Економіка України у 2026 році зростатиме повільно — на рівні близько 1% — та функціонуватиме в умовах збереження війни, дефіциту бюджету і електроенергії. Водночас макрофінансова стабільність, помірна інфляція та контрольована девальвація гривні збережуться. Про це заявив засновник інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала під час заходу Global Outlook: Success in Adversity, організованого Європейська Бізнес Асоціація.
Інвестиції: повернення до довоєнних обсягів
За словами Фіали, у 2026 році Dragon Capital планує перевищити довоєнний рівень інвестицій в Україну.
«Ми вже збільшили наші інвестиції упродовж двох років, а минулого року досягли майже показників довоєнного рівня. Цього року плануємо їх перевищити».
Йдеться приблизно про $100 млн нових інвестицій, які вже реалізовані або перебувають у процесі впровадження.
Прогноз ВВП та дефіцит електроенергії
Dragon Capital прогнозує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 1%, а у 2027 році — 1,8%.
«Ми базуємо наші прогнозні показники на тому, що війна і надалі триватиме, і також очікуємо дефіцит електроенергії».
За оцінками інвестора, середньорічний дефіцит електроенергії може зрости до 10% у 2026 році проти 4% у 2025-му. Додатковий тиск створює холодніша зима — середні температури на початку року приблизно на 8 градусів нижчі, ніж торік, що збільшує споживання електроенергії.
Водночас із покращенням погодних умов навесні та продовженням інвестицій в енергетику ситуація може стабілізуватися.
Бюджет, міжнародна підтримка та курс гривні
Очікуваний дефіцит державного бюджету у 2026 році становитиме близько $50 млрд. Проте, за словами Фіали, міжнародна підтримка — включно з програмами ЄС, ERA, Ukraine Facility та співпрацею з Міжнародний валютний фонд — дозволить зберегти макрофінансову стабільність і навіть наростити міжнародні резерви НБУ.
Dragon Capital очікує помірну девальвацію гривні в межах 3–7%, що є нижчим показником за прогнозовану інфляцію (близько 7,5%).
«Я частково розчарований МВФ»
Окремо Фіала критично оцінив компроміс між МВФ та урядом України щодо перенесення частини вимог із категорії prior actions на майбутнє.
«Я частково розчарований Міжнародним валютним фондом і їхнім компромісом з урядом щодо попередніх дій, які ми вже мали б виконати».
Зокрема, йдеться про:
-
запровадження ПДВ на міжнародні посилки;
-
розширення застосування ПДВ для частини приватних підприємців (ФОПів).
«Я не розумію, чому український уряд повинен субсидіювати китайських виробників і китайський експорт, не накладаючи ПДВ на імпортні товари».
Фіала також наголосив на необхідності рівних правил оподаткування:
«Я думаю, що банки не повинні платити 50% корпоративного податку на прибуток, тоді як інші не сплачують ПДВ і платять лише 5% єдиного податку. Правила мають бути однаковими для всіх».
Іноземні інвестиції: безпека — ключовий бар’єр
Коментуючи перспективи залучення іноземного капіталу під час війни, Фіала підкреслив, що головним стримувальним фактором залишаються безпекові ризики.
Навіть масштабні реформи — приватизація, лібералізація, дерегуляція — не компенсують воєнний ризик повністю. Водночас компанії, які вже працюють в Україні, демонструють готовність розширювати бізнес за умови продовження ринкових реформ.
«Ті, хто вже працюють в Україні, готові розглянути розширення бізнесу. Для них важливим фактором залишаються саме реформи».
