В останні 2–3 дні тема розвитку ядерної програми в Європі стала однією з ключових у політичних та оборонних дискусіях на міжнародній арені. Основний фокус — на колективному старті ядерного стримування, зниженні залежності від США та потенційних інвестиціях у відповідні можливості.
Поштовх до дискусії: Мюнхенська безпекова конференція
На Мюнхенській безпековій конференції канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що він веде консультації з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо ідеї створення європейського ядерного стримування. За словами Мерца, це не має на меті замінити НАТО чи ядерну “парасольку” США, але посилити стратегічну автономію Європи у питанні оборони.
Голова НАТО Марк Рютте, коментуючи це, наголосив, що ніхто в Європі не пропонує повністю відмовитися від американського ядерного захисту, але дискусії про зміцнення континентальної оборони йдуть активніше, ніж раніше.
Різні підходи політичних лідерів
- Фрідріх Мерц (Німеччина) — ініціював стратегічний діалог з Францією про можливості європейського ядерного стримування, підкресливши важливість автономії в рамках НАТО.
- Еммануель Макрон (Франція) — Франція вже є єдиною великою ядерною державою в Європі. Обидва лідери розглядають можливість розширити співпрацю, зокрема через координацію ядерної доктрини.
- Кеір Стармер (Велика Британія) — прем’єр Великої Британії, яка також має ядерний арсенал, висловив підтримку посиленню оборонних зв’язків Європи, підкресливши необхідність більшої готовності до можливого протистояння та зменшення військової залежності від США. Його позиція фактично погоджується з ідеєю зміцнення європейської оборонної самоорганізації.
- Марк Рютте (НАТО) — зазначив, що європейські ініціативи мають бути додатковими до гарантій США, а не заміною їм.
- Кароль Навроцький (Польща) — заявив, що Польща має «йти шляхом отримання ядерної зброї» як елементу посилення власної безпеки. Йдеться не про негайний вихід із міжнародних зобов’язань, а про стратегічне обговорення майбутнього оборонної доктрини Польщі в умовах зростаючих загроз. Ця заява демонструє більш жорсткий підхід Варшави до питання стримування та сигналізує про готовність окремих країн Центральної Європи до радикальніших кроків у сфері безпеки.
- Антті Хакканен (Міністр оборони Фінляндії) схвально поставився до ідеї більшої участі французького чи британського ядерного стримування для всього континенту, зазначивши, що додаткові європейські вкладення в ядерну безпеку можуть бути корисними.
- Маргус Цахкна (Міністр закордонних справ Естонії) зауважив, що нинішня система ядерного стримування в НАТО, включно з можливостями союзників, є «найбільш правдоподібним і здійсненним варіантом» зараз, але дискусії про довгострокову європейську автономію в цій сфері мають сенс.
За даними Bloomberg, європейські столиці обговорюють створення власних засобів ядерного стримування, включно зі сценаріями, коли США може не завжди залишатися надійним гарантом безпеки. Це — важливий стратегічний поворот у сприйнятті оборони континенту.
Європейська дискусія також включає ідеї про інвестиції у комплексні можливості, “під ключ”, що передбачають наявність власних технологій і об’єктів для ядерного стримування у випадку потреби.
Що це означає?
- Європа серйозно переосмислює свою роль у ядерній сфері. Якщо раніше весь континент покладався на американську ядерну парасольку в рамках НАТО, то зараз обговорюється модель, у якій європейці мають більше власних стратегічних інструментів.
- Спільні інвестиції можуть стати наступним кроком, особливо у технології та інфраструктуру, які можуть знадобитися для модернізації ядерних можливостей чи створення власних механізмів стримування.
- Політична воля і суспільна підтримка — ключові фактори. Обговорення є, але шлях до посилення ядерної позиції Європи ще далекій та складний з точки зору як міжнародних договорів, так і фінансування.
Ця тема може набрати політичну й економічну вагу, особливо якщо обговорення переросте у конкретні плани по фінансуванню і реалізації проектів у сфері безпеки та оборони.
