Три кейси від власників, які продали свої частки бізнесу інвесторам

Три кейси від власників, які продали свої частки бізнесу інвесторам

Історії трьох компаній про їх шлях до отримання інвестицій. Що вони отримали залучивши інвестиції від продажу часток бізнесу

«Ми дуже нетерплячі. Хотіли розширюватись, але самі робили б це 5–10 років», – розповідає співвласник компанії VirastarОлексій Алексєєнко. Його бізнес із виробництва та продажу металевих конструкцій отримав інвестиції від холдингу UFuture Василя Хмельницького на 13-й рік діяльності. Наприкінці 2020-го партнери разом з інвестором вклали майже $4 млн у нове виробництво – на третину більше від усього виторгу Virastar того року. 

Як компанія отримала інвестиції UFuture? У 2015 році Virastar релокувалася з Донецька на Київщину. Засновники Олексій і Сергій Алексєєнки одразу зрозуміли, що орендовані приміщення затісні для їхніх амбіцій. Для створення спільного виробництва зверталися до компаній з Німеччини, Італії та Туреччини, у яких раніше імпортували алюмінієві драбини. Ті боялись інвестувати в країну, де тривала гаряча фаза війни, говорить Сергій Алексєєнко. Вирішили шукати інвестора в Україні.

Відгукнулися на пост Хмельницького у Facebook у квітні 2020-го – він анонсував запуск акселератора INDAX для молодого виробничого бізнесу. «Ми усвідомлювали ризики від об’єднання з більш потужною та впливовою людиною. Запитували у знайомих про репутацію інвестора, його проєкти, і нас переконали гарні відгуки», – каже Олексій Алексєєнко. Перемовини тривали вісім місяців і сім зустрічей, зрештою домовилися на вкладення в капітал компанії за 49% частки, розповідає Олексій. 

«Вони нам не підходили, бо наш середній чек інвестицій був меншим за їхній запит. Але в них були класна команда і відчуття ринку», – каже СЕО INDAX Таша Калінкіна. Важливим аргументом для інвестора став досвід компанії в імпорті та продажах, після якого розпочали власне виробництво.

Що інвестиції дали Virastar? На новому виробництві площею 3200 кв. м почали активно впроваджувати Lean-технології, закупили обладнання. За 3,5 року вдалося вдвічі збільшити кількість SKU металевих виробів, каже Сергій Алексєєнко. Наразі компанія в процесі реструктуризації з кількох юросіб в одну, інвестор бачить зростання, каже Таша Калінкіна.

Від знайомства до угоди

Перед пошуком інвестора бізнесу варто визначити ціль – масштабування, вихід на нові ринки збуту чи розробка нових продуктів, радить засновник консалтингової компанії P Consulting Павло Корнієнко. Прагнення розширення спонукало мережу лабораторій CSD Labу 2016-му залучити партнерські кошти. Виторг компанії був 35,3 млн грн, СЕО Олександр Дудін вирішив звернутися до професора Міхала – власника схожої мережі Biopticka Laborator у Чехії, з яким познайомився за три роки до того. 

«Окрім грошей, я обирав партнера за його широкий нетворкінг та ноу-хау. Він став моїм особистим ментором», – каже Дудін. Залучити інвестора за 33% компанії вдалося на довірі, адже той бачив потенціал у команді та українському ринку, розповідає він.

Партнерство дозволило CSD Lab масштабувати мережу та інтегрувати чеський досвід у сфері лабораторних досліджень, говорить Дудін. За прикладом партнерів написали власне програмне забезпечення, закупили додаткове обладнання та пройшли європейську сертифікацію. 

Попри повномасштабне вторгнення, частка інвестора у компанії здорожчала в сім разів від моменту інвестиції, каже Олександр Дудін. У 2020 році мережа почала розширюватися за моделлю франчайзингу, – в 2023-му виторг зріс до 588,9 млн грн, за даними YouControl.

У меблевого ритейлера Mebelokзалучення інвестора зайняло десятиліття. Від заснування у 2011-му співзасновник Святослав Амелін реінвестував прибуток компанії та разом із колишньою партнеркою Оксаною Донською вкладав власні кошти. На сьомому році Mebelok вони зрозуміли: проєкт вимагає значно більше інвестицій та часу. «Ми мали дефіцит як першого, так і другого», – говорить Амелін.

Візити до українських інвестфондів не дали результатів: проєкт видавався їм замалим, недостатньо структурованим або ж довгоокупним, розповідає підприємець. Домовитися вдалося з литовським підприємцем Піюсом Макаревічюсом – власником онлайн-ритейлера меблів Furniture1, виторг якого у 2019–2021 роках коливався від €1 млн до € 3,7 млн, згідно з даними пошукового ресурсу Rekvizitai. «У нас збігалися цінності, і ми вже були певний час знайомі в меблевій галузі», – пояснює Амелін. У 2021-му новий партнер інвестував у Mebelok через свою болгарську компанію Mamaison EOOD із внеском 8,3 млн грн у статутний фонд, свідчать дані YouControl. Інша частина вкладень була у збільшення капіталу та не передбачала купівлі частки, пояснює він.

На отримані кошти Mebelok збільшив складські запаси та налагодив доставку товару до клієнтів. Ще частину коштів використали на відкриття магазинів – офлайн-мережа компанії зросла із семи до 10 точок. 2021 року мережа виросла в півтора раза, додає підприємець. 

Після початку вторгнення інвестор допоміг компанії кредитом на умовах викупу частки в майбутньому. В березні 2024 року 10% ТОВ «Мебельок Груп» належали ЗАТ «Кі Партнерз», свідчать дані YouControl. Виторг Mebelok торік, за оцінкою Forbes, становив $4,2 млн. «Інвестиції допомогли нам вистояти та продовжити розвиватися, хоча через повномасштабне вторгнення це повільніше, ніж хотілося», – каже засновник Mebelok.

Більшість кандидатів на інвестиції серед МСБ не підходять через незнання власних фінансів, каже Таша Калінкіна з INDAX. Серед 4000 заявок у акселератора 73% відсіяли одразу. «Всі вміють будувати гарні прогнози, але в більшості МСБ немає сформованих P&L, CashFlow та балансу», – каже вона. 

Перед пошуком інвестора спробуйте інші шляхи фінансування, які могли б зменшити ризики для заходу партнера, радить експертка. «Не варто залучати інвестора, коли критично бракує фінансів. Якщо вже спробували кредити і гранти, а ваш бізнес несеться і потребує більше – тоді саме час», – радить Калінкіна.

Читайте також