Контакти
Банкрутство Полтавського ГЗК: юридичний спір чи системний ризик для Ferrexpo?

Банкрутство Полтавського ГЗК: юридичний спір чи системний ризик для Ferrexpo?

Суд відкрив провадження у справі про банкрутство Полтавського ГЗК (Ferrexpo Poltava Mining): що відомо і чому це важливо

В Україні суд першої інстанції відкрив провадження у справі про банкрутство щодо Ferrexpo Poltava Mining (FPM) — української «дочки» Ferrexpo, яка управляє активом, відомим як Полтавський ГЗК. Компанія заявила, що рішення ухвалив Господарський суд Полтавської області, а також було призначено арбітражного керуючого (інсолвенсі-менеджера).

Що стало тригером банкрутства

Провадження ініційовано заявою ФК “Maxi Capital Group” на 4,727 млрд грн — це вимоги за оспорюваними поруками, за якими Maxi Capital стверджує, що Полтавський ГЗК/ FPM гарантував зобов’язання банку “Фінанси та Кредит” за кредитними договорами. Сам банк перебуває в ліквідації з 2015 року після визнання неплатоспроможним.

Ключова деталь: паралельно триває розгляд у Верховному Суді

Ferrexpo нагадує, що у січні 2024 року апеляція підтвердила вимоги на 4,727 млрд грн, але Верховний Суд у квітні 2024 року зупинив потенційне примусове виконання цього рішення на час перегляду. Попри це, суд першої інстанції все одно відкрив процедуру банкрутства.

Апеляція не зупиняє процедуру

Компанія повідомила, що оскаржуватиме ухвалу про відкриття банкрутства, але, за даними Reuters, апеляція не призупиняє самі банкрутні процедури.

Реакція ринку та міжнародний контекст

Новина отримала широкий розголос у закордонних медіа. Reuters повідомив, що на тлі рішення суду акції Ferrexpo падали майже на 30% (до близько 50,5 пенса), ставши одним із найгірших показників дня у сегменті FTSE SmallCap.

Франкомовні фінансові медіа (зокрема Zonebourse, що передруковує Reuters французькою) також описали відкриття «procédure de faillite» і різке падіння котирувань.

Хронологія справи (коротко)

  • 07.12.2022 — Ferrexpo Poltava Mining (Полтавський ГЗК) отримує претензію від ФК Maxi Capital Group на 4,727 млрд грн за оспорюваними поруками, якими кредитор вважає, що FPM гарантував зобов’язання банку «Фінанси та Кредит» за кредитними договорами.

  • 26.01.2024 — український апеляційний суд підтверджує вимоги до FPM на 4,727 млрд грн.

  • 30.01.2024 — FPM подає касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення апеляції (ключовий етап, який показує, що спір перейшов у касаційну інстанцію).

  • 01.04.2024Верховний Суд зупиняє можливе примусове виконання рішення апеляції на час перегляду справи.

  • 09.05.2025 — Maxi Capital Group подає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство FPM, посилаючись на ту саму суму вимог (4,727 млрд грн) за поруками.

  • 14.05.2025 — Господарський суд Полтавської області приймає заяву до розгляду і призначає підготовче засідання на 27.05.2025, яке надалі неодноразово переносилося.

  • 24–25.02.2026 — суд першої інстанції відкриває провадження у справі про банкрутство FPM і призначає арбітражного керуючого (інсолвенсі-менеджера). Ferrexpo заявляє, що оскаржуватиме ухвалу, але за даними Reuters, апеляція не зупиняє перебіг банкрутної процедури.

Які можуть бути наслідки

1) Ризик контролю над активом через процедуру банкрутства

В українській практиці відкриття банкрутства запускає формальні етапи: мораторій/обмеження, реєстр кредиторів, контроль за операціями й потенційні сценарії санації або ліквідації — залежно від рішень суду та позицій кредиторів.

2) Процедура накладається на ширший «юридичний фронт» Ferrexpo в Україні

У 2025 році Ferrexpo повідомляла про цивільний позов на 157 млрд грн (≈$3,8 млрд) проти її української структури, пов’язаний із претензіями щодо видобутку/операцій. Також у лютому 2026 року Ferrexpo публікувала оновлення щодо процесуальних рішень в Україні, пов’язаних із рахунками/діями органів (як частину ширшого спору з державними інституціями).

3) Операційні ризики через енергетику та війну

Окремо в січні 2026 року в українських медіа з’являлися повідомлення про зупинки/обмеження роботи активів Ferrexpo в Полтавській області через пошкодження енергетичної інфраструктури.

Читайте також