Український агрохолдинг «Кернел» залучив €100 млн фінансування від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) для будівництва своєї першої вітроелектростанції. Про це компанія повідомила 25 серпня.
Кредитна угода передбачає фінансування будівництва вітроелектростанції потужністю 94,5 МВт у центральній частині України. Кошти надаються в межах окремої програми EIFO, спрямованої на підтримку інвестицій та відновлення економіки України.
До складу вітроелектростанції увійде 21 вітротурбіна, постачанням та встановленням яких займатиметься данська компанія Vestas — один із найбільших світових виробників обладнання для вітроенергетики. Окрім генерації електроенергії, проєкт передбачає створення промислових систем накопичення енергії, які використовуватимуться для балансування виробництва та забезпечення додаткової потужності в періоди пікового попиту.
Угоду було підписано за участю міністра бізнесу та конкурентоспроможності Данії Мартіна Лідегора. Від початку повномасштабної війни EIFO профінансував уже понад 30 проєктів в Україні. Вітроелектростанція «Кернела» стане другим проєктом у сфері вітроенергетики в Україні, який отримує фінансування данського фонду.
Для Vestas український ринок також є одним із напрямів розвитку. Компанія має понад 203 ГВт встановленої потужності у всьому світі. В Україні на встановлену або таку, що перебуває на етапі будівництва, потужність Vestas припадає близько 888 МВт.
Інвестиції у вітроенергетику є частиною масштабнішої програми «Кернела» з розвитку відновлюваної енергетики. Компанія також встановлює сонячні панелі на своїх елеваторах і будує сонячну електростанцію потужністю 106 МВт на півдні України.
Розвиток власної генерації відповідає довгостроковій ESG-стратегії «Кернела», яка передбачає декарбонізацію виробничих процесів, зниження залежності від зовнішніх джерел електроенергії та зменшення енергетичних ризиків. У межах одного з проєктів компанія планує розпочати з пілотної сонячної установки потужністю 250 кВт, а надалі збільшити її потужність у десятки разів.
Інвестиції у відновлювану енергетику стали для «Кернела» одним із ключових напрямів залучення зовнішнього фінансування. У квітні 2026 року компанія вперше від початку повномасштабної війни залучила $45 млн фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Кошти призначалися для реалізації проєкту у сфері сонячної енергетики.
«Кернел» є одним із найбільших агрохолдингів України та провідних світових експортерів соняшникової олії. Після початку повномасштабного вторгнення компанія була змушена суттєво перебудувати логістику через блокаду українських портів та нестабільну роботу зернового коридору. Водночас агрохолдинг почав активніше інвестувати у власну енергетичну інфраструктуру, прагнучи зменшити залежність від зовнішнього енергопостачання.
Операційні показники компанії у 2026 фінансовому році демонструють збереження високої активності основного бізнесу. У третьому кварталі фінансового року, який охоплює січень–березень 2026 року, «Кернел» збільшив переробку олійних культур та обсяги перевалки через морські термінали, незважаючи на періодичні зупинки роботи через повітряні тривоги.
Переробка олійних культур за квартал зросла на 17% у річному вираженні — до 986 000 тонн. У компанії пояснюють це насамперед стабільною пропозицією соняшнику на внутрішньому ринку. Продажі соняшникової олії за цей період збільшилися на 7% — до 373 000 тонн.
