У 2025 році інвестиції в елеваторну інфраструктуру України суттєво змінили свою структуру: замість масштабного будівництва нових зерносховищ аграрні компанії зосередилися на модернізації, енергоефективності та поетапному розширенні існуючих потужностей.
За оцінками учасників ринку, близько 80% інвестиційних проєктів у 2025 році припадали на модернізацію та розширення існуючих елеваторів, тоді як лише 20% — на будівництво нових зерносховищ. Така структура інвестицій свідчить про обережний підхід аграріїв до капіталовкладень в умовах воєнної економіки.
Експерти зазначають, що ринок перебуває у фазі оптимізації ресурсів: інвестори реалізують невеликі, поетапні проєкти, які швидко покращують операційну ефективність і дозволяють управляти логістикою зерна та грошовими потоками.
Серед прикладів інвестицій у розширення елеваторної інфраструктури, які реалізовувалися у 2025 році:
-
Житомирська область — на одному з елеваторів змонтовано другу чергу комплексу з двома силосами об’ємом 2141 м³ і 3628 м³, а також силосами-хоперами для оперативного відвантаження зерна та автоматизованою зерносушаркою Brice-Baker.
-
Фермерське господарство «Моя надія» у Житомирській області збудувало четверту чергу елеватора із силосом об’ємом 6722 м³, збільшивши загальні потужності комплексу до 30 тис. т зберігання.
-
Група Tekom Agro на Одещині розширила потужності елеватора ТДВ «Чорноморець» на 5 тис. т, побудувавши безкаркасний арковий ангар площею 2,4 тис. м².
-
Група компаній VITAGRO у Хмельницькій області інвестувала у встановлення двох силосів загальною місткістю 11 тис. т, а також підготувала майданчик для тимчасового зберігання зерна в рукавах на 15 тис. т.
Окремі інвестиції були спрямовані і на будівництво нових об’єктів. Зокрема:
-
у Волинській області запущено новий зерновий комплекс із загальною місткістю 8,5 тис. т, із планами подальшого встановлення додаткових силосів;
-
у Хмельницькій області реалізується проєкт будівництва елеватора на 40 тис. т одночасного зберігання;
-
на Черкащині компанія «Агроплюс 2006» запустила першу чергу елеватора на 5 тис. т, із проєктною потужністю 15 тис. т.
Одним із найбільших реалізованих проєктів став запуск елеватора «Вікінг-Південь» компанії «Золотий врожай» в Одеській області із потужністю 105 тис. т одночасного зберігання. На об’єкті встановлено 14 силосів PRADO, транспортне обладнання AGI та систему очищення зерна Bühler.
Продаж лінійного зернового елеватора 30 000 тонн у Вінницькій області
Водночас великі аграрні компанії спрямовували інвестиції переважно не на розширення площ зберігання, а на модернізацію технологічних вузлів, автоматизацію та енергоефективність. Наприклад, на кількох елеваторах групи «Агропросперіс» встановлено сонячні електростанції з системами накопичення енергії (BESS) та генераторами, що дозволяє зменшити залежність від зовнішнього енергопостачання. Зерносховище «Агродар-Бар» забезпечує близько 50% потреб в електроенергії завдяки сонячним панелям.
Додатковим джерелом інвестиційної підтримки для фермерів стала міжнародна допомога: ФАО у 2025 році передала 615 модульних зерносховищ малим і середнім агровиробникам у прифронтових областях.
Експерти очікують, що у 2026 році інвестиції в елеваторну інфраструктуру залишатимуться переважно децентралізованими та поетапними, із фокусом на енергонезалежності, автоматизації та будівництві невеликих регіональних елеваторів безпосередньо біля виробництва. Масового будівництва великих експортних зернових хабів у найближчій перспективі не прогнозується.
