Облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП): чи варто інвестувати у 2026 році

1. Огляд ставок ОВДП до війни та під час війни (2021–2025)

До повномасштабної війни український ринок ОВДП характеризувався відносно помірними ставками. Наприклад, у червні 2021 року середньозважені дохідності гривневих ОВДП становили близько 9–12% залежно від строку: 6-місячні папери розміщували під 8,99%, річні – 11,19%, дворічні – 12,05%, а п’ятирічні – близько 12,5% річних. Доларові ОВДП до війни мали дохідність усього ~3–4% (для прикладу, річні доларові ОВДП у 2021 році розміщувалися під 3,70%). Такі відносно низькі ставки пояснювалися докризовою стабільністю: інфляція була під контролем, а облікова ставка НБУ на початку 2022 року становила 10%.

Початок війни в лютому 2022 року радикально змінив ситуацію. Уряд запровадив «військові» ОВДП, проте тривалий час утримував ставки майже на довоєнному рівні – близько 10–11% у гривні. Це призвело до унікальної ситуації: облікова ставка НБУ з червня 2022 була підвищена до 25% для стримування інфляції, тоді як прибутковість ОВДП лишалася на рівні ~11%. Комерційні банки воліли розміщувати кошти в депозитні сертифікати НБУ під 23% замість малоприбуткових держоблігацій, і Мінфін зіткнувся з проблемою низького попиту на аукціонах. Після тривалих дискусій із НБУ Мінфін почав поступово підвищувати ставки за новими випусками ОВДП, наближаючи їх до ринкового рівня.

У 2022 році середньозважена річна дохідність гривневих ОВДП зросла до 18,3% (проти лише 11,3% у 2021 році). Це відобразило стрибок інфляції (за підсумками 2022 року – понад 26%) та премію за військовий ризик. Лише в другій половині 2022 року на первинних аукціонах почали з’являтися вищі ставки. Для прикладу, восени 2022 уряд пропонував короткі папери під ~14%, довші – до 18–19% річних. Водночас на вторинному ринку вимагали ще більшу премію (до 20–22% у пікові моменти), адже інвестори закладали у ціни невизначеність воєнного часу.

У 2023 році прибутковість гривневих ОВДП досягла піка. Середня ставка за рік склала 18,7%, а за окремими випусками наближалася до 19–20%. Наприклад, наприкінці 2023 року Мінфін розміщував трирічні папери під максимум 18,60% річних. В цей час політика НБУ та Мінфіну стала більш узгодженою: НБУ, з одного боку, дозволив банкам зараховувати ОВДП (“бенчмарк”-випуски) у покриття обов’язкових резервів, а з іншого – висунув вимогу мінімального строку володіння облігаціями для отримання купонів. Також НБУ зняв частину валютних обмежень, дозволивши нерезидентам репатріювати відсотковий дохід за ОВДП (щоправда, не основну суму) після квітня 2023 року. Мінфін своєю чергою почав пропонувати справді ринкові ставки, відмовившись від штучного «стелі» 11%. У результаті до кінця 2023 року внутрішній борговий ринок пожвавився: сукупно за воєнний 2023 рік уряд залучив через ОВДП 566 млрд грн еквівалентом, що перевищило обсяги погашень, і вперше дозволило обійтися без “друку грошей” НБУ. Доларові ОВДП у 2023 році теж трохи подорожчали – наприклад, у грудні 2023 Мінфін змушений був платити до 4,66% річних у USD (проти ~3–4% до війни).

У 2024 році відбувся перелом тенденції: з уповільненням інфляції (~12% за рік) НБУ почав знижувати облікову ставку з 25% до 20% у вересні, а прибутковості нових випусків ОВДП поступово пішли вниз. Середньозважена ставка за 10 місяців 2024 становила 16,2%, тобто дещо нижче, ніж у 2022–2023 роках, але все ще доволі висока в реальному вимірі. За весь 2024 рік середня дохідність гривневих облігацій склала 15,98%, а доларових – 4,64%.

У 2025 році тренд на зниження ставок продовжився, хоча й повільно. НБУ протягом року опустив облікову ставку до 15,5% (станом на кінець 2025) в умовах сповільнення інфляції до ~10%. Мінфін натомість з квітня 2025 утримував ставки ОВДП на стабільних рівнях, не поспішаючи їх зменшувати, аби зберегти інтерес інвесторів. Весь другий–четвертий квартал 2025 року прибутковості залишалися без змін: приблизно 16,3% для коротких (до 1 року) випусків і до 17,8% для довших трирічних “бенчмарків”. Середньозважена ставка року склала 16,24% (трохи вище за 2024). Максимальна дохідність на аукціонах у грудні 2025 – 17,80% у гривні та 4,00% в доларах. Отже, навіть на тлі зниження облікової ставки, внутрішні позики залишалися “дорогими” для бюджету, що, втім, приваблювало покупців. Для порівняння, ставки за валютними ОВДП у 2025 впали до ~4,1% (проти 4,7% роком раніше), а за єврооблігаціями внутрішньої позики – ~3,2%. Це свідчить про певне зниження премії за ризик у 2025 році, що співпало з покращенням макростабільності та великим обсягом міжнародної допомоги Україні.

Висновок: війна змусила ставки ОВДП різко зрости. Якщо до 2022 року прибутковість держоблігацій України в гривні була на рівні 10–12%, то в 2022–2023 рр. вона утримувалась близько 18–19%. Лише у 2024–2025 роках почалося поступове зниження ставок до ~16–17%, паралельно зі зниженням облікової ставки НБУ. Ключовими факторами впливу були рішення НБУ (підвищення ставки до 25%, введення пільг для банків-інвесторів) та політика Мінфіну щодо дохідностей. Спільними зусиллями вдалося активізувати ринок: у 2023–2025 рр. обсяг внутрішніх запозичень істотно зріс, що дозволило профінансувати значну частину воєнних витрат без гіперінфляції.

Таблиця 1. Дохідності ОВДП у гривні та доларах, середньозважені показники:

Примітка: Показники наведено за даними Мінфіну та НБУ для первинних аукціонів (середньозважена дохідність). У 2022 р. протягом перших місяців війни ставки штучно стримувалися на рівні ~11%, а в кінці року сягнули ~18–19%, тому середня за рік висока. Для валютних ОВДП 2022 р. наведено орієнтовну оцінку (ставки перебували біля 3–4% річних і почали зростати до ~4,5% у 2023-му).

2. Ризики інвестування в ОВДП: для компаній vs для приватних осіб

Інвестиції в ОВДП традиційно вважаються найменш ризиковим вкладенням в Україні після банківських депозитів, адже погашення цих облігацій на 100% гарантоване державою відповідно до умов випуску. Навіть в умовах війни уряд справно і в повному обсязі виплачує як купони, так і номінал за внутрішніми облігаціями – це принципова позиція, що підтверджена своєчасними погашеннями, зокрема 27 млрд грн 1 березня 2023 року (за паперами під 11%, випущеними у березні 2022). Втім, ризики для інвесторів все ж є, і їх варто розглянути окремо для інституційних (компаній) та роздрібних (фізичних осіб) інвесторів.

Ризики для компаній (юридичних осіб)

• Ліквідність та обіг. Для великих компаній, що розміщують значні суми, важливою є можливість швидко продати облігації у разі потреби в грошах. Вторинний ринок ОВДП під час війни працює, але його ліквідність обмежена: нерезиденти майже повністю вийшли (частка іноземців скоротилася з ~9% у 2021 до 0,8% наприкінці 2025), тож ринок тримається на кількох основних гравцях – банках, держструктурах та українському бізнесі. Продати великий пакет облігацій швидко без втрати ціни може бути складно. Компанії мають враховувати ризик, що у форс-мажорній ситуації (фінансова паніка, ескалація війни) ліквідність ринку впаде і доведеться або тримати папери до погашення, або продавати їх із дисконтом. Банки та страховики, які інвестують у ОВДП, також змушені резервувати під них капітал (з липня 2023 НБУ відновив вимоги резервування під держоблігації на балансі банків у розмірі 100% їх вартості) – це обмежує апетит фінансових компаній до надмірного нарощування портфелів.

• Кредитний (дефолтний) ризик держави. Хоча уряд України сумлінно обслуговує внутрішній борг, війна зумовлює підвищений кредитний ризик. Для компаній-інвесторів є ризик оголошення мораторію чи реструктуризації внутрішніх зобов’язань у разі критичної ситуації з бюджетом. Наразі офіційна позиція – цього не станеться, і протягом 2022–2025 рр. всі виплати йшли за графіком. Проте аналітики не виключають негативних сценаріїв. Так, оглядачі зазначали, що у випадку недоотримання обіцяної зовнішньої допомоги у 2025–2026 роках уряду можливо доведеться подовжувати строки погашення ОВДП (реструктуризувати), принаймні для певних держструктур-власників (наприклад, для портфеля НБУ або держбанків), з виплатою відсотків у повному обсязі. Це малоймовірний, але показовий ризик: компанії мають усвідомлювати, що у разі погіршення макроситуації внутрішній борг теж не застрахований від перегляду умов. Втім, поки що таких планів немає, а Fitch Ratings у грудні 2025 навіть підвищило рейтинг України з рівня “RD” (обмежений дефолт) до “CCC” саме завдяки успішному обслуговуванню ОВДП; локальний рейтинг залишається на рівні CCC+.

• Валютно-курсовий ризик. Українські компанії можуть купувати як гривневі, так і валютні ОВДП. Інвестуючи в гривневі облігації, бізнес отримує підвищену дохідність (~16–18% річних), але наражається на ризик девальвації гривні. НБУ з початку війни зафіксував офіційний курс (спочатку ₴29.25, з липня 2022 – ~₴36.57 за $1) і утримував його досі. На готівковому ринку курс коливався в межах ₴37–41 за долар. Якщо в 2026 році очікувати певного послаблення гривні (наприклад, аналітики допускають курс ~₴44 за $1 до кінця 2026), то валютний ризик для гривневих ОВДП цілком реальний. Для компаній-імпортерів або тих, хто орієнтується на збереження капіталу в доларовому еквіваленті, девальвація може знівелювати прибуток від процентів. Доларові ОВДП позбавлені цього ризику – номінал і купони виплачуються у валюті, тож інвестор отримує фіксований дохід в доларах (близько 4% річних станом на 2025 р.). Але слід врахувати, що поки діють валютні обмеження, конвертувати гривню у валютні ОВДП і потім вивести валюту за кордон складно; фактично ці інструменти привабливі в основному для тих, хто вже має валютну виручку або заощадження within країни. Компаніям також варто пам’ятати, що ліквідність валютних ОВДП низька – їх купують “до погашення”, обсяг вторинних торгів мінімальний. У 2026-му Мінфін навіть планує обмежити випуск ОВДП в іноземній валюті (тільки 3 аукціони за I квартал 2026) і робить ставку на гривню. Це може свідчити, що у держави достатньо валюти або вона не хоче нарощувати валютний борг під відносно високі відсотки (станом на кінець 2025 – ~4% для $). Тож компанії, яким критично зберегти валютні резерви, можуть розглянути доларові облігації, але їх дохідність скромна.

• Інфляційний ризик та відсоткова ставка. Для юридичних осіб більш актуальний реальний (скоригований на інфляцію) прибуток. У воєнні 2022–2023 рр. інфляція в Україні була дуже високою (20–26%), і хоча номінально ОВДП давали ~18%, реальна дохідність могла бути близькою до нуля або від’ємною. У 2024–2025 ситуація покращилася: інфляція спала до ~9–12%, а прибутковості лишалися ~16–17%, тож реальний дохід (+4–7% річних) був дуже привабливим. Однак у майбутньому, зі зниженням інфляції, НБУ і Мінфін ймовірно продовжать опускати ставки за новими облігаціями. Якщо бізнес фіксує кошти у довгострокових паперах під фіксовані 16–17%, а через рік-два нові випуски будуть уже, скажімо, під 12–14%, то з одного боку це добре (ваші старі інвестиції “переплачують” зверху ринку), але з іншого – якщо доведеться продавати папери раніше строку, їх ринкова ціна виросте (що вигідно інвестору). Небезпекою є протилежний сценарій: якщо інфляція раптом зросте (наприклад, через скасування фіксованого курсу чи нові шоки), ставки за боргом підуть угору, і ціна раніше куплених облігацій впаде. Компанія, яка забажає продати такі папери до погашення, понесе збиток. Таким чином, ризик процентної ставки та інфляції слід враховувати, особливо для довгострокових інвестицій. Оптимальна стратегія – диверсифікувати портфель за строками (тримати і короткі, і середньострокові ОВДП), аби знизити вплив зміни ставок.

• Податкові аспекти та регулювання. На відміну від фізосіб, компанії не мають податкових пільг на доходи від ОВДП – процентні прибутки включаються до оподатковуваного прибутку підприємства (18%). Це дещо зменшує чисту дохідність для бізнесу. Водночас, якщо компанія фіксує збитки чи має податкові перенесення, вона може ефективно “екранувати” процентні доходи. Для банків регулятор встановлює ліміти на концентрацію вкладень у держоблігації, а для певних категорій бізнесу існують нюанси: приміром, аграрії на єдиному податку 4-ї групи можуть втратити статус платника єдиного податку, якщо інвестують кошти у військові ОВДП (податкові роз’яснення трактують такі операції як несільгоспдіяльність). Таким чином, юридичним особам варто проконсультуватися з податковими експертами щодо наслідків інвестицій у ОВДП, особливо якщо вони працюють на спецрежимах оподаткування. В цілому для класичних платників податку на прибуток держоблігації – інструмент вигідний і простий, адже не потребує сплати додаткових податків при виплаті процентів (податок вже враховано у фінрезультаті). Регуляторне середовище сприятливе: держава зацікавлена стимулювати попит на ОВДП, тому встановила пільги для банків, спростила процедури придбання (через брокерів або навіть застосунок «Дія»), а також де-факто убезпечила інвесторів від негативних сценаріїв, наскільки це можливо.

Ризики для приватних інвесторів (фізичних осіб)

Для громадян інвестиції в ОВДП багато в чому виглядають привабливіше за банківські депозити, проте теж мають свої ризики:

• Ліквідність і доступ до коштів. На відміну від депозиту, який можна достроково розірвати (втративши відсотки), облігацію достроково “розірвати” не можна – її можна лише продати на вторинному ринку. Хоча мінімальний лот ОВДП – лише 1000 грн, і серед фізосіб торги йдуть дрібними сумами, інвестор має знайти покупця. У воєнний час патріотично налаштовані громадяни здебільшого купують ОВДП, щоб тримати їх до погашення (особливо “військові” випуски), і продають удвічі рідше, ніж юридичні особи. Втім, попит серед населення швидко зростає – за 2023 р. портфель ОВДП фізосіб зріс із 33,7 до 85,4 млрд грн, а за 2025 р. – вже до 111,9 млрд (+42,6% за рік). Вторинний ринок поступово оживає, і для стандартних випусків знайти ліквідність можна через брокера. Але пересічному інвестору слід розуміти: вкладати в ОВДП варто ті кошти, які ви готові заморозити на весь строк обігу облігації. Якщо виникне потреба продати раніше – ви залежатимете від кон’юнктури ринку (можливої волатильності цін). Це особливо актуально для довгих облігацій. Тому багато приватних інвесторів зараз надають перевагу коротким випускам (на 1–1,5 року) – вони більш передбачувані за горизонтом планування.

• Валютний ризик та інфляція. Як і для компаній, фізичним особам треба обирати між гривневими та валютними облігаціями. Гривневі ОВДП дають дуже високий номінальний дохід (у 2023–2025 рр. – 16–18% річних), що значно перевищує ставки за банківськими депозитами (максимум ~13–14% у 2023 році). Ба більше, цей дохід фактично не оподатковується: на відміну від відсотків за депозитами, проценти і виграш за ОВДП звільнені від податку на доходи фізосіб (18%) та військового збору (1,5%). Це дуже вагома перевага, адже “чиста” ставка 18% без податків еквівалентна ~23% на депозиті до сплати податків. За стабільного курсу гривневі ОВДП принесли у 2023–25 рр. інвесторам чудовий результат: гривня офіційно девальвувала лише на 5,6% за 2023 (з ₴36,57 до ₴38,63 на міжбанку), тож сумарний дохід в доларовому еквіваленті перевищив 10% річних. Проте надалі НБУ планує повернутися до гнучкого курсу – отже, ризик девальвації лягає на інвестора. Якщо у 2026 році курс відпустять або плавно знижуватимуть, можлива втрата частини валютної вартості ваших гривневих активів. Простими словами, прибуток 16–18% може звестися нанівець 15–20% девальвацією (такий сценарій закладає, наприклад, МВФ, прогнозуючи поступове ослаблення гривні по мірі відновлення ринкових механізмів). Тому громадяни, що планують витрачати кошти на імпортні товари чи за кордоном, можуть частину портфеля тримати в валютних ОВДП. Вони дають менший дохід (4% у $ або ~3% у €), але повністю захищають від курсових втрат. Щоправда, мінімальний лот для валютних облігацій вищий (екв. $50 тис. часто), тож не всім доступні. Крім того, навіть отримавши долари на рахунок після погашення, вивести їх за межі України (для нерезидента чи українця за кордоном) наразі складно через валютні обмеження. Отже, українському приватному інвестору валютні ОВДП підходять радше для збереження заощаджень “під подушкою” у безпечному інструменті, тоді як гривневі – для заробітку, але з певним валютним ризиком.

• Ризик невиконання зобов’язань державою. Формально держава може ввести особливі режими обслуговування боргу (мораторій і т.д.). Але для фізичних осіб цей ризик мінімізований політично. Уряд розуміє, що довіра населення – ключ до успішного фінансування війни. Тому навіть у найскрутніші моменти 2022 року ніхто серйозно не розглядав невиплату доходів громадянам. Навпаки, НБУ і Мінфін всіляко заохочували участь населення: крім податкової пільги, підкреслюється 100% гарантія повернення коштів державою (на відміну від банківських вкладів, де гарантія ФГВФО обмежена сумою в 600 тис. грн). Іншими словами, ОВДП для фізосіб – це безумовно захищений інструмент: навіть якщо в теорії станеться реструктуризація внутрішнього боргу, швидше за все вона торкнеться інституцій (НБУ, банки), а не дрібних інвесторів. До того ж, структура власників ОВДП наразі така, що частка фізосіб лише ~5–6%, тому держава здатна виплачувати їм у пріоритетному порядку. Політичні ризики – такі як можливі зміни влади чи економічного курсу – теж виглядають помірними: і чинний, і альтернативні уряди навряд чи відмовляться від практики залучення коштів громадян через ОВДП, тож інтереси приватних інвесторів будуть враховані.

• Інші ризики (регулювання, операційні). До них можна віднести потенційну зміну режиму оподаткування (сьогодні пільги діють, але теоретично парламент може їх переглянути; щоправда, це малоймовірно найближчим часом, бо пільги діють як стимул фінансування армії). Також варто врахувати операційні витрати: брокерські комісії, банківські тарифи на обслуговування рахунку в цінних паперах. Наразі купити ОВДП досить просто – це можна зробити онлайн через додаток «Дія» або через банки та брокерів за спрощеною процедурою. Деякі банки (наприклад, Сенс Банк) не беруть комісії за купівлю для фізосіб, тож витрати мінімальні. Інвестору-фізособі варто лише переконатися, що він обрав надійного ліцензованого брокера чи банк, і що розуміє умови зберігання паперів (ОВДП зберігаються в електронному вигляді на рахунку в депозитарії НБУ).

Підсумовуючи, ризики ОВДП для приватних інвесторів – значно нижчі, ніж для інших інструментів в Україні. Вони захищені державними гарантіями та податковими пільгами. Головні небезпеки – це валютна складова (можлива девальвація гривні) та обмежена ліквідність (ризик не змогти швидко конвертувати облігації в готівку без втрат). Для мінімізації цих ризиків варто диверсифікувати за валютою (частину в доларових ОВДП, частину в гривневих) і за строками (комбінувати різні терміни погашення). Також фізособам бажано інвестувати в ОВДП лише ту суму, з якою вони готові розлучитися на кілька місяців чи років – тоді коливання ринку не завадять отримати обіцяний дохід і підтримати державу.

3. Чи варто інвестувати в ОВДП у 2026 році: рекомендації

На порозі 2026 року перед інвесторами постає питання: чи зберігатиметься привабливість ОВДП, зважаючи на можливі економічні зміни? Базовий сценарій, який вимальовується з прогнозів НБУ та експертів, сприятливий для внутрішнього боргового ринку. Національний банк очікує подальшого зниження інфляції – до 9,2% на кінець 2025-го і ~6,6% на кінець 2026 року. Відповідно, вже у І кварталі 2026 НБУ може розпочати цикл зниження облікової ставки (нині вона 15,5%). Ймовірно, протягом року ставка НБУ наблизиться до нейтрального рівня, скажімо 10–12%, якщо не буде нових шоків. Для інвестора це означає, що номінальні прибутковості нових ОВДП поступово зменшуватимуться. Власне, Мінфін ще з квітня 2025 не підвищував ставки і навіть за фіксації облікової ставки на 15,5% зберігав дохідності “бенчмарків” на рівні 16–18%. У 2026-му така стратегія, ймовірно, продовжиться: якщо інфляція сповільнюється, Мінфін має підстави знижувати ставку запозичень, економлячи на відсотках. Але робитиме це обережно, аби не відлякати інвесторів.

Отже, рекомендація для інвестора – не баритися з ухваленням рішення. Поки що на початку 2026 року ОВДП пропонують історично високі реальні відсотки (наприклад, 3-річні папери під 17,8% при очікуваній інфляції ~7% дають >10% реального прибутку). Якщо ж відкласти інвестицію на рік, то цілком ймовірно, що нові випуски будуть вже під 13–15%, і хоча це все ще багато, але менше, ніж зараз. Іншими словами, 2026 рік може стати “вікном можливостей” для фіксації високих ставок на довший період. Інвестори, які куплять сьогодні 2–3-річні облігації, з великою ймовірністю виграють двічі: отримають щедрий купон і зможуть у разі потреби продати облігацію дорожче, якщо ринкові ставки впадуть (ціна паперу піде вгору). Така ситуація вже спостерігалась частково у 2023–25 рр., коли деякі випуски 2022 року з купоном 19% котирувалися вище номіналу після зниження інфляції.

Звісно, головним ризиком залишається невизначеність війни. Інвестору варто відстежувати політичні та економічні новини. Важливим фактором є обсяг міжнародної допомоги: у проєкті бюджету-2026 закладено понад 2,13 трлн грн зовнішнього фінансування (кредити, гранти), тоді як внутрішні запозичення мають дати ~420 млрд грн. Якщо Захід продовжить стабільно підтримувати Україну, проблем з виплатами за ОВДП не виникне, і держборг залишиться контрольованим. Навпаки, в разі затримок чи скорочення допомоги можливі стреси: уряд може збільшувати пропозицію ОВДП, підвищувати ставки або тиснути на НБУ щодо емісії. Це негативний сценарій, але його ймовірність у 2026-му порівняно невелика – донори вже погодили для України нові великі програми фінансування (наприклад, ЄС надав €90 млрд кредитної підтримки на 2024–2027 рр. з пільговими умовами). Таким чином, ризик вимушеної реструктуризації чи неплатежів за ОВДП у 2026 році оцінюється як низький. Більше того, в 2026–2028 рр. на Україну майже не чекають виплати за зовнішніми комерційними боргами (перші погашення єврооблігацій після реструктуризації припадають на 2029 рік). Це розвантажує бюджет і додає впевненості внутрішнім кредиторам.

Очікувана динаміка курсу гривні – ще один критерій. Аналітики наразі не прогнозують різких стрибків: базовий сценарій – помірна девальвація до ~10–15% за рік, якщо війна продовжиться, або менше в разі мирного врегулювання. За такого сценарію гривневі ОВДП із нинішніми ставками легко покривають курсові втрати й залишають інвестору чистий дохід у валюті. Однак якщо є побоювання щодо різкої девальвації (наприклад, у разі переходу до повністю ринкового курсу можуть бути короткострокові стрибки), можна застосувати стратегію хеджування: частину коштів вкласти у короткі валютні ОВДП. У 2025 році саме півторарічні доларові облігації були хітом серед валютних інструментів – їх середня дохідність 4,17% річних, а обсяг залучень – $2,5 млрд. У 2026-му валютних аукціонів буде менше, тому конкуренція за ці папери може зрости, а ставки – трохи знизитися (вони прив’язані до глобальних ставок ФРС США, які, ймовірно, теж підуть донизу протягом року). Для приватного інвестора це означає: якщо бачите привабливу пропозицію доларових ОВДП (наприклад, на аукціоні або від брокера на вторинному ринку) під 4%+, має сенс взяти трохи “в портфель” для диверсифікації. Втім, більшу частину коштів доцільно залишити в гривневих паперах – їхній carry trade (процентний диференціал) настільки великий, що перекриває більшість ризиків.

Щодо законодавчих змін, які можуть вплинути на ОВДП у 2026 році, то варто згадати плани розвитку ринку капіталу. Верховна Рада та регулятори працюють над гармонізацією фінансового законодавства з європейським, вдосконалюються механізми біржових торгів, вводяться switch-аукціони (обмін старих випусків на нові) для керування ліквідністю боргу. Такі інновації швидше покращують ринок, ніж створюють ризики. Мінфін на 2026 рік уже опублікував розклад аукціонів на I квартал – графік досить передбачуваний, кожного вівторка будуть пропонуватися короткі (1 рік), середні (≈2 роки) і довгі (3 роки) випуски. Новинка – план розмістити 3,7-річні облігації (майже 4 роки) на стартових торгах року. Це свідчить, що держава розраховує на довіру інвесторів навіть на довгому горизонті і готова фіксувати ставки майже на 4 роки вперед. Якщо ви вірите в макростабільність України, такі довгострокові папери – хороший спосіб зафіксувати високий процент надовго.

Рекомендується звернути увагу і на податкові переваги ОВДП. Для фізичних осіб вони залишаються повністю в силі: відсотки не оподатковуються ПДФО та військовим збором. Цілком імовірно, що ця пільга збережеться щонайменше до кінця воєнного стану і, можливо, стане постійною – адже її вже кілька разів продовжували. Таким чином, у 2026 році для громадян України ОВДП будуть фактично єдиним інструментом, який дає двозначну процентну дохідність без податку на прибуток. Для компаній також зберігаються стимули – високі ставки та державні гарантії.

Висновок: 2026 рік виглядає сприятливим для інвестицій в ОВДП, проте підходити слід зважено. Якщо економічні прогнози справдяться – інфляція сповільниться до <7%, облікова ставка піде вниз, курс залишатиметься відносно стабільним – то чинні ставки ОВДП принесуть інвесторам високий реальний дохід. Радимо формувати портфель зі збалансованою структурою (різні строки погашення, можливо різні валюти), щоб убезпечитися від невідомих факторів. Пам’ятайте про ризики, описані вище, але й про те, що держава наразі дуже зацікавлена у внутрішніх інвесторах, а тому робить все, щоб захистити їхні інтереси. Зрештою, рішення “чи варто” залежить від вашої оцінки ризику війни. Для тих, хто довіряє стійкості української фінансової системи, ОВДП у 2026 році – це приваблива можливість і для заробітку, і для підтримки країни.

4. Порівняння ОВДП з державними облігаціями інших країн (США, Польща, Румунія)

Інвесторам  корисно співставити дохідність і ризики українських ОВДП з альтернативами за кордоном. Розглянемо кілька прикладів: США (еталон надійності), Польща (сусідня країна ЄС із подібним інфляційним досвідом) та Румунія (регіональний сусід з рейтингом BBB-).

Прибутковість. Українські гривневі ОВДП пропонують набагато вищу дохідність, ніж облігації згаданих держав у національній валюті. Станом на початок 2026 року дохідність 10-річних US Treasuries (казначейських облігацій США) становить ~4,1% річних; десятирічні державні бонди Польщі дають близько 5,1% у злотих, а Румунії – близько 6,7% у леях. Порівняно з цим, навіть трирічні українські ОВДП зараз приносять ~17–18% у гривні. Такий розрив пояснюється різницею в інфляції та премії за ризик. В Україні базова інфляція все ще двозначна, плюс інвестори закладають військовий ризик, тому й вимагають високого купону. Для порівняння, у Польщі після сплеску до 16% у 2022 інфляція знизилася до ~7% і далі спадає, тож їхній центральний банк уже зменшив ставку, і прибутковості облігацій стабілізувалися близько 5%. У США інфляція близько 3–4%, ставки ФРС ~5%, тому прибутковість 10-річних паперів ~4% – майже реальна дохідність нульова, адже це де-факто безризиковий актив. Таким чином, ОВДП перевершують закордонні “аналогічні” папери за номінальною дохідністю у 3-4 рази, але й ризики несуть набагато більші.

Кредитний ризик і надійність. Держоблігації США вважаються еталоном безризиковості (рейтинг AAA), імовірність дефолту за ними мінімальна. Польща та Румунія мають інвестиційні рейтинги (близько A- та BBB відповідно) і набагато стійкіші економіки, ніж Україна у воєнний час. Українські ОВДП формально не мають окремого міжнародного рейтингу, але за шкалою внутрішнього боргу можна орієнтуватися на суверенний рейтинг у нацвалюті – зараз це CCC+ (дуже спекулятивний рівень). Це означає високий кредитний ризик, пов’язаний передусім із війною. Однак важливо зазначити: Україна вже дефолтувала за зовнішніми боргами (єврооблігаціями) у 2022 році, провівши їх реструктуризацію, але продовжує обслуговувати внутрішні борги в гривні. Тобто для внутрішніх інвесторів ситуація краща, ніж може видатися з зовнішніх рейтингів. Фактично, надійність ОВДП зараз опирається на спроможність уряду мобілізувати ресурс НБУ (у крайньому разі) та підтримку західних партнерів. На 2023–2025 рр. це спрацювало: дефолту за ОВДП не сталося навіть у пікові періоди виплат. Тож у контексті ризик/дохідність українські ОВДП – дуже вигідні, але і дуже ризикові: інвестор отримує премію за ризик війни та політичну нестабільність. Для порівняння, купуючи облігації США чи Німеччини, інвестор практично не ризикує, але й заробіток мінімальний.

Валютний фактор. Гривневі ОВДП – це ставка на зміцнення чи стабільність гривні. Поляки чи румуни, купуючи свої держоблігації, теж несуть валютний ризик (злотий і лей можуть коливатися до євро/долара, хоча і не так сильно). Американські Treasuries для українського інвестора фактично валютні, бо номіновані в доларах. Тут варто відзначити, що українські валютні ОВДП можна порівняти з облігаціями США. Сьогодні їх дохідність ~4% у $, що майже дорівнює дохідності 2-3-річних US Treasuries (~4–4,5%). Здавалося б, навіщо ризикувати з українськими, якщо можна купити американські? Різниця у тому, що американські облігації недоступні для прямої купівлі більшості українців через валютні обмеження – щоб інвестувати за кордон, треба отримати ліцензію НБУ або діяти через іноземного брокера (що офіційно заборонено під час війни). Тому для резидентів України вибір стоїть між локальними інструментами у гривні чи $ (ОВДП, депозити) і не дуже легкодоступними закордонними. Якщо ж інвестор має можливість вкласти гроші за кордон, варто зважати і на податкові наслідки: відсотки за іноземними бондами оподатковуються за ставкою 19,5% (18% ПДФО + 1,5% військовий збір), тоді як відсотки за ОВДП – ні. Тобто умовні 4% річних від казначейських облігацій США “на руки” перетворяться на ~3,2% після податків, а 4% за доларовим ОВДП залишаться 4%. Для іноземного інвестора, що розглядає Україну, порівняння буде іншим: нерезиденту поки що складно ввести/вивести кошти, тому Україна наразі не конкурує на рівних із іншими країнами за глобальний капітал (і майже весь обсяг ОВДП належить внутрішнім гравцям).

Податковий режим. Як уже зазначалося, Україна зробила доходи від ОВДП повністю неоподатковуваними для фізосіб. Це унікальна ситуація: у більшості країн відсотки за держоблігаціями підлягають податку на доходи. Наприклад, у США відсотки за казначейськими облігаціями обкладаються федеральним податком (10–37% залежно від суми), хоча звільнені від оподаткування на рівні штатів. У Польщі діє фіксована ставка 19% на доходи від капіталу, включно з відсотками за облігаціями. У Румунії ставка податку на процентні доходи – 10%. Для нерезидентів також може утримуватися податок на джерелі (звичайно 10–20%, якщо нема угоди про уникнення подвійного оподаткування). Таким чином, українські ОВДП дають певну “податкову премію”: інвестор отримує брутто=нетто. Це частково компенсує підвищений ризик. Наприклад, 5% купон у Польщі після податку дає ~4% чистими, тоді як 16% в Україні дає всі 16%. Для великих сум це грає роль. Звичайно, слід врахувати, що військовий збір і ПДФО в Україні можуть бути повернені на ці операції після війни, але поки що уряд декларує збереження пільгового режиму для підтримки ринку.

Ліквідність та ринок. Обсяги та глибина ринку державного боргу – ще один параметр. США мають найбільший і найліквідніший у світі ринок боргових цінних паперів: щоденні обороти торгів US Treasuries обчислюються сотнями мільярдів доларів, спред між купівлею/продажем мінімальний, ризик ліквідності відсутній. Польща і Румунія як члени ЄС мають доступ до широкого кола інвесторів, їхні боргові папери входять до індексів ринків, торгуються як усередині країни, так і на зовнішніх ринках (наприклад, польські облігації доступні через Euroclear, їх купують інвестиційні фонди, банки інших країн тощо). Українські ОВДП у цьому сенсі зараз поступаються: вторинний ринок діє в основному на біржі ПФТС та у позабіржовому режимі, та майже повністю локалізований. Частка нерезидентів менше 1%, тож міжнародні спекулянти чи фонди майже не додають ліквідності. Основні утримувачі – українські банки (~47% боргу), НБУ (~38%), компанії (~11%) і фізособи (~6%). Це означає, що торговельна активність обмежена: банки, як правило, дотримуються стратегії “купив і тримай”, громадяни теж не дуже активно перепродають (як зазначалося, продають військові ОВДП вдвічі рідше, ніж інші). Ліквідність підтримують хіба що спекулятивно налаштовані компанії та небагато профучасників. У 2023–2025 ситуація дещо покращилася – з’явився певний “вторинний ринок” із більш адекватними цінами (різниця між дохідністю на аукціоні Мінфіну і на вторинному ринку звузилась з 5–8 в.п. до 1–2 в.п.). Але до рівня розвинених ринків ще далеко. Тому інвестору, який звик до ліквідних активів на кшталт акцій США чи єврооблігацій, треба бути готовим, що українські ОВДП – це менш ліквідний актив. З іншого боку, як вже згадувалось, держава гарантує погашення в строк, тож якщо не хочете перейматися коливаннями ринку – просто тримайте до погашення і отримаєте свій дохід у повному обсязі.

Підсумок порівняння: українські ОВДП – унікальний інструмент, що поєднує надвисоку дохідність з підвищеними ризиками. На внутрішньому ринку нема аналогів (депозити дають утричі менше), а на зовнішньому такі ставки можна знайти хіба у junk bonds нестабільних країн. Проте ОВДП вигідно відрізняються від класичних junk bonds тим, що їх підтримує власний центральний банк і бюджет, а оподаткування – нульове. Для українських громадян це наразі одна з найкращих інвестицій за критерієм “доходність-ризик”, якщо вони вірять у платоспроможність держави. У порівнянні з облігаціями США, Польщі чи Румунії, наші ОВДП – це, образно кажучи, “доходність рівня аргентино-турецьких активів при ризику, ближчому до польського”. Звісно, ризик війни унікальний, але й міжнародна підтримка України безпрецедентна. Тому значна частина українських інвесторів сьогодні роблять вибір на користь ОВДП, а не виводять кошти за кордон. Це підтверджується статистикою: у 2025 році портфель населення в ОВДП зріс на 42%, бізнесу – на 19%, тоді як нерезиденти продовжували залишатися осторонь.

5. Прогнози експертів щодо ринку ОВДП у 2026 році

Фінансові аналітики та установи сходяться на думці, що 2026-й може стати переломним роком для українського ринку внутрішніх запозичень. Ось кілька прогнозів і оцінок:

• Національний банк України. У грудневому Звіті про фінансову стабільність НБУ зазначив, що очікує зниження інфляції до 6,6% у 2026 році, близько до цілі 5%. Відповідно, НБУ планує поступове пом’якшення монетарної політики: перші зниження облікової ставки можливі вже в 1 кварталі 2026 року. Звичайно, усе залежатиме від фактичної інфляції та курсової динаміки. Голова НБУ Андрій Пишний наголошував, що внутрішній борговий ринок відновив функціональність у 2023 році без “друкарського верстата” і став запобіжником для фінансування бюджету. НБУ і надалі координуватиме зусилля з Мінфіном: з одного боку, продовжить стимули для банків (можливість тримати частку резервів в ОВДП, пом’якшення валютних обмежень), з іншого – очікує від Мінфіну виваженої боргової політики. Іншими словами, офіційний прогноз НБУ оптимістичний: ставки поступово знижуватимуться, але лишатимуться вищими за інфляцію, тож ОВДП залишаться привабливими для інвесторів. Ризики для макростабільності НБУ вбачає головно у сфері фіскальної політики – надмірний дефіцит або емісійне фінансування могли б дестабілізувати ситуацію, однак на 2024–2026 роки основний акцент фінансування робиться на зовнішню допомогу, що дає перепочинок внутрішньому ринку.

• Міністерство фінансів України. Мінфін у своєму плані на 2026 рік заклав помірне скорочення внутрішніх запозичень до ~420 млрд грн (проти 569 млрд у 2025), тобто трохи менше виплат за боргом всередині країни. Це означає, що частина дефіциту покриватиметься зовнішніми коштами. У І кварталі 2026 Мінфін значно скоротив графік валютних аукціонів (лише 3 за квартал, проти 8 у кінці 2025) і робить акцент на гривневих запозиченнях стабільними порціями щотижня. Ставки за ОВДП, за заявами Мінфіну, будуть підтримуватися на “ринковому рівні”, але без надлишкових премій. Фактично Мінфін уже півроку утримує фіксовані дохідності (16–18% залежно від строку) і, скоріш за все, продовжить цю політику в 2026-му, доки НБУ не дасть сигнал, що можна знижувати. Експерти припускають, що як тільки облікова ставка НБУ піде нижче 15%, Мінфін теж почне трохи зрізати купони нових випусків – можливо, на 0,5–1% кожні кілька місяців. Але різких рухів не планується, адже важливо зберегти довіру інвесторів. Сама міністр фінансів Оксана Маркарова (станом на 2025 р.) неодноразово підкреслювала, що внутрішні позики – це краща альтернатива емісії і що “гроші є в країні, їх треба залучати” – тож Мінфін зацікавлений запропонувати адекватний дохід, аби конкурувати за вільні гривневі ресурси.

• Українські фінансові установи та аналітики. Більшість експертів радять інвесторам і надалі тримати значну частину портфеля в ОВДП. Dragon Capital у своєму макропрогнозі (опитування для Центру економстратегії) заклав економічне зростання 2–3% у 2026 і поступове зміцнення фінансової системи. Це сприяло б зниженню дохідностей нових ОВДП до рівня <15%. ICU (Investment Capital Ukraine) зазначав, що навіть при інфляції 10–11% у 2024–2025 рр. інвестори в ОВДП заробляли більше, ніж за депозитами, і ця тенденція, ймовірно, збережеться. Також експерти ICU відзначали у 2023 році, що патріотичний настрій населення дозволяє державі залучати кошти під нижчі ставки, ніж вимагав би “холодний” ринок. На 2026 рік аналітики прогнозують підвищення довіри до гривневих активів, особливо якщо Україна просуватиметься до ЄС і наближатиме перемогу. Звичайно, рекомендації “купувати ОВДП” актуальні за умови, що не станеться форс-мажорів. В приватних коментарях фінансисти зазначають, що головним ризиком залишається курсовий шок: якщо після війни гривню відпустять і вона швидко впаде, ринок ОВДП може втратити привабливість на якийсь час. Проте наразі навіть МВФ очікує від України керованої курсової політики, тож різкої девальвації не закладають.

• Міжнародні агенції та партнери. Fitch Ratings у грудні 2025 позитивно оцінило перспективи України, підкресливши, що після реструктуризації зовнішніх боргів боргове навантаження є керованим: виплати за зовнішнім комерційним боргом у 2026–2028 рр. в середньому лише ~$0,9 млрд на рік. А от внутрішній борг уряд рефінансує з запасом (рівень рефінансування 2025 року склав 118% загалом і 131% по гривні, тобто було залучено більше, ніж погашено). Це свідчить про успіх розміщень ОВДП і має продовжитися в 2026-му. Разом із тим, МВФ у своїх матеріалах вказує на необхідність пильно стежити за часткою ОВДП в руках НБУ – якщо війна триватиме, у 2026 може виникнути спокуса знову монетизувати дефіцит через викуп облігацій центробанком. НБУ наразі проти цього (частка ОВДП у портфелі НБУ скоротилася з 50,7% наприкінці 2022 до 37,8% в жовтні 2024), і навряд чи змінить позицію без крайньої потреби. S&P і Moody’s поки що тримають суверенний рейтинг на рівні вибіркового дефолту для зовнішнього боргу, але по внутрішньому боргу не висловлюють окремих пересторог. Світовий банк у прогнозах на 2026 теж виходить з припущення, що внутрішні позики будуть обслуговуватися повністю, а їх обсяг може навіть зрости, якщо умови дозволять – адже Україну чекає велика післявоєнна відбудова, і розвинутий внутрішній ринок боргу стане в пригоді.

Підсумовуючи прогнози, можна сказати: консенсус експертів оптимістичний, хоч і обережний. ОВДП у 2026 році, ймовірно, залишаться одним з наріжних інструментів фінансування бюджету. Ставки поступово знижуватимуться, але залишаться вищими за інфляцію, забезпечуючи реальний дохід інвесторам. Ризики пов’язані передусім із зовнішніми факторами – тривалістю війни та обсягом допомоги. Якщо не станеться негативних сюрпризів, інвестори, що вкладуться в ОВДП, виграють як фінансово, так і з точки зору безпеки вкладень. Як зазначив Голова НБУ, макрофінансова стабільність – це спільне досягнення влади та суспільства, і внутрішній борг є одним із інструментів її підтримання. Експерти радять користуватися цим інструментом з розумом: дотримуватися диверсифікації, стежити за новинами і не піддаватися паніці у разі короткострокових коливань. Зрештою, інвестиція в ОВДП – це інвестиція в стійкість української економіки, і наразі прогнози вказують, що така інвестиція у 2026 році має всі шанси бути успішною.

ОВДП у 2026 році — чи варто інвестувати приватним інвесторам і бізнесу. Інвестиції в ОВДП у 2026 році: актуальні ставки, ризики та прогнози. Облігації внутрішніх державних позик України у 2026 році. Гривневі ОВДП у 2026 році: дохідність, інфляція та валютні ризики. Доларові ОВДП у 2026 році: чи вигідно інвестувати у валютні держоблігації. Ставки ОВДП до війни та під час війни 2021–2025. Як змінювалися ставки ОВДП в Україні під час війни. ОВДП чи депозит у 2026 році — що вигідніше для інвестора. Ризики інвестування в ОВДП для фізичних осіб. Ризики інвестування в ОВДП для компаній та бізнесу. Чи є ризик дефолту за ОВДП у 2026 році. Чи захищені інвестиції в ОВДП державою України. Податки на ОВДП для фізичних осіб у 2026 році. Податкові переваги ОВДП порівняно з депозитами. Порівняння ОВДП з державними облігаціями США. Порівняння ОВДП з облігаціями Польщі та Румунії. Дохідність ОВДП порівняно з європейськими держоблігаціями. ОВДП як інструмент збереження капіталу в Україні. ОВДП як інвестиція в умовах війни та воєнної економіки. Прогнози НБУ щодо ставок ОВДП у 2026 році. Чи варто купувати ОВДП у 2026 році — рекомендації інвесторам. Як сформувати портфель ОВДП у 2026 році. Короткострокові та довгострокові ОВДП: що обрати у 2026 році. Інвестиції в державні облігації України для початківців. ОВДП для захисту заощаджень від інфляції у 2026 році.