Протягом двох років повномасштабної війни бізнес в Україні відпрацював усі можливі сценарії криз, зумовлених бойовими діями і військовою агресією: втрату підприємств через окупацію територій, руйнування виробничих потужностей, релокацію бізнесу в інші регіони країни, втрату значної частини персоналу, кардинальну зміну умов логістики, втрату звичних ринків збуту, падіння попиту…
Але на кожен з цих випадків вже є кимось реалізований сценарій реагування, є успішні кейси буквального відновлення бізнесу з попелу. Це демонструє й статистика: Світовий банк покращив оцінку зростання ВВП України в 2023 році до 4,8% порівняно з 2% півріччям раніше. І прогнозує зростання на 3,2% у 2024 році й 6,5% у 2025 році.
Достатній оптимізм протягом трьох кварталів минулого року висловлювали й представники бізнесу: індекс очікувань ділової активності, який замірює Національний банк України, був стабільно позитивним як у контексті очікування зростання обсягів реалізації продукції власного виробництва, так і щодо готовності до інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар.
Можливо, це в тому числі стало причиною наполегливого звернення економічного блоку Уряду до банків щодо активізації кредитування бізнесу на тлі заяв банків, в тому числі Ощаду, про готовність інвестувати в українську економіку.
То які перспективи чекає кредитування великого корпоративного бізнесу в 2024 році?
Сила і слабкість бізнесу у 2023 році
Якщо статистичні й аналітичні дослідження фінансової поведінки приватних осіб та малого бізнесу і доступні в достатній кількості, то з аналітикою по клієнтах великого корпоративного бізнесу все складніше.
Господарський кодекс стандартизує сегментацію юридичних осіб, з огляду на отриманий дохід та кількість співробітників підприємства. Водночас банки в своїй діяльності використовують поглиблену модель сегментації клієнтів, яка в першу чергу базується на належності клієнта до бізнес-групи з певним оборотом й потреби в індивідуальних умовах надання послуг.
Тому статистичні дані не завжди релевантні власній сегментації банків. Але не можна недооцінювати вплив великого бізнесу на економіку країни й не аналізувати його фінансову поведінку всередині сегменту. І я пропоную дані по клієнтах Ощадбанку для такого аналізу.
Ми відносимо до великого корпоративного бізнесу підприємства з річним доходом по бізнес-групі понад 1 млрд грн, працюємо з муніципалітетами та компаніями енергетичного сектору.
За даними публічних джерел, підприємств, які відповідають таким критеріям, в Україні зареєстровано близько 8,5 тисяч. З них майже половина є чи були нашими клієнтами, а близько 30% – активні користувачі послуг Ощадбанку. Тому можна вважати базу для аналізу цілком достатньою для релевантних емпіричних висновків.
У середньому протягом 2023 року ми не спостерігали серед своїх клієнтів реалізації оптимістичних бізнес-очікувань. Загальний ринок кредитування юридичних осіб країни за минулий рік скоротився на 4% (приблизно на 34 млрд грн).
Втім обсяг кредитного портфеля клієнтів корпоративного бізнесу Ощаду протягом 2023 року майже не змінився. При тому, що в 2022 році він (без урахування зміни курсу) зріс на 9,5%.
В той же час обсяг укладених Ощадом протягом 2023 року нових угод у корпоративному сегменті перевищив 27 млрд грн, зокрема більше 30% становлять угоди з підприємствами АПК та ще 7% – угоди з підприємствами оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчування.
Тобто, можна констатувати тенденцію готовності бізнесу до залучення банківського фінансування для реалізації своїх операційних та стратегічних цілей, проте з достатньо обережною позицією щодо вибірки коштів за укладеними кредитними угодами.
Водночас протягом минулого року спостерігалась стійка тенденція до збільшення залишків коштів клієнтів сегменту великого бізнесу на поточних та строкових рахунках. В Ощаді загальний обсяг залучених коштів у 2023 році збільшився в 2,3 разу і вперше за 5 років перевищив обсяг кредитного портфеля корпоративного бізнесу більш ніж на 20%. Для порівняння, в 2022 році середній обсяг кредитного портфеля перевищував обсяг залучених коштів на 55,8%.
По всій банківській системі залишки коштів на рахунках юридичних осіб за минулий рік зросли на 23%.
Тобто клієнти не поспішали витрачати навіть власні кошти, водночас зберігаючи їх в українській банківській системі. В підсумку фінансову стратегію корпоративного бізнесу 2023 року можна охарактеризувати як вичікувальну.
Але наприкінці року ситуація почала змінюватись. В останньому кварталі індекс очікувань ділової активності почав знижуватись і в грудні 2023 року досяг рівня нижче за нейтральний (50 пунктів) й становив 45,7 порівняно з 49,1 у листопаді.
Проте почали давати результати попередні напрацювання і комунікації з клієнтами: кредитний портфель корпоративного бізнесу за останній квартал року стрімко зріс на 13%, по багатьох клієнтах відбулось відновлення лімітів фінансування і відкриття нових лімітів.
Лише протягом грудня- Ощад підтримав два великі інвестиційні проєкти на суму 360 млн грн для компанії, що відновлює зруйнований під час бойових дій завод, і на 60 млн дол. США для агропромхолдину "Астарта-Київ", який будуватиме новий завод з поглибленої переробки сої. Ще кілька аналогічних проєктів знаходиться на стадії попередніх перемовин.
Як бачимо, результати опитувань щодо очікувань бізнесу і динаміка кредитної активності, принаймні в сегменті великого корпоративного бізнесу Ощаду, не завжди знаходяться у прямій кореляції.
Потенційні загрози для бізнесу у 2024 році
Факторами ризику для великого бізнесу у поточному році будуть продовження бойових дій, зниження чи затримка обсягів зовнішнього фінансування країни від наших міжнародних партнерів, стійкість логістичних ланцюжків…
Найбільші ризики – можлива втрата виробничих потужностей через бойові дії або обстріли, складність з експортною логістикою. Втім станом на зараз морські та річкові шляхи доступні для експорту продукції вже не лише аграрного сектору. Відкрито залізничні шляхи.
Звісно, дається взнаки ситуація з тривалим періодичним блокуванням автомобільних шляхів через Польщу, але є надія на вирішення цієї проблеми шляхом політичних перемовин.
Мінекономіки прогнозує навіть зростання експорту цього року на 9,0% і на 19,4% у 2025 році. Все це складається у стримано оптимістичний прогноз щодо перспектив експорту товарів хоча б на рівні 2023 року. Хоч кількісний обсяг експорту у 2023 році й зріс на 112 тисяч тонн порівняно з 2022 роком, у вартісному вимірі показник експорту знизився на 18,7% – до 35,8 млрд дол. США.
Рівень девальвації гривні в грудні становив 4,4%. Національний банк України пояснює це сезонними чинниками й впливом відтермінування міжнародної фінансової допомоги країні. Але загалом у 2023 році офіційний курс гривні відносно долара послабився менш ніж на 4%. Це можна сприймати як незначні ринкові коливання, що не впливатимуть на зміну кредитних ставок. Тим більше що минулий рік вже продемонстрував упевненість, керованість і результативність монетарної політики НБУ: вдалось забезпечити цінову та фінансову стабільність, інфляцію повернуто до керованого рівня, банки зберегли прибуткові фінансові моделі та ліквідність.
Звісно, ніхто не може виключати й песимістичний сценарій розвитку подій: у випадку недостатнього чи значно відтермінованого надходження коштів від міжнародних партнерів у строк до півроку може з’явитись ризик зміни поточного тренду на зниження облікової ставки і, як наслідок, вартість фінансування перестане зменшуватись. Водночас існування цього сценарію може стати й мотиватором для залучення кредитних коштів просто зараз, на найнижчому за останні два роки рівні вартості.
Можливості для бізнесу у 2024 році
З 2024 року великі агрохолдинги та торговельні мережі було виключено з переліку тих, хто може скористатись державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Проте загалом для великого бізнесу це не матиме істотного впливу на обсяги залучених коштів. За великим рахунком він і не був повноцінним учасником програми "Доступні кредити 5-7-9%".
Наприклад, отримував підтримку від держави продовольчий ритейл, який вже не потребує її через стабілізацію логістичних ланцюжків та виробничих потужностей постачальників. Але, приміром, частка укладених із ритейлом кредитних угод за державної підтримки становила лише близько 4,5% кредитного портфеля Ощаду за 2023 рік. Участь у державній програмі "Доступні кредити 5-7-9%" брали й великі аграрні підприємства, але частка таких кредитів так само незначна і не перевищує 1% загального кредитного портфеля корпоративного бізнесу Ощадбанку.
Вартість кредитування поступово знижується. Монетарна політика, яку зважено провадить Національний банк України, вже зумовила зменшення вартості гривневого кредитування до 16-18% по ринку. Середньозваженою ставкою для гривневих кредитів Національний банк України на кінець року назвав 18,9% річних. Якщо ця тенденція продовжуватиметься за інших стабільних чинників, то кредитні ставки до середини року 2024 року можуть знизитись до 15-16%. Для порівняння, у 2019 році середня ринкова ставка кредитування нефінансових корпорацій у національній валюті становила близько 18%, у 2023 році - 19,6% з тенденцією до подальшого зниження. За інших рівних умов у 2024 році математично правильно було б очікувати зростання обсягів кредитування великого бізнесу. Але в реальному житті однієї математики для таких прогнозів замало.
У валюті вартість нашого фінансування по великих інвестиційних проєктах, звісно, коливається залежно від рівня оцінки ризику кожного конкретного кейсу і позичальника, але станом на січень 2024 року можна розраховувати на ставки в межах 7% в доларах і 6% в євро.
2024 рік дає можливість, оцінивши всі логістичні ризики двох попередніх років, вибудувати відносно стійкий експортний ланцюжок. Додаткову надію на розширення обсягів і зниження вартості логістики дає запроваджений цього року механізм страхування суден, які користуються українським морським коридором.
Крім того, зростає маржинальність харчового переробного бізнесу, принаймні того, де використовується рослинна сировина. Маємо тенденцію до постійного зниження цін на сировинну продукцію, яка поступово накопичується через складність її експорту.
Цінова кон’юнктура на ринку зараз сприяє прискоренню термінів окупності проєктів і дає можливість отримувати достатньо високі прибутки на переробці продукції другого-третього циклу. Але така рентабельність можлива, звісно, в першу чергу за наявності гарантованого збуту.
Дедалі більш грунтовно звучать наміри уряду та наших міжнародних партнерів про розбудову військового-промислового комплексу України, що також передбачатиме додаткові можливості для інвестування в нове виробництво цього сегмента економіки.
Замість висновків
Інвестуючи у власне виробництво просто зараз, бізнес матиме як мінімум три преференції: можна залучити кредитні кошти відносно невисокої вартості, мати змогу використовувати недорогу сировину і можливість, завдяки укладеним довгостроковим контрактам зайняти наразі вільні ринкові ніші, які при зволіканні будуть зайняті більш кмітливими конкурентами.
Коли йдеться про вільні ринкові ніші, мова не лише про аграрний сектор і харчову промисловість. Внаслідок бойових дій, руйнувань, окупації територій в країні кардинально змінилась розстановка сил у сегментах легкої, важкої, хімічної промислової. Не кажучи вже про запит на продукцію сектору безпеки і оборони.
Для тих компаній, що готові здійснювати запозичення на українському фінансовому ринку, вікно можливостей у 2024 році є максимально відкритим.
