Інвестиції агрохолдингів: де беруть гроші та куди інвестують

Інвестиції агрохолдингів: де беруть гроші та куди інвестують

На третій рік великої війни провідні агрохолдинги продовжують інвестувати не тільки у напрацьовані напрями, але й нові сегменти, хоча у масштабні інвестиційні проєкти ризикують заходити не всі.

Водночас залучати інвестиції компаніям стало набагато складніше. Довелося заново напрацьовувати і вибудовувати нові шляхи фінансування та шукати партнерів. 

Про фінансові кейси представники великих компаній розповіли під час конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями». 

Не чекати сприятливих умов, а інвестувати

Відтак компанія Kernel інвестує в основні напрями діяльності. Торік сума інвестицій склала $170 млн, цьогоріч заплановано $120 млн. Якщо ж подивитися на баланс компанії, то за часи війни боргове навантаження було знижене на понад $1 млрд, тобто агрохолдинг віддав більше грошей, ніж залучив.

2023 року компанія МХП у всі напрями діяльності інвестувала близько $350 млн, цьогоріч сума інвестицій тільки в агробізнесі становитиме близько $40 млн. У планах на 2025/26 роки — інвестиції на рівні $150 млн. Основні напрями, куди вкладаються кошти, — рослинництво, тваринництво, логістика, кормовиробництво та ІТ-сфера.

У ІМК 2022 року мали просідання з інвестицій по інфраструктурі, техніці, елеваторам. Проте, як розповів генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський, вже у 2023/24 роках агрохолдинг вийшов на рівень раніше визначеної та зафіксованої стратегії з обсягами інвестицій, які складають близько $12 млн на рік. У деякі роки ІМК навіть розширив ці інвестиції завдяки розвитку альтернативних шляхів збуту та інвестиціям у зерновози та вагони.

Купівля та продаж: агрокомпанії, землі сільськогосподарського призначення, агробізнес в Україні

За словами члена наглядової ради компанії «Агро-Регіон» Катерини Рибаченко, основні інвестиції спрямовані на мінімізацію ризиків та підвищення операційної ефективності, а також на підтримку Збройних сил України.

Зокрема, «Агро-Регіон» активно інвестує у розширення парку вагонів і вантажівок, збільшення кількості сільськогосподарської техніки, а також у проєкти з енергонезалежності та енергоефективності. Ці ініціативи дозволяють компанії зробити свої процеси більш стійкими та посилити вертикальну інтеграцію. 

Окупність інвестицій — не більше 10 років

Компанія «Астарта» й надалі розвиває галузі, в яких працювала у довоєнний час, утримує в них лідерські позиції та планує подальше зростання бізнесу.

З погляду інвестицій ми продовжимо реалізацію стратегії компанії. В інвестиціях ми повністю стараємося слідувати мінімізації ризиків, і це вписується в нашу стратегічну модель. Перше — це диверсифікація. Диверсифікована бізнес-модель допомагає уникнути ризику залежності від одного продукту.

Один із видів диверсифікації в «Астарті» — подальший розвиток соєвого сегмента. Компанія додала напрям більш глибокої переробки сої.

Крім того, «Астарта» інвестує в підвищення якості виробництва цукру, логістику, тваринництво. «Дивимося в бік біоенергетики, але не біжимо туди стрімголов, адже головним критерієм залишається окупність цих проєктів і повернення інвестицій. Зараз ми розраховуємо на окупність інвестицій не більше 10 років», — розповідає Лілія Лиманська.  

Якщо говорити про тваринництво, то сьогодні в ньому можна заробляти і робити його ефективнішим. Інвестиції в рослинництві — наприклад, купівля техніки — підвищують ефективність, знижують собівартість. Ми йдемо в довгі проєкти, розуміючи стратегію розвитку мінімум на 5 років.

Інвестиції мають бути вчасно

Генеральний директор Kernel Євген Осипов переконаний, що інвестиція має бути стратегічно правильною, і тоді неважливо, в який час вона була зроблена. Багато компаній же на початку війни, коли змінювалася логістика, почали хаотично купувати вагони, судна, будувати перевалочні потужності, запускати переробку, йти в біогаз.

Можна інвестувати і розвивати всі ці напрями, але коли інвестиція лягає в ланцюжок стратегії розвитку компанії. Важливо зробити інвестицію вчасно і рухатись по своїй стратегії та дуже обережно підходити до інвестицій, які не потрібні, які не фокусні для стратегії бізнесу. Але сьогодні, на жаль, в агробізнесі здійснюються інвестиції, які робити не потрібно. 

Загалом, на думку експертів, аграрний бізнес не має проблем з кредитуванням, адже як державні, так і комерційні банки досить ефективно фінансують аграрний бізнес як експортно орієнтовану галузь. Але великим агрокомпаніям вигідніше залучати кошти від зовнішніх кредиторів, адже поряд із українськими грошима під реалізацію інвестиційних програм їм потрібні гроші середньо- та довгострокові на 5-10 років.

Компанія ІМК активно співпрацює з державою та, за словами Олександра Вержиховського, зовсім нещодавно підписала кредитну угоду за програмою «5-7-9%» із «ПриватБанком» на 100 млн грн.

Якщо можливості пропонуються, ними потрібно скористатися, адже це ті інструменти підтримки, які дають змогу сьогодні хоч трішки на часовий горизонт планувати і почуватися впевнено. Ключові інвестиції, які наразі мають бути, — це підтримка Сил оборони, на це мають орієнтуватися всі компанії і країна в цілому. Але якщо говорити про інвестиції компанії, то наша стратегія була в усі часи — старатися зберігати послідовність і слідувати плану. 

Великі агрокомпанії інвестують у фермерів та мале підприємництво

Компанія Kernel з цього року активно повертається до проєкту OpenAgribusiness та до фінансування аграріїв.

«Всі програми, які працювали у Kernel до війни, відновлюємо, баланс компанії дає змогу нам це робити. Плануємо інвестувати оборотний капітал у розвиток наших партнерів-фермерів, тож повністю повертаємо всі програми із взаємодії з аграріями», — зазначає Євген Осипов.

За його словами, цього року компанія профінансує аграріїв на $100 млн та допомагатиме їм із закупівлею необхідних матеріально-технічних ресурсів для виробництва.

Крім того, майже всі великі компанії намагаються підтримувати розвиток регіонального підприємництва грантовими чи навчальними програмами. Інвестуючи у розвиток громад, вони інвестують в основний актив — людей.

«Важлива підтримка регіонального підприємництва — це малі підприємці, яким ми зі свого боку допомагаємо навчанням ведення прозорого бізнесу, побудові бізнес-планів, щоб вони надалі змогли отримати гранти у міжнародних партнерів і розвивати свою справу. Це наша інвестиція в розвиток регіонів та громад. Це обов’язок великого бізнесу — підтримувати регіональний малий бізнес та вчити їх тим стандартам, які знадобляться під час вступу України в ЄС», — вважає Лілія Лиманська.  

За словами Сергія Доброгорського, МХП теж вважає своєю місією та обов’язком розвивати громади та місцевий невеликий бізнес. У компанії для цього створили Благодійний фонд та реалізується відразу кілька проєктів з підтримки. Торік компанія в цей напрям інвестувала 600 млн грн.

Окрім інвестицій в основні процеси, «Агро-Регіон» також продовжує активно підтримувати громади, на території яких працює. Як наголосила Катерина Рибаченко, кожен пай у 3 га — це родина з села, яка має свої потреби. Тож компанія не тільки сплачує податки та створює нові робочі місця, але й надає постійну допомогу мобілізованим працівникам і розглядає запити громад, пропонуючи соціальну підтримку та допомогу.

Читайте також