«Якби Uber починав сьогодні, у нього не було б шансів»
Звіти провідних аналітичних компаній говорять про те, що 2022 рік був дуже складним для венчурних інвестицій, проте на глобальному ринку гроші є. Чому у стартапи почали менше інвестувати?
Кількість венчурних інвестицій, як і інвестицій загалом, дійсно зменшилася, навіть порівнюючи зі складним 2021 роком, — світовий ринок венчурного капіталу скоротився на 35% і становив лише $415 мільярдів.
Глобальна рецесія особливо вплинула на певні вертикалі стартап-індустрії. Наприклад, інвестиції у фінтех-компанії скоротилися на 46%. У 2022 році фінтех-стартапи із США отримали лише $32 мільярди інвестицій, хоча й складають переважну більшість бізнесів на міжнародному ринку. Впала також кількість угод на ринку і змінилася їх географія. Так, попит інвесторів на латиноамериканські стартапи знизився на рекордні 79%, а інтерес до африканських — навпаки, зріс в рази.
Попри все, венчурні фонди мають достатньо капіталу і не припиняють інвестувати. Насамперед, великі фонди, компанії, які вкладаються у стартапи на early-growth stage. Але залучити їх стало набагато складніше, оскільки стратегія інвестування стала іншою.
Як саме змінилася стратегія?
Інвестори стали дуже прискіпливими, почали інакше аналізувати компанії та обирати ті, які менше корелюють з нестабільним сьогодні ринком. Це цілком логічно, зважаючи на очікування інфляції, стагфляції та рецесії.
Якби Uber починав сьогодні, у нього не було б шансів. Тому що період, на якому компанія має генерувати дохід, тепер 1−2 роки, а період окупності — 5−7 років.
Компанії повинні контролювати метрики, ніхто не збирається вкладати в рекламу, яка не працює. Інвестиції йдуть туди, де продають щось реальне, що потрібне потенційним, а ліпше існуючим клієнтам.
Як у цьому контексті змінюються підходи бізнесу?
Перш ніж інвестувати, всі хочуть розуміти тенденції ринку саме на цей проміжок часу. Тож сьогодні час дуже продуманих бізнесів.
У людей повністю змінюється сприйняття цього часу. Наприклад, не всі вже хочуть купувати житло назавжди. Чимало молоді віддають перевагу подорожам і проживанню у різних місцях, регулярно змінюючи міста та навіть країни резиденції. Цей запит добре розуміють девелопери, а тому тренд на будівництво орендного житла зараз, як ніколи, великий. Зокрема, ринок нерухомості в Дубаї (ОАЕ) зріс на 76% у 2022 році, попри те, що вартість помешкань зросла на 14% у середньому.
Відповідно, компанії та бізнеси, які працюють у цьому будівельному кластері, розуміють, що треба бути повністю залученими у цей ланцюжок — від пошуку ділянки до якісного будівництва. Адже схема «збудував-продав-і забув» вже не спрацює: компаніям самостійно потрібно повністю обслуговувати ці орендні будівлі. Наприклад, цим займається наша портфельна компанія GROPYUS — німецький стартап, що проєктує та будує екологічні будинки. Лише за один тиждень вони можуть збудувати цілий поверх!
Зараз ця вагома прогалина між тими, хто придбав ділянку, побудував будинок, і тими, хто його обслуговує, заповнюється стартапами.
Чи змінило це й підходи до пошуку інвесторів?
Змінилися й підходи до пошуку інвесторів, до презентації своїх проєктів, навіть у компаніях Web3. Такого, як було в еру «давай-давай, все зростає», коли на одному папірці могли надсилати свою ідею і кроки з її втілення, і для багатьох інвесторів це було «ок», сьогодні уже немає. Навіть хайпові проєкти переходять сьогодні на стандарти традиційного due diligence.
Загалом, терміни «диверсифікація» та «due diligence» стають дедалі важливішими. Саме вони здатні запобігати кризовим явищам, які ми зараз спостерігаємо у фінансовій системі США. Це дає привід задуматися над тим, як регулюються ризики, чому так сталося, що не проконтролювали, і найголовніше — як цьому запобігти.
Яким стартапам вдасться пережити нинішню економічну кризу?
Фінтех-проєктам, які, наприклад, можуть дозволити собі генерувати й робити продукт із особливими перевагами, та запровадити технологічний контроль свого бізнесу, відійшовши від традиційного підходу.
Вони розуміють, що потрібно звертати увагу на прозору систему ризиків, яка спрацьовує на випередження — тобто до того, як щось трапилося, а не після.
У венчурній, фінансовій та приватній індустрії гроші готові вкладати у класні проєкти, які вирішують справді злободенні питання. Наприклад, як побудувати прозорий бізнес, який не залежить від споживчих настроїв, тому що зараз міжнародна спільнота налаштовується на рецесію.
Ми бачимо, що товари та сервіси зростають у ціні, водночас, заробітні плати стоять на місці, або підвищуються дуже повільно. А це означає, що ми заощаджуватимемо, купуватимемо лише необхідне, від чого неможливо відмовитися.
Тому зараз актуальні ті стартапи, які роблять акцент на технології, що допомагають споживачам не витрачати зайвого. Ті стартапи, які нам «підсовували» різну рекламу й підштовхували до необдуманих покупок, — це вже минуле століття.
А як виживатиме електронна торгівля?
Підкреслюю, понад 80% людей хочуть інвестувати свої гроші в sustainable бренди. Вони не хочуть купувати абищо, вони думають про те, як заощадити.
Великий тренд у споживачів — це second life clothes. Тому що 60% одягу, який виготовляють, викидається на смітник і повністю знищується. Це страшні цифри, це скільки людей працюють марно. Такі компанії, як Rebag, Ettitude та Mirta з нашого портфелю, займаються вирішенням цього питання та користуються величезним попитом серед клієнтів. Варто замислитися, як ми купуємо, й, можливо, «прикрутити» ті компанії, які займаються індустрією e-commerce.
Плюс не зашкодить контролювати та модерувати рекламу, щоб споживачі не робили поспішних висновків та рішень — скажімо, не купували 48 пар шкарпеток, бо так підсвітила реклама.
Ба більше, треба зробити зворотні проєкти. Зараз теми, які обговорюють венчурна індустрія та стартап-екосистема, — як зупиняти людей, які приймають поспішні рішення.
«Три найбільші кластери: люди мають бути ситі, здорові та освічені»
Зважаючи на нові підходи, нові потреби, в які індустрії венчурні інвестори найохочіше вкладають гроші?
Можна виділити три найбільші кластери: люди мають бути ситі, здорові та освічені. Першого можна досягти за рахунок лабораторно-вирощених елементів, так званої lab-grown їжі. Зараз обговорюється ідея будівництва протеїнових виробництв. Коли ми зможемо виробляти стандартні протеїни, а з них робити величезну кількість харчових продуктів — lab-grown боби, молоко, м’ясо, тощо, — це дасть змогу вирішити дві проблеми. Perfect Day, одна з наших портфельних компаній, була однією з перших, хто винайшов штучний білок, і вже отримала понад $700 мільйонів інвестицій.
По-перше, такі компанії прискорюють процес переходу на ethical бізнес, тобто забезпечити себе та споживачів продуктами, які не несуть у собі негативні складові вбитих, а можливо, і хворих тварин. По-друге, забезпечити харчами: все, що можна вирощувати в лабораторії, дає країні можливість бути незалежною від імпорту та прогодувати своє зростаюче населення.
Далі — MedTech й HealthCare. Мета — зробити модель 3D-лікаря, в якого інтегровані кращі знання галузі. Це буде проривом для глобальної екосистеми здоров’я, яка зможе заощадити десятки трильйонів доларів, адже у багатьох регіонах немає доступу до висококваліфікованих лікарів.
Тому стартапи, які за різними напрямками захворювань акумулюють дані та розробляють алгоритми, які дозволяють на основі схожого набору показників робити правильні рішення, — це величезний спектр, в який прогресивно інвестують, і на це гроші є. Зокрема, Celcuity допомагає підібрати найкращі ліки для пацієнта шляхом тестування.
Також в інвесторів є гроші на те, щоб закрити повністю проблему «лікарні на дому». Це величезний тренд, коли всі сервіси, які можна перенести в онлайн, переносяться в онлайн. Як приклад — трекер відслідковування, можливість робити якісь певні процедури на дому, так званий Uber у медицині.
Поряд виникає інший тренд — обслуговування всіх медичних приладів. Цим займаються компанії, які можуть зберігати обладнання на складах, і вчасно доставляти їх пацієнтам. Один такий стартап може обслуговувати не одну лікарню, а безліч, забезпечуючи достатньо високий рівень оптимізації.
Нарешті, коли всі ситі, здорові, час подумати про знання. Треба дати можливість людям здобувати освіту за невеликі кошти — не сплачувати по $50 тис. за приватну школу, а мати цю школу в альтернативному форматі. Це складніше реалізувати для дітей до 13 років, але зі старшими простіше — вони можуть здобувати освіту онлайн.
Ми спостерігаємо за нашою екосистемою, що це дійсно працює. Чимало людей беруть курси онлайн, майстер-класи, а діти навчаються онлайн на різноманітних платформах. Понад 81 мільйон людей вивчають мови, програмування, біологію та інше на Coursera.
Серед таких EdTech стартапів є й українські лідери, зокрема наша портфельна компанія Mate Academy, після випуску звідки понад 2000 студентів вже працевлаштувалися в лідируючих IT-компаніях.
А як щодо вкладень у розвиток ШІ?
Штучний інтелект зараз скрізь. Це, по суті, можливість зібрати аналітичні дані, структурувати їх і виконати це з мінімальними втратами часу. Штучний інтелект інтегрований абсолютно в усі вертикалі, в яких працює бізнес і венчурні інвестиції.
Крім ШІ, актуальна тема останнього часу — кібербезпека та оборонний сектор. Чи вплинула на фінансування таких стартапів, на вашу думку, війна в Україні, та як саме?
Cyber Security — величезний тренд, це ринок на декілька трильйонів. Війна в Україні засвідчила, наскільки системи вразливі, і для всіх це стало своєрідним тривожним дзвіночком. Наша інвестиція CUBE, наприклад, саме займається кібербезпекою в сфері Web3.
Активізувалась робота над цілою низкою sustainable стартапів, які дозволяють країнам бути незалежними та протистояти форс-мажорним обставинам, таким, як, наприклад, віруси та війна.
Найбільша проблема в тому, що ми можемо розвивати високотехнологічні компанії, а є країни, які мислять традиційно і абсолютно не вписуються в те, що ми робимо і куди ми рухаємося зі своїми технологіями.
Водночас, останнім часом навіть консервативні інвестори (такі, скажімо, як банки) все частіше вкладаються у криптовалютні стартапи. Чи інвестує ваш фонд у такі проєкти та чому?
Ми інвестуємо в криптостартапи. Наші категорії, за якими ми слідкуємо, — DeFi та Blockchain. У нас є чимало успішних стартапів, у тому числі ІРО крутої компанії у фінтеху. Ми знаємо ринок, у нас понад 3 тис. інвесторів, у нас багато друзів із нетворку, які дійсно інтегровані в ці компанії.
Це дає нам змогу розуміти, чи це реальна технологія зі створення рішення, чи просто черговий проєкт, який робить щось трішки краще, ніж це було до цього. Зокрема, у грудні 2022 року, наш фонд проінвестував в український стартап Utorg, який займається інфраструктурою для обміну криптовалюти та біржування. У нашому інвестиційному портфелі є також такі компанії, як: Mystic Games, Amuzed, 101.xyz, MoonPay, Gemini, та Alt, що охоплюють величезний спектр послуг у сфері блокчейну — від гейміфікації навчання до NFT.
Порада всім, хто хоче інвестувати у крипту, — потрібно детально розбиратися, що стоїть хоча б за кожним із тих токенів, які ви купуєте. Це ж саме стосується ринку акцій, облігацій. Розберіться, вивчіть, а тільки після того ухвалюйте свідоме рішення. Якби кожен розумів, що стоїть за компанією, акції якої він чи вона хоче придбати, думаю, багато хто цього б не робив. Сьогодні зовсім не час для спекуляцій.
Інвестори готові давати гроші стартапам, які бачать Україну, як основний ринок
Чи вписуються українські стартапи у глобальні тенденції?
Насправді в України зараз великі перспективи. У нас багато компаній родом із України, які підняли купу грошей, — Solana, Preply, People.аі, Avrora, Everlane, сотні інших. Тому український нетворк існує, і якщо наші молоді стартапи користуватимуться ним, їх шанси на успіх збільшаться. Серед нішових індустрій, українські фаундери теж не пасуть задніх — 80 web3 стартапів українського походження підняли інвестицій у понад $1 мільярд лише за останні 5 років!
На що молодим стартапам порадите звернути увагу, щоб успішно конкурувати?
По-перше, бути максимально стійкими, робити фокус на системність, на BigTech, MilitaryTech, Biotech, та Digital Health. Це ніші, де є великі перспективи заснувати свої бізнеси. Лише за період із жовтня 2022 року до січня 2023 року, інвестори вклали понад $7 мільярдів у стартапи, які займаються сферою оборони та аеропростору.
По-друге, нарешті, всі припинили гнатися за мільярдними проєктами. Тому треба створювати в Україні компанії, які орієнтуються на екзити від $10 млн. Таким стартапам буде комфортно і в українській екосистемі, і це дасть змогу колегам із Європи легко долучитися. Не треба ставити собі нездійсненні цілі.
Взагалі, зараз треба користуватися можливістю отримати пораду від своїх колег із інших країн, які досягли успіху у тому чи іншому напрямку. Всі розуміють ситуацію, в якій ми знаходимося, і готові допомагати.
Тобто українцям і українським стартапам зараз набагато легше отримати безкоштовну консультацію або пораду у людей, які пов’язані з тією вертикаллю бізнесу, в якій функціонує стартап.
Наскільки в українські стартапи готові інвестувати кошти?
Війна — це завжди форс-мажор. Всі розуміють ризики. Є інвестори, які пригальмували, а є ті, які заявили, що готові вкладати гроші в українські стартапи ще більше. Зокрема, польсько-американський венчурний фонд ffVC оголосив про створення нового фонду з капіталом у $50 мільйонів, який інвестуватиме виключно в українських засновників і стартапи.
Як приклад, Український фонд стартапів. За два роки роботи він надав грантову підтримку 250 стартапам на суму $6,3 млн. До речі, стартапи, які фонд проінвестував за весь період роботи, підняли в 10 разів більше інвестицій і вдесятеро більше найняли людей. Тобто ця система працює. Також є приватні інвестори, які знають, як інвестувати, і готові інвестувати в українські стартапи вже зараз.
Сьогодні можна багато чого робити, не чекаючи на кінець війни. Якщо зараз на ранній стадії проінвестувати у правильний стартап, то після війни він може зробити крутий вихід та вистрелити.
А як щодо вашого фонду?
TA Ventures має 220+ інвестицій, 70 екзитів, 10+ юнікорнів, 6 IPO. Ми продовжуємо інвестувати в технологічні стартапи на ранніх стадіях, які формують галузі завтрашнього дня в США, Європі та за їх межами.
Працює наш клуб ангелів-інвесторів ICLUB Global, який дає можливість робити small-ticket інвестиції в успішні світові технологічні компанії, в які інвестує TA Ventures. Ми показуємо лише ті компанії, в які інвестуємо самі, і з якими проводимо повний due diligence. Вже відкрито 15 клубів у Європі, Центральній Азії, Азії та на Близькому Сході. ICLUB Global працює в Польщі, Швейцарії, Сінгапурі, Португалії, Азербайджані, ОАЕ, Австрії, Узбекистані, Іспанії, Великій Британії, Монако, Казахстані, Кіпрі, Україні. У планах на 2023 рік відкрити 10+ нових локацій, зокрема, в декількох містах США, Таїланду, В'єтнаму, Саудівської Аравії тощо.
Також активно розвивається Wtech Global — бізнес-ком'юніті для жінок-лідерок у tech та digital. Сьогодні у Wtech вже 5000+ учасниць, відкрито 30+ чаптерів у 18 країнах: Україна, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, США, Португалія, Швейцарія, Польща, Франція, Іспанія, Австрія, Сінгапур, ОАЕ, Саудівська Аравія, Казахстан, Узбекистан, Кіпр, Азербайджан. Наша мета — 50 000 учасниць у 2025 році.
Як війна вплинула на розмір інвестицій, які готові вкладати в українські стартапи?
Чеки впали, вони повернулися на рівень 2017−2018 років. Але не тільки через ситуацію у країні — радше, через те, що оцінки компаній змінилися. Це стосується саме зміни підходу, адже загальна оцінка українських стартапів зросла у 3,3 рази з 2020 року.
Всі чітко контролюють оцінку, яку прив’язують до того, коли компанія стане прибутковою, який дохід отримуватиме у наступні роки, що схоже вона вже робила.
Чи є сенс, на вашу думку, українським стартапам орієнтуватися, насамперед, на потреби та запити України?
Так. Інвестори готові давати гроші стартапам, які, насамперед, заробляють і бачать Україну, як основний ринок. Зараз всі розуміють, що сьогодні в країні попит на нові вертикалі, які ми хочемо робити в рамках нового тренду стійкості.
Всі знають, що українці вміють працювати й готові робити це понаднормово, це імпонує світу. Плюс ми вже будували класні системи за невеликі кошти, і вони швидко ставали прибутковими. Ба більше, українські проєкти створюють у 5 разів більше робочих місць на кожен інвестований євро, порівнюючи з рештою Європи. За усе це українців і люблять.
Загалом, інвестори готові краще підтримувати надійні стартапи, які заробляють навіть в одному конкретному регіоні. Краще розвивати ці компанії, які будуть лідерами на своїй території, ніж розпорошувати свою увагу на безліч географій і ніде не бути лідером, не мати впізнаваності.
Я бачу, як ніколи, перспективу для наших компаній залучати інвестиції — як локальні, так і міжнародні. Багато фондів збільшили свої бюджети на Україну. Є ціла мапа екосистеми інвесторів, які сьогодні придивляються до України. Тому можливість стартувати є. Ситуація у світі працює вся на нас.
