2025 рік як переломний для кліматичних інвестицій
2025 рік продемонстрував, що глобальний енергетичний перехід перестає бути декларативною політикою й остаточно входить у фазу масового капіталовкладення. Попри війну, геополітичну нестабільність і зростання попиту на енергію, інвестиції в низьковуглецеві технології досягли рекордних рівнів.
За оцінками BloombergNEF та міжнародних енергетичних аналітичних центрів, сукупні глобальні інвестиції в clean energy у 2025 році перевищили $2,2 трлн, що:
-
майже вдвічі перевищує вкладення у викопне паливо;
-
формує новий “базовий клас активів” для інфраструктурних і пенсійних фондів;
-
змінює логіку капіталу: від ESG-мотивованих вкладень до економічно раціональних.
Інвестконтекст: кліматична трансформація стала макротрендом з передбачуваними грошовими потоками, а не венчурною історією.
ВДЕ вперше закрили весь приріст попиту на електроенергію
Один із ключових фактів 2025 року — сонячна та вітрова генерація забезпечили 100% приросту глобального попиту на електроенергію. Це означає, що:
-
нові електростанції на викопному паливі вперше не були необхідні для покриття зростання споживання;
-
renewables стали дефолтним вибором для нових інвестицій;
-
мережі переходять у фазу структурної перебудови.
Інвестконтекст: фокус зміщується від “чи працюють ВДЕ?” до як масштабувати, балансувати та монетизувати.
Energy storage — центральний елемент нової енергосистеми
Bloomberg підкреслює, що накопичення енергії (battery storage) у 2025 році стало не допоміжною, а системоутворюючою технологією.
Без storage:
-
renewables створюють цінову волатильність;
-
зростає ризик blackout;
-
обмежується інтеграція нових потужностей.
Саме тому:
-
інвестиції у BESS зростають швидше, ніж у генерацію;
-
банки почали приймати storage-проєкти як bankable assets;
-
формується вторинний ринок (M&A, refinancing, asset rotation).
Політика: менше субсидій — більше індустріальної логіки
Матеріал Bloomberg наголошує: у 2025 році кліматична політика у США, ЄС та Азії еволюціонувала від:
“стимулювати будь-якою ціною” до “будувати локальні ланцюги вартості та енергетичну безпеку”.
Ключові акценти:
-
локалізація виробництва (батареї, обладнання);
-
інфраструктурні стимули замість прямих грантів;
-
climate finance як елемент національної безпеки.
Український контекст: чому ці тренди критично важливі саме зараз
1. Україна — ринок дефіциту, а не профіциту енергії
На відміну від більшості країн ЄС, Україна входить у climate-перехід із:
-
структурним дефіцитом генерації;
-
зруйнованими ТЕС та ГЕС;
-
високою волатильністю цін;
-
фізичним попитом на гнучкі та швидкі рішення.
Це робить energy storage, gas-based flexible generation та hybrid-моделі економічно виправданими без субсидій.
2. Storage в Україні — це не ESG, а survival economics
В українських умовах BESS:
-
замінює пікову генерацію;
-
забезпечує резерв для критичної інфраструктури;
-
дозволяє арбітраж цін (day-ahead / balancing);
-
є привабливим для private capital + DFI.
Очікування ринку:
-
активний вхід фондів у 2025–2027;
-
M&A у distributed generation;
-
build-to-sell проєкти (як Encraft, gas + storage).
3. Вікно можливостей до 2028–2029 років
Як і глобально, в Україні формується обмежене за часом інвестиційне вікно:
-
поки енергоринок нестабільний;
-
поки дефіцит генерує надприбутковість;
-
до повної інтеграції в ENTSO-E та вирівнювання цін.
Саме в цей період інфраструктурні та стратегічні інвестори можуть зафіксувати підвищену IRR.
Висновок
Матеріал Bloomberg підтверджує глобальний тренд:
кліматичні інвестиції стали core-економікою, а не нішевим ESG-сегментом.
Для України це означає:
-
energy & storage — один із найшвидших шляхів залучення приватного капіталу;
-
високий потенціал M&A у 2026–2028;
-
формування нового класу інфраструктурних активів.
