Після повернення нижчих цінових лімітів з 31 березня 2026 року український енергоринок знову отримав сигнал про регуляторну нестабільність, тоді як балансуючий сегмент уже обтяжений боргами на десятки мільярдів гривень, а історія зі «старими» небалансами перетворилася для частини інвесторів на багаторічні суди.
Український бізнесмен і засновник енергетичного холдингу Ігор Тинний заявив, що адміністративні обмеження цін, накопичені борги та проблеми небалансів формують системну кризу на енергоринку. За його словами, саме втручання в ринкове ціноутворення через прайс-кепи стало одним із чинників появи багатомільярдних боргів, а суперечливі правила розрахунків небалансів призвели до того, що інвестори зазнали фінансових втрат і роками відстоювали свої права в судах.
Ключовий контекст цієї заяви — останнє рішення НКРЕКП щодо цінових обмежень. Постановою від 16 січня 2026 року регулятор тимчасово встановив верхні прайс-кепи на рівні 15 000 грн/МВт·год для ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку і 16 000 грн/МВт·год для балансуючого ринку. Але вже з 31 березня 2026 року ринок повернувся до нижчих погодинних обмежень: 5 600–6 900 грн/МВт·год на РДН/ВДР та 6 600–8 250 грн/МВт·год на балансуючому ринку поза вечірнім піком. Ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький після цього заявив, що повернення до жорсткіших прайс-кепів уже спровокувало нову хвилю відключень і знову підірвало довіру інвесторів до нової генерації.
Ще до цього рішення EBA закликала НКРЕКП не знижувати чинні ліміти, наголошуючи, що вищі прайс-кепи підтримують імпорт електроенергії, створюють економічні передумови для нової генерації та дозволяють інвесторам прораховувати окупність проєктів розподіленої генерації, зокрема когенерації. У бізнес-асоціації прямо попереджали, що нижчі обмеження можуть зробити маневрову генерацію економічно невигідною.
Паралельно ринок залишається затиснутим у борговому ланцюгу. За оцінкою Всеукраїнської енергетичної асамблеї, на початок 2026 року заборгованість учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» сягнула близько 42 млрд грн, тоді як борг самого системного оператора перед виробниками електроенергії перевищив 22 млрд грн. Це означає, що проблема для інвесторів уже давно вийшла за межі дискусії про тарифні параметри й перейшла у площину ліквідності, платіжної дисципліни та банківської придатності нових проєктів.
Окремим джерелом недовіри до ринку залишаються так звані «старі» небаланси у ВДЕ. Профільні юристи та галузеві асоціації нагадують, що у 2021 році регуляторна формула фактично поклала на виробників «зеленої» енергії не лише їхню власну відповідальність за небаланси, а й частину торгового небалансу Гарантованого покупця. 8 вересня 2022 року Верховний Суд визнав цю формулу незаконною, однак ринок ще довго жив у режимі правової невизначеності, а справедливіші правила з’явилися лише у 2024 році. Саме тому тема небалансів перетворилася на довгу серію спорів із ГарПоком і регулятором, а виробники ВДЕ у 2024 році навіть отримували пропозиції заліку, які фактично змушували визнавати борги, нараховані за формулою, уже скасованою судом.
Для інвестринку це означає одне: дефіцит потужностей сам по собі ще не гарантує приплив капіталу. Поки правила ціноутворення можуть різко змінюватися, борги на балансуючому ринку наростають, а наслідки старих регуляторних рішень роками розбираються в судах, проєкти в маневровій, газовій, когенераційній та відновлюваній генерації залишатимуться дорожчими для фінансування і складнішими для структурування. Саме на втраті передбачуваності й акцентують Тинний, EBA та юристи, які супроводжують спори на ринку ВДЕ.
