За даними комерційного директора ТОВ "Ван Дайк Технікс" Андрія Марущака, в Україні в довоєнний час сумарно існувало близько 800 тис. тонн потужностей для зберігання овочів, з них 600 тис. тонн призначалися для зберігання картоплі, а 200 тис. тонн було виділено під інші овочі, і це вважалося дефіцитом потужностей. Оптимальний обсяг із урахуванням потреби внутрішнього ринку становив 1,4 млн тонн зберігання картоплі та 300 млн тонн овочів, але вони не були побудовані через дефіцит коштів у аграріїв.
"У найбільшому овочівничому регіоні країни, Каховському, діяло овочесховище на 150 тис. тонн, з яких знищено внаслідок затоплення близько 100 тис. тонн. Після звільнення від окупації відновити встановлене там вентиляційне та холодильне обладнання, а також лінії сортування, фасування та вагове обладнання буде неможливо", - розповів експерт.
За його інформацією, оптимальний обсяг потужностей для зберігання моркви для задоволення потреб внутрішнього ринку наразі становить 80 тис. тонн, буряка - 20 тис. тонн, цибулі - 120 тис. тонн, капусти - 80 тис. тонн.
Усі ці овочі потребують спеціалізованого зберігання, і розміщувати їх в однаково обладнаних камерах не можна, оскільки кожна овочева культура потребує своїх температурних режимів зберігання, наприклад, для цибулі та картоплі оптимальні +1°С і +4°С відповідно.
Марущак наголосив, що інвестиції, які потрібні для зведення та оснащення таких овочесховищ, доволі великі й не завжди під силу не лише мікро- та малим фермерам, а й аграріям, які вирощують овочі на площах до 500 га.
"Овочівники України в останнє десятиліття будували овочесховища потужністю в середньому 2-5 тис. тонн, для чого необхідно витратити близько 100-150 млн грн. Крім того, в такому сховищі необхідно встановити сортувальну лінію потужністю 2-5 тонн/годину, середня вартість якої 4-8 млн грн", - пояснив він і додав, що на окупність такої інвестиції в довоєнний час потрібно було 5-6 років.
За підрахунками експерта, сумарно на відновлення знищених у Каховці 100 тис. тонн овочесховищ необхідно 3-4 млрд грн. А для виходу на оптимальні обсяги зберігання овочів сума цієї інвестиції має становити 9-12 млрд грн. Самостійно такі кошти в умовах війни та після неї фермери знайти не зможуть.
Вирішити ситуацію, на думку топменеджера, можна шляхом запровадження держпрограми підтримки овочівників, зокрема для компенсації будівництва овочесховищ і придбання обладнання для передпродажної підготовки овочів (сортувальних і фасувальних ліній – ІФ-У).
Розповідаючи про перспективи розвитку промислового овочівництва в центральних і західних областях України, Марущак нагадав, що овочівництво потребує зрошення. Відповідно, найоптимальнішими регіонами для вирощування в промислових обсягах овочів можуть, на його думку, бути Черкаська, Дніпропетровська та Київська області, через які протікає Дніпро, завдяки чому потенційні овочівницькі господарства можуть відносно просто забезпечити свої поля поливом. Саме в цих областях розташовані провідні переробники овочів: ТОВ "Авуар", ПрАТ "Фрау Марта", ТОВ "Смілянська хлодня", ТОВ "Чигиринський консервний завод", група компаній "Верес" та низка інших. І вони потребують сировинної бази, наголосив експерт.
"Фермери, які погодяться надати свою продукцію переробним підприємствам, мають диверсифікувати свої канали збуту, налагодивши співпрацю з мережами супермаркетів. Для цього їм будуть необхідні ефективні овочесховища. Було б доцільно реалізувати в цих областях навіть якщо не державну, то принаймні регіональні програми зі стимулювання розвитку промислового овочівництва, щоб допомогти аграріям у придбанні насіння, вельми дорогої спеціалізованої техніки, будівництві овочесховищ за нідерландськими технологіями", - резюмував Марущак.
