Україні потрібні гроші на відбудову і розвиток. І потрібні вони не після війни, а вже зараз. Станом на початок 2023 року потреби на відновлення України оцінювались в 750 мільярдів доларів.
Одним із джерел фінансування потреб України на відновлення можуть і мають стати іноземні інвестиції. Але з цим наразі є проблеми, бо закордонні інвестори бояться заходити в країну під час війни.
Ще 16 вересня 2022 року Міністерство економіки України спільно з Багатостороннім агентством із гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку, запустили механізм страхування інвестицій під час війни. В рамках цього механізму інвестори можуть застрахувати до 90% ризиків та відшкодувати свої потенційні збитки. Планується мобілізувати під цей проєкт до $1 млрд. Наразі запущено пілотний проєкт на суму $30 млн.
Також оголосила про готовність мобілізувати понад $1 млрд для підтримки економіки України американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC). Крім прямого кредитування, йдеться також про покриття кредитних та військових ризиків.
Окрім того, Федеральне міністерство економіки та клімату Німеччини ініціювало програму інвестиційних гарантій для німецьких компаній в Україні. Програма гарантування інвестицій спрямована на довгострокове пом'якшення ризиків для німецьких інвесторів, запобігання або компенсацію втрат та полегшення отримання фінансування для реалізації інвестиційних проєктів.
Програма покриває такі ризики, як війна, експропріація (націоналізація), трансферний ризик і ризик конвертації, ризик порушення договору. Для участі в програмі необхідно внести одноразовий платіж (відсутній для інвестицій до 5 млн євро та 0,5% для інвестицій понад 5 млн євро) та робити щорічні внески, які нараховуються від суми покриття. Гарантії застосовуються до нових проєктів й інвестицій, але в деяких випадках можуть покривати нещодавно вкладені кошти.
Реалізацію програми інвестиційних гарантій федеральний уряд доручив міжнародній аудиторській компанії PwC. Також планується тісна співпраця між PwC та інвестиційною ініціативою Advantage Ukraine.
З останнього — найбільший банківський холдинг США JP Morgan та Міністерство економіки України підписали меморандум про взаєморозуміння. До слова, під час зустрічі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль означив найперспективніші для інвестицій галузі економіки: це енергетика, аграрний сектор, природні ресурси, цифрові технології, відновлення транспортної та іншої інфраструктури.
"Інвестиції під час війни дуже обмежені саме через воєнні ризики. Саме тому уряд докладає зусиль у переговорах з міжнародними партнерами з приводу забезпечення страхування військових ризиків. Ці проєкти передусім стосуються іноземних інвестицій", — зазначає провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Водночас зрозуміло, що для відбудови потрібні як іноземні, так і внутрішні інвестиції. Для їх стимулювання потрібні реформи, передусім судова реформа та реформа правоохоронних органів.
Розмір інвестицій має значення
Складно передбачити поведінку інвесторів у країні, де йде війна, зазначає виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Анна Дерев’янко.
"Можемо висловити обережне припущення, що якщо не буде радикальних змін лінії фронту чи інших дестабілізуючих чинників, приватні інвестиції в Україну будуть поступово відновлюватись", — говорить співрозмовниця.
На думку асоційованого експерта Центру соціально-економічних досліджень Case Україна Євгена Дубогриза, значних іноземних інвестицій в Україну під час війни чекати не варто. Так, можуть бути перемовини, певні рамкові угоди, домовленості про інвестиції після Перемоги. Та самих грошових потоків, стабільних та масових — не буде, допоки не з’явиться визначеність, яким чином та на яких умовах закінчиться війна.
Чому так? Причин тому багато, каже експерт. Ключові серед них — наступні.
По-перше, невідомий cost of risk, тобто потенційний рівень віддачі від інвестицій. Простіше кажучи, йдеться про процентну ставку, яка є прийнятною для інвестора при тому рівні ризику, який наразі є в Україні. Бо невідомий сам рівень ризику.
"Прецедентів таких війн, на такій великій території, такої тривалості не було з часів війни США та В’єтнаму (бо китайсько-вєтнамська 1979 року скінчилася за півроку). Відтак, немає бази порівняння, немає методів оцінки ані ризиків, ані ставки, яка має компенсувати ці ризики", — каже співрозмовник.
По-друге, сам інвестиційний процес у світі — якщо говорити про великі інвестиції від великих гравців фондового ринку чи корпорацій — "заточений" під мирний час. Сам по собі фактор війни в процесі інвестиційних рішень просто не передбачений. Іншими словами, жоден ризик-офіцер, жодна скорингова методика не схвалить інвестиції в країну, де йде війна — просто аби уникнути невідомого та неконтрольованого ризику.
Наразі Україна отримує фінансову допомогу у вигляді грантів та позик від урядів інших країн та міжнародних організацій, яка спрямовується на підтримку економіки та соціальні виплати. Але важливим є відновлення саме приватних інвестицій, які мають стати поштовхом до економічного відновлення.
Привабливими для інвесторів навіть під час війни залишаються аграрна галузь, фармацевтика, енергетика, транспорт та інфраструктура, будівництво, FMCG.
"Зростає інтерес до military tech, військової/оборонної сфери. Серед компаній Асоціації близько третини зацікавлені у співпраці з оборонним сектором", — говорить виконавча директорка ЄБА.
На її думку, щоб великі іноземні інвестори заходили в Україну вже зараз, потрібні кілька важливих передумов. По-перше, мають бути розроблені практичні інструменти захисту інвестицій — як-то страхування чи інвестиційні гарантії. Потрібні програми з чіткими критеріями та алгоритмами, хто і як може ними скористатися, на яких умовах. Такі програми вже з’являються, але поки що їх одиниці.
По-друге, необхідне належне інформування — як про такі програми, так і про умови для бізнесу в Україні. Необхідно розповідати міжнародній спільноті, що в Україні бізнес може працювати та заробляти кошти.
"Ми в Асоціації намагаємося доносити цю тезу та запрошувати міжнародний бізнес продовжувати працювати з Україною. Адже у багатьох є хибне враження, що у країні, де триває війна, життя та робота зупиняються", — каже Анна Дерев'янко.
Наразі в Україні йде розробка механізмів страхування інвестицій від військових ризиків — хто саме їх покриватиме. Але навіть попри всі зусилля та бажання це важко буде зробити, упевнений Євген Дубогриз. Бо ключова умова приходу інвесторів — можливість прорахувати вартість ризику. Лише після того, як ця вартість стане відома — від чого вона залежить, який її розмір — можна буде домовлятися про розподіл таких ризиків між страхувальниками.
Наразі ми бачимо окремі кейси продовження інвестування не лише в підтримку чи відбудову бізнесу, але і в його розширення, розказує очільниця Європейської Бізнес Асоціації.
Наприклад, ірландський Kingspan планує інвестувати 200 млн євро в будівництво технологічного хабу будівельних матеріалів в Україні протягом наступних 5 років, який створить більше 600 робочих місць.
Швейцарська Nestle інвестує $43 млн у новий виробничий майданчик на заході України, який забезпечить додаткові робочі місця для 1500 людей. Німецький Bayer інвестує близько 35 млн євро в розширення виробництва на насіннєвому заводі у Житомирській області. Це дуже позитивні новини під час війни.
