Якою може бути успішна реконструкція в Україні? В останньому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) «Регіональні економічні перспективи» викладено сценарій, який демонструє на основі уроків історії, що п’ятирічний період відновлення вимагатиме додаткових інвестицій у розмірі близько 50 млрд доларів США на рік завдяки припливу іноземного капіталу, в тому числі приватного.
Швидке одужання не є нормою. Історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, ані відчувають довготриваючого спокійного періоду протягом 25 років після нього, ні відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення, навіть у довгостроковій перспективі. Але, як йдеться у звіті, 29 відсотків економік справді досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років. Це дослідження поєднує спільні риси успішної реконструкції, якими могла б керуватися Україна, і екстраполює довоєнні тенденції на основі ефективності економік, подібних до тих, що були під час війни.
Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка мала б зростати на 14 відсотків на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до 225 млрд доларів США з приблизно 150 млрд доларів США у 2022 році в постійних цінах.
Основною рисою, яка є спільною для періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання, є високе співвідношення інвестицій до ВВП.
До війни помірні обсяги інвестицій в Україні в основному фінансувалися за рахунок внутрішніх заощаджень. Приплив капіталу становив лише 3 відсотки ВВП на рік у 2010-21 роках. А прямі іноземні інвестиції, як правило, суттєво падають після конфлікту та потребують багато часу, щоб відновитися. Коли внутрішні заощадження були на низькому рівні, іноземне фінансування допомогло підтримувати низку інвестиційних бумів, зокрема в Центральній та Південно-Східній Європі у 2000-х роках.
У випадку України подвоєння рівня інвестицій (як частки ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розробки складних проєктів і укладення контрактів. Це також потребуватиме відповідного фінансування.
«У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, ймовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20 відсотків ВВП або 50 млрд доларів США на рік», – йдеться у повідомленні.
У звіті ЄБРР, найбільшого інституційного інвестора України, також наголошується на важливості належного балансу залучення приватного та державного секторів у попередніх постконфліктних реконструкціях разом із важливою роллю зовнішньої допомоги від двосторонніх та багатосторонніх установ.
«Приватні та державні інвестиції, як правило, доповнюють один одного, у постконфліктній ситуації та загалом. Крім фінансування, приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності», – коментується в документі, додаючи:
«На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки, приватний сектор може зробити важливий внесок у відбудову житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктури, за умови, що окремі фізичні та юридичні особи матимуть належний доступ до фінансування».
У звіті також йдеться про корисність іноземної допомоги як для подолання короткострокової нестачі фінансування, так і для забезпечення виконання умов щодо проведення реформ.
Відсутність такого імпульсу для реформ і більш широких зусиль з побудови надійних економічних і політичних інститутів, як додається, може перешкоджати приватним інвестиціям, залишаючи «бюрократичний глухий кут, корупцію або високий ступінь неформальності, спричинений інституційним вакуумом».
ЄБРР зобов’язався інвестувати 3 млрд євро в Україну в 2022-2023 роках, підтримуючи реальний сектор економіки, щоб забезпечити роботу електрики та курсування потягів у воєнний час, і готовий відіграти ключову роль у відбудові, коли дозволять обставини.