Протягом наступних 6-12 місяців в Україні зʼявляться інвестиційні раунди в оборонні стартапи на $20 млн, запевняє ексрегіональна директорка Lockheed Martin у Південній, Центральній та Східній Європі Монік Браун. Поки що публічні раунди рідко перевищують $3 млн.
З лютого 2024 року Монік Браун входить до правління українсько-американського оборонного акселератора MITS Capital з цільовим розміром $50 млн.
«Я не типова американка, яка приїжджає сюди й думає: «О, тут нічого немає», – каже Forbes ексрегіональна директорка Lockheed Martin у Південній, Центральній та Східній Європі Монік Браун. В американському виробнику артилерійських систем Himars вона працювала у 2017-2021 роках.
Що зараз заважає українському DefenceTech сектору виростити компанію розміру Lockheed Martin?
В Україні є неймовірно інноваційні компанії, що не бояться викликів, готові інвестувати час і гроші, щоб розвивати необхідні для поля бою продукти. Розробники не чекають на інвестиції, щоб діяти. Але їм потрібно більше грошей.
Не всі інвестори готові вкладати кошти у ризик. Спочатку ми маємо виграти війну. Прибутки – другий пріоритет. Тому потрібно більше партнерств із західним приватним сектором, який готовий йти на ризик, бо бачить цінність.
Багато українських компаній через експортні обмеження вимушені мати дві юрособи, наприклад, у Польщі, Латвії чи Естонії. Ці компанії є привабливими для інвестицій з боку тих, хто веде великий бізнес у цих країнах. Також уряди цих країн могли б виділяти кошти. Це допомогло б розвивати технології як там, так і в Україні.
Ви почали працювати в Україні у лютому 2024-го. Чи збіглися ваші очікування про місцеву DefenceTech екосистему з реальною ситуацією?
У мене є перевага – я давно працюю з виробництвами та науковими колами Східної Європи. Тож я не типова американка, яка приїжджає сюди й думає: «О, тут нічого немає». Насправді тут є найблискучіші науковці та інженери, з якими я коли-небудь працювала у своєму житті.
Під час роботи у Lockheed я співпрацювала з Варшавським технічним університетом. Багато років вони були партнерами нашого підрозділу Skunk Works у Каліфорнії, де займалися божевільними проєктами.
Вони усвідомили наявний у Східній Європі талант, почали підтримувати студентів. Це створило потік талантів, оскільки в США є критична нестача інженерів. Аналогічний проєкт варто впровадити з українцями.
Що має переконати американських технологічних гігантів оборонної індустрії?
Українці дуже швидко вдосконалюють технології. У квітні я зустрічалася з однією компанією, яка взагалі не мала, що показати. Через п’ять місяців вони опинилися на вершині галузі, продемонстрували свої розробки на фронті й випередили конкурентів. Я познайомила їх із трьома американськими компаніями, адже з такою швидкістю я не стикалася у своєму досвіді.
І я не усвідомлювала, що будуть партнерства між американськими та українськими компаніями. Я думала, що MITS Capital доведеться приїхати в США й буквально тягнути американські технологічні компанії сюди, хоч би як вони опиралися.
Але це не так. Вони вже є тут. Vermeer – американська компанія, що має українську «дочку». Вона вже співпрацює з трьома іншими компаніями й робить інноваційні проєкти.
В Україні є низка викликів, такі як корупція та несприятливе інвестиційне середовище. Але думаю, що спільні українські та американські підприємства можуть бути більш прийнятними для деяких інвесторів.
Інвестори в оборонні стартапи
Чи відомо вам, щоб українські оборонні стартапи залучали великі інвестиції у десятки мільйонів доларів?
Ви побачите такі інвестиції протягом наступних 6-12 місяців. Я знаю дві компанії, які або отримають такі інвестиції, або навіть будуть придбані. Не можу називати їх.
Про яку суму інвестицій йдеться?
Я чула про $20 млн.
Партнер оборонного фонду D3 Антон Верховодов казав, що американські та європейські інвестори не готові ще інвестувати в українські компанії. Інвесторів цікавлять технології подвійного використання. Наскільки це суттєва перепона?
Вони віддають перевагу технологіям подвійного призначення, бо це допомагає обходити експортні обмеження з України. Але український уряд працює з компаніями, щоб знайти способи захистити те, що їм потрібно в країні, але водночас знайти можливості для розвитку цих компаній за кордоном.
Нам потрібно бути більш агресивними в пошуку рішень і створювати середовище, яке дозволяє інвесторам вкладати тут гроші. Водночас ті іноземні компанії, які ще зважують ризики, можуть колись програти конкуренцію. Буде цікаво спостерігати, коли українські компанії братимуть участь у тендерах разом із ними на контракти урядів США чи НАТО.
Які ваші ключові досягнення у MITS Capital?
Я читаю лекції стартапам у нашій акселераційній програмі та є ментором для деяких компаній. Наприклад, для розробника систем радіозвʼязку для дронів Teletactica.
Мені приємно бачити, як Teletactica веде переговори з великою американською виробничою компанією, яка згодом розповідає мені, що те, що робить Teletactica, більше не робить ніхто. Для мене це справжня валідація , що ми не просто робимо продукти швидше та дешевше, а створюємо інновації.
Також на лекціях я розповідаю, як працювати з індустрією. З власного досвіду роботи з багатьма клієнтами я знаю, як взаємодіяти з регуляторами, імпортом, експортом тощо.
Українські компанії дуже наполегливі. Їхні презентації – на світовому рівні. Це також свідчить про важливість акселераторів, де вони отримують наставництво, відгуки та рекомендації, як ставати зрілими не лише в розвитку своєї технології, а й у взаємодії з інвесторами та індустрією.
