Коли ви думаєте про сучасну Європу, на думку, мабуть, спадають вітряки на пагорбах Нідерландів чи сонячні панелі на будинках в Німеччині. Але за романтичними образами прихована потужна зміна, яка відбувається останніми роками.
Голова правління компанії D.Trading Іван Гелюх підготував для InVenture колонку, в якій розповів, як трансформується енергетичний ринок Європи і яку роль відіграють у них приватні електростанції.
Масовий перехід до "зеленої електрики” розпочався у ЄС після прийняття Директиви 2009/28/ЄС про просування використання енергії з відновлюваних джерел 23 квітня 2009 року. Цей документ встановив для країн-членів обов'язкові цілі щодо збільшення частки відновлюваної енергії у своєму енергобалансі. Ціль була – досягнути 20% частки відновлюваної енергії у загальному кінцевому споживанні енергії до 2020 року, з індивідуальними цілями для кожної країни.
Це стало потужним стимулом для розвитку "зеленої енергетики”, і з тих пір країни ЄС впроваджують політику та інвестиції у розвиток відновлюваних джерел енергії. Але… Чи є шанс, що Європа може стати повністю енергетично незалежною без шкоди для природи?
Стан електроринку ЄС
За інформацією аналітичного центру Ember, у 2023 році виробництво електроенергії з відновлюваних джерел у ЄС досягло 44 % загального виробництва. Це є рекордним показником, бо 40-відсотковий бар’єр подолали вперше в історії. Виробництво з вітру та сонця – основний рушій цього росту (27% у загальній електричній генерації).
Водночас, суттєво зменшилася частка виробництва електроенергії з викопного палива. Принаймні, за даними Ember, у 2023 році виробництво з вугільних електростанцій знизилося на 26%. Тобто, зараз на них припадає лише 12% загальної електричної генерації в ЄС.
Газові електростанції також скоротили виробництво, і зараз займають частку лише у 17% в загальному обсязі електроенергії. Загалом, викопні джерела забезпечують менше третини загального виробництва електроенергії у ЄС. Що стосується інших джерел, то в 2023 році ядерні електростанції, наприклад, забезпечували майже 22%.
Плани та дії ЄС
План ЄС по відношенню до всієї енергетичної системи (електрика, тепло, транспорт) до 2030 року передбачає, що частка відновлюваної енергії в загальному енергоспоживанні повинна досягти щонайменше 42,5% (а за можливістю й 45%). За цією метою відновлювана енергія має бути інтегрована в усі сфери енергоспоживання, а не лише в електричну генерацію.
На початку 2024 року половина електроенергії у Європі вже надходила з відновлюваних джерел, а вітрова за обсягом виробництва обійшла газ, ставши другою після атому. Для прискорення цього процесу, ЄС встановив рекордну кількість нових потужностей сонячної та вітрової енергетики, збільшивши їх на 96 ГВт та 33 ГВт відповідно.
Крім того, країни ЄС підвищують енергоефективність. До 2030 року планується скоротити кінцеве споживання енергії на 11,7%. Це передбачає активні заходи з модернізації систем опалення, оновлення будівель і підвищення енергоефективності промисловості.
Тепер трохи конкретніше про те, як окремі країни ЄС працюють над екологічним виробництвом електроенергії.
Німеччина стала лідером у встановленні сонячних панелей та вітрових електростанцій. У 2023 році країна встановила 9 ГВт нових сонячних потужностей.
Іспанія збільшила частку відновлюваних джерел, особливо у вітровій енергетиці. За 2023 рік країна значно розширила вітрові парки, підвищивши загальну потужність до понад 30 ГВт.
Данія взагалі є одним із піонерів у використанні вітрової енергії. Вітрові електростанції вже виробляють більше електрики, ніж потребує внутрішнє споживання. У 2025 році країна планує продовжити експортувати чисту електроенергію до інших країн ЄС.
Франція робить ставку на ядерну енергетику, яка є головним джерелом електроенергії в країні, забезпечуючи понад 70% виробництва. Але країна активно розвиває й відновлювані джерела, особливо вітрову та сонячну енергію.
Рушійна сила ринку чистої енергії
Ці досягнення були б неможливими без виробників зеленої енергії, від великих компаній до дрібних приватних осіб. Зокрема, багато домогосподарств встановлюють сонячні панелі або вітрові турбіни, а надлишок енергії продають у загальну мережу. Корпорації інвестують у розвиток відновлюваних джерел енергії.
Щоб ця енергія була доступною для всіх, оператори системи розподілу, які приєднують ці джерела до енергетичної мережі, забезпечують баланс і стабільність мережі, дозволяючи енергії надходити до споживачів.
Важливу роль відіграють й енергетичні трейдери. Вони виступають посередниками, купуючи і продаючи енергію на ринку, допомагаючи збалансувати попит і пропозицію.
Підтримка стабільних цін
Реформи ринку електроенергії ЄС, які відбулися у 2024 році, забезпечують більшу стабільність цін як для споживачів, так і для бізнесу. Трейдери, які мають гнучкі контракти та доступ до різних джерел енергії, допомагають знизити залежність від цін на викопне паливо та стабілізувати ринок в умовах коливань. Наприклад, сприяючи переходу до довгострокових контрактів, які дають змогу фіксувати ціну на довгий час.
Розширення відновлюваної енергетики
ергетичні трейдери допомагають додати енергію від сонця і вітру в загальну систему, коли ці джерела доступні. Коли дме сильний вітер або світить сонце, трейдери купують та продають цю енергію на ринку. Це допомагає забезпечити стабільність і доступність відновлюваної енергії, навіть коли погода зміниться, і робить її частиною загальної електричної системи.
Інновації та диверсифікація
Завдяки участі трейдерів ринок стає більш інтегрованим та ефективним. Наприклад, трейдери з сектору нафти і газу можуть використовувати свій досвід для розвитку нових ринків, таких як водень або "зелене" паливо, допомагаючи адаптуватися до вимог чистої енергетики.
Тобто вони створюють умови для більшої конкуренції, залучають інвестиції та допомагають розвивати ринок відновлюваної енергії, як-от вітрової та сонячної.
Звісно, попереду ще багато роботи, але Європа вже довела, що чиста енергія – це реальний шлях до здорового та безпечного майбутнього.
