Підсумки минулого року у сфері розвитку індустріальних парків можна охарактеризувати як рік позитивних змін та створення умов розвитку. Самого ж розвитку, що прогнозувався на початку 2022 року, не відбулося. Причина очевидна — воєнна агресія Росії. Але, як не дивно, цей фактор став однією з причин активізації цієї сфери.
Релокація підприємств в період війни — причина зацікавленості в індустріальних парках
Безліч підприємств, що релокуються із зон бойових дій та сусідніх з ними областей, переміщувалися до західних та центральних регіонів України у пошуках місць для тимчасового чи постійного перебування. Більше половини із зареєстрованих індустріальних парків, які перебувають у цих регіонах, давали надію на якісну пропозицію для підприємств. Насправді зясувалося, що жоден із зареєстрованих індустріальних парків не готовий запропонувати готові приміщення для заселення.
Ця ситуація штовхнула багатьох ініціаторів та власників індустріальних парків активізуватися у пошуках можливостей для підготовки майданчиків для заселення резидентів. Почали активно добудовуватися ті парки, які перебували на етапі будівництва, розпочалися проєктні та будівельні роботи в тих парках, де це було необхідно.
Не знайшовши готових площ у зареєстрованих індустріальних парках, підприємства почали активно займати чи оглядати сотні старих промислових зон. Десь їм вдалося розміститися, але здебільшого їм це так і не вдалося. Резиденти часто самі цікавилися щодо того, чи планує власник цих промислових зон перетворювати їх на індустріальні парки.
Це спричинило значний інтерес, який виник у власників промислових зон до теми індустріальних парків. І це вилилося в практичну площину, оскільки більше половини індустріальних парків, які були подані на реєстрацію в 2022 році, являють собою парки типу brownfield (існуючі промислові зони).
Державне стимулювання ринку індустріальних парків
Також активізації ринку надали кілька ухвалених законів та постанов, що стимулюють розвиток індустріальних парків. Головний з них, безперечно, законопроект №5688 із змінами до Закону України № 5018-VI «Про індустріальні парки», підписаний Президентом України 21.06.22. Згідно з яким зявилися нарешті суттєві стимули як для ініціаторів, так і для резидентів, а саме:
- Звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років (для учасників ІП);
- Звільнення від ввізного ПДВ за ввезення нового обладнання (для учасників ІП);
- Звільнення від митного збору за обладнання (для учасників ІП);
- Компенсація витрат на приєднання до інженерно-транспортних мереж;
- Пільги на податок на землю та нерухомість;
- Звільнення з податку нерухомість за будівлі промислового призначення;
- Повна або часткова компенсація процентної ставки за кредитами на комунікації та обладнання;
- Інші стимули.
Крім цього, вийшла постанова Кабінету міністрів №1207, від 28.10.22 згідно з якою передбачено виділення безповоротного фінансування у розмірі 60 мільйонів гривень на кожен індустріальний парк.
Це також додало оптимізму учасникам ринку.
Нові індустріальні парки в України
Попри загальну ситуацію в країні, кількість зареєстрованих індустріальних парків стала однією з найбільших з 2013 року. Якби були зареєстровані всі парки, які подавалися, то цей показник став би рекордним. У 2022 році було подано на реєстрацію 16 індустріальних парків, зареєстровано було 9. Два із зареєстрованих парків було подано на реєстрацію наприкінці 2021 року.
Були зареєстровані такі індустріальні парки:
- «Марамуреш», Закарпатська область;
- «Л-Таун», Київська область;
- «Малін-Захід», Житомирська область;
- «Хотин-Інвест», Чернівецька область;
- «Енергія Буковини», Чернівецька область;
- «Володимир», Волинська область;
- «Західноукраїнський промисловий ХАБ», Тернопільська область;
- «Еко-смарт-індустріальний парк «ГАЛІТ», Львівська область;
- «Ужгород», Закарпатська область;
Один індустріальний парк, «Олександрія», виключений з реєстру індустріальних парків.
Статистика ринку індустріальних парків в Україні
Якщо подивитися на статистику ринку, то можна помітити певний парадокс — кількісні зміни не покращують якісних показників.
При зростанні кількості індустріальних парків не зросла кількість працюючих ІП, а також не зросла кількість зареєстрованих учасників усередині парків. Все також бракує керуючих компаній, здатних розвивати індустріальні парки, недостатньо технічного та фінансового стимулювання для швидкого запуску проєктів. На початок 2023 року маємо такі кількісні показники ринку:
- Всього зареєстрованих індустріальних парків — 60 штук;
- Є управляюча компанія в ІП — 37 парків;
- Немає керуючої компанії — 23 парки;
- Планується виключення з регістру — 12 парків;
- Кількість парків з побудованими та працюючими резидентами — 4 парки;
- Індустріальні парки що будуються — 7 парків;
- Кількість зареєстрованих резидентів — 9 підприємств;
- Резиденти, які задовольняють вимогам до учасника парку — 2 підприємства.
Досі більшість індустріальних парків (60%) є комунальними, муніципальними, державними, коли ініціатором виступає місцева громада. Кількість приватних парків зростає і вже майже досягла 40%. Це дуже хороший показник, оскільки приватні парки мають набагато більшу динаміку розвитку та можливостей. Вони розвиваються, не чекаючи якоїсь допомоги від держави, хоча, за можливістю нею користуються, і не відмовляються, коли вона є.
Лідерами за кількістю зареєстрованих індустріальних парків є Київська (12 парків) та Львівська (11 парків) області. У пяти областях досі не зареєстровано жодного індустріального парку, це:
- Чернігівська область
- Харківська область
- Херсонська область
- Запорізька область,
- Кіровоградська область
Фінансування індустріальних парків в Україні
Недостатня чи повна відсутність фінансування та зовнішніх інвестицій — досі один із основних чинників, що гальмують розвиток індустріальних парків. Ця проблема була і раніше, а 2022 року через війну вона ще більше посилилася.
1. Державні джерела фінансування індустріальних парків
На початку року очікування були дуже оптимістичні, адже у бюджеті України планувалося виділити 400 млн грн у розвиток індустріальних парків. Ці кошти планували виділити через Державний фонд розвитку регіонів (ДФРР), який підконтрольний Міністерству розвитку громад та територій. Сума безпрецедентна з огляду на практично повну відсутність фінансової підтримки з боку держави останні 10 років. Але війна радикально змінила можливість держави та місцевих органів влади фінансувати такі проєкти. 400 мільйонів гривень пішло на військові потреби, місцеві органи влади можуть витрачати лише на критичні та захищені статті, доки триває війна (постанова №590).
Ухвалена постанова Кабінету міністрів №1207, від 28.10.22 про виділення на один парк 60 млн грн додало оптимізму, але лише у майбутньому. Бо ані 2022, ані 2023 року жодних коштів на стимулювання індустріальних парків у державному бюджеті не передбачено.
Окрім відсутності фінансування, додала невизначеності інформація про злиття двох міністерств — Міністерства розвитку громад та територій та Міністерства інфраструктури. І тепер не зрозуміло, буде цей напрямок на порядку денному у нового міністерства чи ні.
2. Приватні інвестиції в індустріальні парки
Враховуючи відсутність фінансового стимулювання від держави, активізувалися приватні учасники ринку. Практично всі інвестиції в цей сектор у 2022 році були здійснені або за рахунок власних коштів приватних ініціаторів, або за рахунок коштів самих резидентів/учасників, залучених коштів приватних управляючих компаній або за рахунок позикових коштів.
За останнім напрямом необхідно відзначити отримання коштів від ЄБРР групою компаній Dragon у розмірі 24,5 млн доларів США на розвиток Львівського індустріального парку Е10. Інвестиція здійснюватиметься через купівлю 35% частки у проєкті, і перший транш на розвиток становитиме 5,5 млн доларів США.
Активно почали виникати колаборації, коли власник промислових зон, керуюча компанія та майбутній учасник парку обєднують свої фінансові можливості та вкладають у підведення комунікацій до парку.
Розвиток деяких парків відбувся завдяки входженню до парків приватних керуючих компаній, які мають запити від потенційних учасників на конкретну локацію. І в цьому випадку також відбувається спільне фінансування з освоєння та розвитку парку. Так сталося з індустріальним парком «Нова» на Волині та Вінницьким індустріальним парком.
Також почали виникати окремі приватні фонди, які поєднують інвесторів навколо ідеї відновлення промислового потенціалу України, та створення нових технологічно розвинених підприємств, які зможуть гідно конкурувати у Європі та світі.
Зовнішні фінансування з-за кордону на відновлення економіки, у тому числі через створення індустріальних парків поки що знаходиться «на низькому старті». Поки триває війна, і немає осудної системи страхування воєнних ризиків, зовнішні інвестори не вкладають у цю сферу нічого. Але вони дуже активно моніторять ринок, майданчики та локації, вони створюють зовнішні фонди та накопичують кошти. І завдання учасників ринку підготувати «домашнє завдання» у вигляді бізнес-планів, інвестиційних проєктів тощо. Як тільки війна закінчиться, то очікується наплив інвесторів різного калібру, яких необхідно правильно зустріти, і допомогти спрямувати кошти в потрібне русло.
Екопарки
Незважаючи на війну, міжнародна організація при ООН — UNIDO продовжує активно розвивати напрямок екоіндустріальних парків в Україні. Опрацьовується законодавча база, відбувається постійне навчання місцевих гравців основ та правил створення екоіндустріальних парків.
Цього року продовжилася робота над одним з проєктів, який був раніше обраний, з перетворення індустріального парку на екоіндустріальний парк на Київщини. Також для подальшої роботи вибрано ще два парки — у Калуші, Івано-Франківської області та Бедевлі, Закарпатської області. Український підрозділ UNIDO за допомогою місцевих підрядних організацій надає цим паркам консультаційне та технічне консультування. У 2023 році робота продовжиться ще активніше.
Деякі інші тренди в сфері індустріальних парків
Через заморожування роботи морських портів багато гравців ринку агропродукції почали шукати собі майданчики для організації перевалки недалеко від кордонів з Євросоюзом. У звязку з цим у кожному другому новому або індустріальному парку, що розвивається, розміщеному близько до кордону, проєктуються елеватори, сухі і холодильні склади, або ємності для зберігання і фасування соняшникової олії.
Дуже багато індустріальних парків починають набувати рис промислових кластерів, з яскраво вираженою спеціалізацією. Третина цих кластерів мають спеціалізацію у сфері харчової промисловості. Але є окремі кластери будівельних матеріалів, меблеві, металообробки.
Практично у кожному індустріальному парку планується розміщення інноваційних та центрів бізнес-акселерації. Вочевидь, що у майбутньому конкуруватимуть технології втілені у принципово нових продуктах. Тому багато хто замислюється над створенням інноваційного фундаменту для створення таких продуктів на території індустріальних парків. Індустріальні парки поступово почнуть перетворюватися на промислові технопарки.
Сподіваємося, що всі ці створені передумови розвитку створять основу для реального якісного зростання в новому, 2023 році. І до кінця року можна буде побачити нові побудовані індустріальні парки і підприємства, що почали працювати на їхній території.
