Для збільшення закордонних вливань, потрібен відповідний інвестиційний клімат

Для збільшення закордонних вливань, потрібен відповідний інвестиційний клімат

Тарас Козак, засновник ІГ “УНІВЕР”: "Для того, щоб домогтися збільшення закордонних вливань, потрібен відповідний інвестиційний клімат"

З початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) на позачерговому засіданні 24 лютого прийняла рішення зупинити розміщення, обіг та викуп всіх цінних паперів. Винятком стали проведення операцій, необхідних для здійснення Національним банком монетарної та грошово-кредитної політики і Міністерством фінансів операцій з обслуговування державного боргу. Згодом у регуляторі дозволили проведення інвестиційним фірмам, які мають статус первинного дилера, операцій з державними цінними паперами - військовими облігаціями на вторинному ринку. І тільки 8 серпня НКЦПФР відновила повноцінну діяльність ринків капіталу та зняла обмеження на операції з цінними паперами та деривативами. Дії регулятора не могли не позначитися на результатах діяльності учасників ринку, зокрема й інвестиційних компаній. Однак це не єдиний фактор. Війна - це шок для всієї економіки. Деякі бізнеси так і не змогли оговтатися від нього. Та деякі встояли. Наприклад, інвестиційна група “Універ”, заснована у 2005 році Тарасом Козаком.

У бліц-інтерв’ю для InVenture він розповів про вплив війни на компанію, інвесторів, а також післявоєнні очікування. 

Пане Тараса, як війна вплинула на роботу інвестиційної компанії, які показники діяльності за перше півріччя?

Можна сказати, що впродовж першої половини року ми працювали збитково. Якщо брати брокерський напрям діяльності, то переважно ми працювали з військовими ОВДП. Дохід був рівно нуль, оскільки ми в компанії відмовилися від брокерської комісії при купівлі військових облігацій. Річ у тім, що між інвестиційними компаніями була негласна домовленість, що торгівля військовими ОВДП - це, в першу чергу, підтримка держави і ЗСУ. По іншим напрямкам діяльності простежувалися невеликі обсяги торгів. Однак це характерно для всього ринку. Довгих 5 місяців інвестиційні фірми (торгівці цінними паперами) смоктали лапу з накопленим жирком. Адже дозволені операції з військовими ОВДП не приносили їм жодної копійки доходу. Крім державного Приватбанку, який і в найскладніші для країни часи заробляв чималу комісію з таких операцій.

Велику кількість інвестфірм просто змило з ринку у небуття.

Тож я пишаюся тим, що інвестиційна Група «УНІВЕР» твердо стояла на ногах, своєчасно проводила всі дозволені операції. Так, нам довелося ”порізати” зарплатню, проте весь колектив групи продовжує працювати для наших клієнтів. 

Які напрями діяльності актуальні сьогодні?

Торгівля державними цінними паперами. Щоправда, зараз проводиться дуже обмежена кількість операцій. Це пов’язано в першу чергу із забороною на виведення коштів за кордон. 

Як можна охарактеризувати інвестиційну активність з боку різних суб’єктів?

У кожній угоді є дві сторони, хтось розміщує, хтось купує. Тому складно відповісти, що переважає. Сказати, що масово заходять інвестори, не скажу. Іноземці переважно виходять, так, це правда. А роздрібні українські інвестори часто не мають фінансових можливостей для купівлі гривневих інструментів. 

В які сфери бізнесу очікується притік інвестицій після війни і що буде з інвестиційними інструментами у майбутньому? 

Гадаю, найбільш цікавими для інвесторів будуть наші агросфера, військово-промисловий комплекс та IT. Загалом інвестувати стане складніше. Гроші (гривні, долари, євро, всі інші валюти) будуть швидко знецінюватися. Криптовалюта, взагалі, обнулиться. Біткоїн та Ефір втратили понад половину від своєї максимальної вартості за півроку. Цілком можливо, що вони зможуть знову вирости на якийсь час. Утім, на багаторічному горизонті ціна на нинішні найпопулярніші криптовалюти наближатиметься до оцінки Лаґард (Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, - ред.), яка сказала про криптовалюту, що "що це нічого не варте".

Яких, на вашу думку, помилок допускає держава щодо бізнесу й інвесторів, а що навпаки робить вірно?

Складне запитання. Влада тільки говорить правильно, а робити… В цілому відчувається сильне регулювання з боку держави. Чиновники, приймаючи рішення, нічим не ризикують - ризикує бізнес - своїми коштами, роботою. Для того, щоб домогтися збільшення закордонних вливань, потрібен відповідний інвестиційний клімат. А це чесні суди, сумлінні правоохоронні органи, які працюють для людей, а не на свої кишені. Також потрібно знизити регулювання, в першу чергу, у сфері податкових відносин, ну і звісно це боротьба з корупцією. Без цього інвестор не прийде. 

Якої інвестиційної стратегії порадите дотримуватися під час війни звичайним українцям?

Найважливіше правило інвестора - диверсифікація активів, розкладати яйця в різні кошики. Мається на увазі інвестувати в різні інструменти, валюти, при цьому і гривня має бути. 

Читайте також