твердих побутових відходів. Для роботи із рідкими небезпечними відходами – свої норми. Один з варіантів їх утилізації - закачування у глибокі свердловини. Це процедура, при якій рідкі відходи перекачуються через сталевий корпус у пористий шар вапняку або пісковика. Застосовується високий тиск, щоб змусити рідину проникнути в пори та тріщини породи, де вона повинна постійно зберігатись. Зона закачування повинна бути нижчою за шар непроникної породи або глини, і він може простягатися більш ніж на 0,8 км під поверхнею.
Для очищення сильно забруднених ґрунтів від нафти можуть використовувати ультразвук. Ефективність такого очищення може становити 99,5–99,8%.
У звязку із збільшенням кількості людей, які потребують медичної допомоги в Україні через бойові дії, збільшиться і кількість медичних відходів. Робота з ними специфічна. Так, транспортування здійснюється спеціальним транспортом з маркуванням, у якому не можна перевозити інші вантажі, крім медичних відходів. При їх знезараженні застосовуються такі методи:
- хімічний (наприклад, обробка рідинами, що містять хлор);
- гідроклавування (обробка гарячою парою під тиском);
- обробка у печах.
Згідно з чинними правилами, одного лише знезараження недостатньо для того, щоб медвідходи можна було розмістити на звалищі. Вони мають бути знешкоджені. Термічна дія є єдиним рішенням, що забезпечує остаточне знешкодження медичних та біологічних відходів, оскільки тільки за такого методу гарантовано повне знищення патогенних штамів вірусів з високою хіміорезистентністю. Комплекси централізованого термічного знешкодження медвідходів – це високотехнологічні виробництва. Тип комплексу більшою мірою залежить від необхідної продуктивності та передбачуваної морфології відходів.
Потрібно також мати на увазі, що неправильне оброблення та видалення медичних відходів може побічно створити ризики для здоровя. Так, спалювані матеріали, що містять хлор або оброблені хлором, можуть утворювати діоксини та фурани, які є канцерогенами для організму людини і повязані з цілим рядом несприятливих наслідків для здоровя. Лише сучасні сміттєспалювальні печі, що функціонують при 850-1100°C та оснащені спеціальним обладнанням для газоочищення, відповідають міжнародним нормам викидів діоксинів та фуранів.
У порівнянні з довоєнним часом, медичних відходів в Україні збільшилось у десятки разів, стверджують у Bresson Reenergy. Цей проект шукає фінансування для порятунку критичної екологічної ситуації в країні у воєнний та повоєнний час. За 8 місяців планується створити мережу комплексів із утилізації небезпечних, медичних та інших відходів за європейськими стандартами. Технологія утилізації включає: доставку відходів спецтранспортом, сортування та спалювання, обробку та очищення димових газів, поховання безпечної золи на полігоні.
Bresson Reenergy має на меті залучити 1,49 млн євро. На ці кошти зокрема профінансують підготовку документації, отримання ліцензії, будівельні роботи, обладнання утилізаційного комплексу, купівлю транспортних засобів, техніки, інвентарю, а також маркетинг.
Після закінчення війни будь-які держави неминуче стикаються із проблемами екології. Спроба просто вивезти все на звалище може створити нові серйозні еко-ризики для навколишнього середовища. Тож думати про проблему потрібно вже зараз.
Мінекології разом із громадськими організаціями ініціювало збір інформації про злочини росії проти навколишнього середовища. Дані можна надсилати на пошту ГО "Екодія" [email protected].
Втім, із проблемою екології Україна не повинна залишитися віч-на-віч. За словами виконавчого директора, члена правління Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право - Людина» Олени Кравченко, фонди Великобританії та США вже звертаються з пропозиціями щодо допомоги для боротьби зі шкодою для екології, спровокованої воєнними діями.
Також Україну мають підключити до програми ЄС із захисту довкілля LIFE. Очікується, що участь допоможе нам подолати наслідки воєнних дій росії на теренах природно-заповідного фонду. У профільному відомстві сподіваються спільно відновити та зберегти природні екосистеми України загалом.
