Американська публічна компанія Axon Enterprise стала лід-інвестором раунду на $10,4 млн в українську Buntar Aerospace. Залучені кошти підуть на розширення виробництва розвідувальних систем «Бунтар-3» та розвиток програмного забезпечення Buntar Copilot, а сама угода підсилює тренд на інтеграцію українських defense-tech розробок у глобальні безпекові екосистеми.
Українська defence-tech компанія Buntar Aerospace оголосила про залучення $10,4 млн у новому інвестиційному раунді. Лід-інвестором виступила американська Axon Enterprise, а до угоди також долучилися норвезький інвестиційний консорціум Munkene AS та інші приватні інвестори. За даними компанії та профільних медіа, фінансування буде спрямоване на масштабування виробництва безпілотних ISR-систем «Бунтар-3» і подальший розвиток Buntar Copilot — програмного рішення для планування та виконання розвідувальних місій.
Для Buntar це один із найбільших публічно оголошених раундів серед українських defense-tech компаній у сегменті тактичної розвідки. На власному сайті компанія позиціонує «Бунтар-3» як VTOL-комплекс для розвідки на дистанції до 100 км в умовах активної РЕБ-протидії, а Buntar Copilot — як бойовий софт для керування БпЛА. Компанія також прямо заявляє, що її комплекс уже застосовується на складних ділянках фронту.
Новий раунд виглядає логічним продовженням попереднього інвестиційного треку компанії. У 2024 році Buntar уже залучала $200 000 від співзасновників Uklon, а за даними AIN, DOU, Sigma Software Labs та інших джерел, загальний обсяг залучених коштів у попередні періоди зростав від понад $1 млн до майже $4 млн. Зокрема, Sigma Software Labs писала, що Buntar закрила $1 млн раунд за участю D3 Venture Capital, а на початку 2025 року профільні джерела повідомляли, що сумарне фінансування стартапу наблизилося до $4 млн.
Історія Buntar також показує, як швидко українські miltech-команди переходять від стартап-стадії до повноцінних виробничих компаній. У звіті KSE про індустрію дронів в Україні зазначається, що саме у 2023 році перші інвестиції почали отримувати такі компанії, як Buntar Aerospace і Himera, а у 2024 році галузь перейшла у фазу зрілості, де для подальшого виживання і росту компаніям уже потрібні інвестиції, консолідація або стратегічні партнерства. Той самий звіт підкреслює, що Україна має виробничий потенціал оборонної промисловості, який перевищує доступне внутрішнє бюджетне фінансування, що створює постійний попит на зовнішній капітал.
У цьому контексті участь Axon важлива не лише як джерело грошей, а і як стратегічний сигнал ринку. Axon — це публічна американська технологічна компанія, яка у 2025 році отримала $2,8 млрд виручки, збільшивши її на 33% рік до року. Компанія активно розширює присутність у сегментах безпекового софту, connected devices, дронів і counter-drone рішень. Її продуктова лінійка вже включає Axon Air, Sky-Hero та інтегровані рішення для повітряної безпеки, а після придбання Dedrone Axon прямо посилила свої позиції у сфері airspace security та захисту від безпілотних загроз.
Саме тому інвестиція в Buntar може мати значення, ширше за звичайний венчурний раунд. З огляду на профіль Axon, йдеться не просто про фінансування українського виробника дронів, а про можливий вихід Buntar у міжнародний контур безпекових і оборонних технологій, де критично важливими є інтеграція сенсорів, софту, реального часу, аналітики та безпечного управління місіями. Це також узгоджується з тезою самої Buntar про поєднання українського бойового досвіду з глобальною експертизою у сфері безпеки та програмного забезпечення.
Для українського інвестиційного ринку ця угода є ще одним підтвердженням, що defense-tech залишається одним із небагатьох сегментів, де приватний капітал не просто зберігає активність, а нарощує її. За даними Mind, інвестиції в український DefenceTech у 2025 році перевищили $105 млн, а Interfax із посиланням на KSE наводив оцінку, що обсяг фінансування defence-стартапів міг зрости з $50 млн у 2024 році до $100 млн у 2025 році. На цьому тлі великий раунд Buntar виглядає не випадковою подією, а частиною ширшого процесу інституціоналізації українського miltech-ринку.
Якщо дивитися на угоду з інвестиційної точки зору, Buntar фактично залучає капітал одразу на два взаємопов’язані напрями: апаратну частину — серійне виробництво ISR-платформ — і software layer у вигляді Buntar Copilot. Саме така модель, де hardware доповнюється власним ПЗ, зазвичай дає вищу стратегічну цінність для інвестора, ніж окремий виробник заліза. Особливо коли йдеться про компанію, що працює безпосередньо з бойовими підрозділами і тестує рішення в реальних умовах війни. Окремо варто зазначити, що в окремих ранніх матеріалах компанія називала свій софт системою, що автоматизує до 90% роботи оператора БпЛА.
У підсумку раунд Buntar Aerospace на $10,4 млн — це не лише новина про окрему компанію, а маркер дорослішання всього українського defence-tech сектору. Українські команди, які починали як польові розробники або невеликі miltech-стартапи, дедалі частіше стають об’єктом інтересу великих міжнародних гравців, здатних принести не лише фінансування, а й доступ до глобальних ринків, каналів збуту та технологічних партнерств.
