Час попрацювати над бізнес-кліматом: як Україні привабити інвесторів під час і після війни

Час попрацювати над бізнес-кліматом: як Україні привабити інвесторів під час і після війни

Сергій Фурса (Dragon Capital) Дмитро Боярчук (CASE Україна) та Олександр Почкун (Baker Tilly) у бліц-інтерв'ю про пріоритети інвестування в Україні та як привабити інвесторів під час і після війни

Широкомасштабна збройна агресія росії завдає великої шкоди українській економіці. Так, за підрахунками KSE, тільки в сільському господарстві непрямі втрати через війну сягають $34,25 млрд. Крім того, бізнес несе збитки через постійні відключення електроенергії, спричинені атаками рф на нашу критичну інфраструктуру. Попри це українська економіка повинна функціонувати, аби забезпечити можливість продовжувати давати відсіч ворогу. Очевидно, що без зовнішніх інвестицій не тільки відбудувати країну після перемоги, а й вистояти буде складно. То як спростити життя бізнесу в Україні і що варто робити, щоб залучити інвестиції? Поміркувати над цим InVenture запросили експертів.   

Сергій Фурса, інвестиційний банкір Dragon Capital

Які напрямки діяльність на ринках капіталів сьогодні актуальні?

Якщо говорити про українські ринки капіталу, то хіба що купівля облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). 

Як себе у переважній більшості поводять суб'єкти інвестування? 

Ніяк себе не поводять. Сидять і чекають - закінчення війни, визначеності. 

Яких помилок по відношенню до інвесторів допускається держава, а що навпаки - робить правильно? 

Не знаю. У мене немає відповіді на це питання. Це не ключове, на чому зараз фокусується держава, тому деякі вчинки можуть розглядатися як негативні, але вони є елементами великої, більш важливої історії. 

Чим Україна може привабити інвесторів попри війну?

Нічим.

А якщо буде запроваджено страхування воєнних ризиків? Ми знаємо, що у співпраці з MIGA, структурі Світового Банку, озробляється два пілотні проекти зі страхування воєнних ризиків. 

Страхування ризиків - це зменшення ризиків, але це не про привабливлення інвесторів. Але це дуже важливий елемент, який, якщо запрацює, стане дуже добрим сигналом. Це важливо і буде корисно для держави. Ми сподіваємося, що це запрацює. Це буде великий успіх для всіх - від Світового Банку, який впроваджує це, до Офісу Президента. 

Як захистити заощадження населення?

Треба, щоб гроші були чи в облігаціях, чи в банку на депозиті. 

У гривні чи доларі?

Важлива диверсифікація.

Чи вірите ви в інвестиційний бум після війни?

Вірю.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна 

Яких помилок щодо бізнесу припускається держава, а що навпаки робить правильно?

Держава вважає, що бізнес не потребує поля для маневрів, що він має платити податки й тримає його у жорстких межах. Потрібно переглядати процедури, які ставлять палиці в колеса. 

Чим Україна може привабити інвесторів попри війну?

Якщо чесно, нічим. Страхування ризиків - необхідний компонент, але цього недостатньо. З точки зору інвесторів, які хочуть примножити гроші, навіть після закінчення війни ризики будуть шалені.

Якщо держава залишатиметься корумпованою, буде страшно інвестувати гроші. 

То ви не вірите в інвестиційний бум після війни?

Дуже патріотично говорити, що на нас чекають інвестиційний бум і євроінтеграція, але це не гарантовано. Судова реформа - основна реформа, яку потрібно завершити. Вона буде гарантією залучення грошей. При цьому мають бути не просто антикорупційні органи, потрібно перезавантажити всю систему - починаючи від правоохоронних органів, усі рівні судової системи. Треба набирати нових людей відповідно до критеріїв доброчесності й професійності. Бо може бути людина чесна, але не професійна або професійна, але не чесна. Повинно бути й те, й інше. Верховенство права - буде передумовою нашої євроінтеграції. 

Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер Baker Tilly в Україні

Яких помилок щодо бізнесу припускається держава, а що робить правильно?

Держава майже не спілкується з бізнес-спільнотою. На мій погляд, варто було б поглибити співпрацю щодо відновлення економіки. Що правильного? Є певні державні програми, націлені на підтримку й розвиток малого бізнесу. 

Яким чином можна було б спростити життя бізнесу?

На мій погляд, не потрібно спрощувати бізнесу життя. Потрібно просто дотримуватися законів і введених правил, які сама держава і визначила. Сьогодні є велика проблема в експортерів щодо відшкодування ПДВ. Розумію, є фінансові проблеми у державі через війну. Але, на мій погляд, є значна частка маніпуляцій, бо метод, яким блокується податкова інформація в системі, - здавалося б, давно пройдена історія, але вона спливла в нових реаліях. Разом з тим недоречні на сьогодні будь-які питання, пов’язані з перевірками чи втручанням в діяльність бізнесу, наприклад, з боку органів прокуратури, без попереднього доведення наявності економічних злочинів. Адже бізнес існує не в дуже простих умовах. Бізнес - це платник податків, який формує економічну незалежність держави. 

Чим Україна може привабити інвесторів попри війну?

Війна - це найвищий ступінь ризику. Але, на мій погляд, сьогодні потрібно попрацювати над тим, аби інвестори були готові вкладати сюди в майбутньому. Зараз найкращий час, щоб зробити певні реформи, пов’язані з покращенням інвестиційного клімату. Це в першу чергу судова реформа. Це гарантія недоторканності приватної власності. 

Які галузі, бізнеси, на вашу думку, будуть актуальними для інвестування після війни?

Усі (сміється). Найбільше інвестицій буде спрямовано на відновлення інфраструктури, будівництво, відновлення критичних галузей економіки. Тобто якщо Україна фінансуватиме відновлення, плюс партнери будуть допомагати з фінансуванням, плюс будуть надходити репарації, компенсації, то беззаперечно бізнес піде саме туди. Головне, щоб наша держава намагалася не просто залучити гроші, а потім витратити їх на придбання чогось, а спробувала все ж відновлення здійснювати через релокацію бізнесів в Україну, які хочуть приймати участь у цьому відновленні. Власне кажучи, для того, аби збільшити ланцюжок доданої вартості. Зараз знищується енергетична інфраструктура. Імовірно, державі потрібно буде орієнтуватися на те, щоб значну частину електрообладнання виробляли в Україні, щоб гроші не проходили транзитом через Україну від донорів і поверталися назад виробникам цього обладнання за кордоном. Бажано, щоб держава намагалася відновлення країни здійснювати економічно доцільними шляхами для розвитку власної економіки - через створення робочих місць, нових підприємств з іноземними інвестиціями тощо. 

Читайте також